Ієрархія та види джерел адміністративного права.

1. Конституція України є основним джерелом адміністративного права. Інколи Конституцію України ще називають Основним законом держави, хоча власне цей термін у нормах Конституції не використовується (він має місце у преамбулі Конституції, яка за суттю та формою не є правовою нормою, а виступає в якості носія описової інформації). Варто відзначити, що цей нормативний документ є джерелом для всіх галузей права, проте велика кількість норм, що регулюють на конституційному рівні управлінські відносини, визначають правовий статус органів управління державою (наприклад, Кабінету Міністрів України), їх завдання та повноваження дозволяє говорити про Конституцію України не як про номінальне, а як про реальне джерело адміністративного права. В Конституції виписані норми, які передбачають перелік повноважень вищих посадових осіб держави у галузі державного управління (наприклад, повноваження Президента України у сфері виконавчої влади, виконавчі повноваження органів прокуратури, місцевого самоврядування) права, свободи та обов’язки людини і громадянина в означеній галузі (право на освіту, охорону здоров’я). Конституція також містить загально-правові принципи побудови та існування української державності (принцип гласності, демократизму, верховенства права тощо). Конституційні положення встановлюють адміністративно-правовий статус громадян, закріплюють участь об’єднань громадян і трудових колективів в управлінні державними і громадськими справами, обов’язки і відповідальність посадових осіб, найважливіші способи зміцнення законності і дисципліни в державному управлінні. Деякі конституційні норми передбачають видання окремих законів – джерел адміністративного права (наприклад, Закону України „Про державний бюджет”).

2. Законодавчі акти України:

а) кодифіковані нормативно-правові акти: Кодекс про адміністративні правопорушення Кодекс адміністративного судочинства, Митний кодекс України. Слід відзначити, що в якості кодифікованих джерел адміністративного права можуть виступати й інші галузеві кодекси: Цивільний, Господарський, Сімейний та інші, але в тій частині, що регулює управлінські відносини чи визначає статус, повноваження або ж відповідальність окремих державних органів чи їх посадових осіб. На часі прийняття також Податкового кодексу України, окремі норми якого також можна віднести до джерел адміністративного права.

б) закони України (наприклад, Закон України «Про освіту», Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”, Закон України „Про міліцію”, „Про Службу безпеки України” а інші). Так само як і кодекси, закони України можуть виступати в якості джерел як адміністративного, так і інших галузей права. зокрема, Закон України „Про державну службу” поряд з управлінськими нормами містить також і положення щодо тривалості відпусток державних службовців (ці відносини є предметом правового регулювання трудового права), особливостей їх пенсійного забезпечення (предмет регулювання права соціального забезпечення) тощо.;

3. Постанови Верховної Ради України, які містять або ж якими затверджуються адміністративно-правові норми організаційно-правового характеру (наприклад, затверджене Положенням Верховної Ради України Положення від про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження).

4. Укази та розпорядження Президента України (наприклад, про призначення на посаду керівників державних органів, про звільнення із займаних посад тощо).

5. Нормативні акти органів виконавчої влади України:

а) нормативні постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України;

б) положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені Кабінетом Міністрів України (наприклад, Положення про порядок легалізації об’єднань громадян);

6. Нормативні накази керівників державних підприємств, об’єднань, установ і організацій(наприклад, наказ ректора інституту про зарахування відповідних осіб до числа студентів навчального закладу; наказ керівника обласного управління праці, соціального захисту про проведення „Дня відкритих дверей” для багатодітних сімей тощо).

7. Нормативні акти місцевих рад, їх виконавчих органів (рішення, які передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність, та ін.).

8. Розпорядження місцевих державних адміністрацій (їх голів).

9. Міжурядові угоди України з іншими державами та міжнародно-правові акти, ратифіковані і визнані нашою державою (згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України). Міжнародними актами, наприклад, регулюються деякі питання безвізового перетинання державного кордону, митного контролю, дорожнього руху.

10. Акти Конституційного Суду України (наприклад, рішення щодо відповідності Конституції України постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти»).

11. Акти судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів (рішення адміністративних судів).

Особливе місце у системі джерел адміністративного права посідають нормативні акти, які регулюють адміністративну відповідальність. Це – КУАП, Митний кодекс України, Податковий кодекс України (має бути прийнятий до кінця 2010 року), окремі законодавчі акти України, наприклад, Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає особливості адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків, а Закон України „Про Антимонопольний комітет” визначає перелік порушень антимонопольного законодавства, Законом України „Про зв’язок” конкретизується зміст порушень правил користування місцевим телефонним зв’язком тощо. Всі ці акти в комплексі спрямовані на охорону державного і громадського порядку, державного і колективного майна, прав і свобод громадян, встановленого порядку управління, а також прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій. Їх реалізація забезпечує зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види джерел адміністративного права	\|	Міжнародні нормативно-правові акти у системі джерел адміністративного права.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.