Правове становище перегрінів. Публічні та приватні перегріни

Перегріни — сусідні з Італією, підкорені Римом народи. Вони не були рабами, проте й не отримували правового статусу римського громадянина. В давнину це були вороги (hostes), які не користувалися правовим захистом з боку Римської держави. Однак із спливом часу, змінами в соціально-економічному житті римського суспільства гостес поступово утворюють самостійну групу вільного населення і одержують правовий статус перегріна.

Статус перегріна набувала дитина, народжена в сім'ї пе-регрінів чи перегрінкою поза шлюбом. За деякі кримінальні злочини римський громадянин міг бути позбавлений свого статусу і висланий в місця проживання перегрінів, де й одержував їхній статус.

Перегріни не користувалися політичними правами римських громадян, хоча й були підданими Риму. В сфері приватно-правових відносин вони керувалися власним національним правом згідно з законом про провінції, який встановлював для неї особливий правовий статус. Таким чином, склалася різноманітна система правового регулювання майнових відносин у різних провінціях, при цьому не було спільної правової основи для контакту з Римом в цій сфері. Зазначені фактори перешкоджали нормальному розвиткові цивільного обороту між перегрінами та римськими громадянами. В усуненні їх основну роль зіграв перегрінський претор, який у творчому союзі з міським претором ретельно вишукував найцінніший досвід правової культури інших народів, узагальнював його й впроваджував в практичну діяльність. Це одне з наймудріших джерел правової культури, відображене в правотворчій діяльності преторів.

В окремих випадках перегрінам надавалося римське громадянство. Так, за особливі заслуги перед Римом деяким перегрінам чи навіть групам жалувався цей статус. Часто Римська держава надавала його групам перегрінів спеціальним актом державної влади, керуючись певними політичними, економічними та іншими міркуваннями, наприклад з метою поповнення римських легіонів воїнами, в яких, як відомо, мали право нести службу тільки римські громадяни. На початку III ст. всі відмінності в правовому становищі різних категорій вільного населення втратили своє значення. У 212 р. імператор Каракалла поширив статус римського громадянина на всіх підданих величезної імперії, що пояснювалося скоріше фіскальними міркуваннями, ніж політичними. Як би то не було, проте все населення Римської імперії стало її громадянами. Існували тільки деякі обмеження — іноземці, що прибували на територію Римської держави й не були її підданими, залишалися на становищі перегрінів (варвари, слов'яни, германці та ін.), як і піддані Риму, що вчинили тяжкі злочини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правове становище латинів. Юліанові латини	\|	Правове становище рабів, вільновідпущенників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.