МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ГомосексуальністьГомосексуальність — статеве ваблення до людей своєї статі. Поширеність гомосексуальності, за даними різних авторів, варіює серед чоловіків від 1 до 10 %, серед жінок — від 1 до 3%. Суспільство протягом своєї історії по-різному ставилося до цього явища. Стародавні юдейські традиції гомосексуальність засуджували. Проте в античному світі деякі форми гомосексуальності вважалися цілком природними. Католицька Європа впродовж багатьох століть свого початкового існування не виявляла до гомосексуалістів жодної ворожості. Але в епоху Середньовіччя звинувачення в гомосексуалізмі перетворилося на грізну зброю інквізиції. На початок XX ст. сформувалося загальне уявлення, що гомосексуальність — це хвороба, з якою людина народжується. Було здійснено значну кількість спроб лікування гомосексуальності, що інколи межували з варварською жорстокістю (наприклад, пересадка сім'яників, електрошокова терапія тощо) і не призвели до позитивних результатів. За даними близнюкових досліджень, у монозиготних близнят виявлена лише 50-процентна конкордатність за гомосексуальністю. Це свідчить про значний вплив чинників середовища на формування такого типу поведінки. У випадку жіночого гомосексуалізму роль спадкових чинників ще менша. Дослідження близнят жіночої статі, які виросли нарізно, показало, що всі вивчені пари були дискордатні за цією ознакою. Це дає підставу вважати, що така особливість поведінки є набутою, а не успадкованою. Наукові дебати з приводу природи гомосексуальності не стихають і дотепер, але ставлення доцього явища стало більш терпимим. Генетичні дослідження останніх років показали, що статеву орієнтацію людини визначають кілька генів, розташованих не лише в Х-хромосомі, як вважалося раніше. На хромосомах 7, 8 та 10 виявлено локуси, де можуть бути ці гени. Звичайно, не виключається і вплив умов оточуючого середовища. Таким чином, сексуальна орієнтація є мультифакторною ознакою. Нині лікування гомосексуалізму не практикується, крім випадків, коли пацієнт бажає змінити свою статеву орієнтацію. При цьому застосовують групову та поведінкову психотерапію.
|
||||||||
|