Концепції причин злочинності.

Залежно від того, як визначається основна, пріоритетна причина злочинності, виділяють два основних напрями у кримінологічній науці: соціологічний та біологічний.

Представники соціологічного напряму вважають, що основна причина злочинності як соціального явища обумовлена недосконалістю побудови людського суспільства, його несправедливістю. Злочинні нахили людини не можуть бути вродженими, вони формуються умовами життя суспільства.

Біологічний напрям у кримінології був започаткований Ч. Ломброзо. Його теорія «природженого злочинця», за якою людина має вроджені «злочинні стигмати», виявилася хибною і в чистому вигляді сьогодні не використовується.

Найбільш поширеними сьогодні напрямами у кримінології є напрями, які визнають одночасний вплив на злочинність як соціальних, так і біологічних факторів. Залежно від того, які чинники, на думку вчених, домінують, розрізняють біосоціальні та соціально-біологічні напрями в кримінології.

2. Класифікація причин та умов злочинності

Злочинність як масове соціальне явище являє собою сукупність різних злочинів, учинених у різних галузях та сферах суспільного життя. Вони посягають на різні об’єкти, вчиняються різними способами, використовуються при їх учиненні різні засоби, вони тягнуть за собою різні суспільно небезпечні наслідки тощо. Така численність і розмаїття різних злочинів є підставою для їх класифікації у кримінальному праві. У той же час, як злочинність у цілому, так і певні її види чи окремі злочини мають свої кримінологічні детермінанти, що їх спричинюють і обумовлюють, які теж є численними і можуть бути класифіковані за певними критеріями.

У кримінологічній літературі прийнято виділяти такі критерії класифікації причин та умов злочинності:механізм дії, рівень функціонування, зміст, природа виникнення, близькість до події злочину, джерела походження тощо.

За механізмом дії негативні соціальні процеси, які детермінують злочинність, поділяються на причини та умови.

За рівнем функціонування криміногенні детермінанти поділяються на:

- причини та умовизлочинності в цілому (загальні причини);

- причини та умови окремихвидів (категорій, груп) злочинів (спеціальні причини);

- причини та умовиокремих злочинів (конкретні причини).

За змістом розрізняють такі криміногенні детермінанти: соціальні, соціально-економічні, політичні, психологічні, соціально-психологічні, ідеологічні, виховні, правові, управлінські, організаційно-управлінськіта ін.

За природою виникнення детермінанти злочинності поділяються на об’єктивні, об’єктивно-суб’єктивні та суб’єктивні.

За близькістю до події злочину причини та умови поділяються на найближчіта віддалені, безпосередніта опосередковані.

Причини та умови злочинності класифікуються також за джерелами походження на внутрішні та зовнішні.

3. Соціальна обумовленість причин злочинності

У будь-якій державі чи суспільстві джерелом причин та умов злочинності є соціальні суперечності. Такі суперечності виникають як на макрорівні (у сфері відносин людини й держави, виробничих відносин, тощо), так і на мікрорівні (стосунки в сім’ях, між родичами та знайомими тощо).

Предметом суперечностей на макрорівні суспільних відносин можуть бути проблеми реалізації та захисту прав і свобод людини, проблеми задоволення зростаючих матеріальних потреб людей в умовах обмежених можливостей економіки, порушення принципу справедливості у сфері розподілу та перерозподілу матеріальних благ тощо.

На мікрорівні у сфері міжособистісних стосунків найчастіше мають місце зіткнення індивідуальних інтересів, переважно, майнового та особистого характеру. Їх результатом є конфліктні ситуації, для вирішення яких застосовуються, у тому числі, й злочинні методи.

Розглянемо детальніше деякі із причин, які породжують злочинність в Україні.

Насамперед, це розшарування суспільства, внаслідок злочинних схем приватизації державного та колективного майна, розкрадання загальнонаціональних багатств тощо, на незначну кількість надзвичайно багатих олігархів і абсолютну більшість населення, яке перебуває за межею бідності. Як свідчить статистика, майже 66 % усіх зареєстрованих злочинів – це злочини проти власності. Певна частина злочинців, які вчинили злочини проти власності, виправдовують свої злочинні дії, вважаючи, що таким чином вони «відновлювали соціальну справедливість» і «злодій має ділитися».

Важливою причиною, що породжує злочинність, є негаразди в економіці України. Високий рівень безробіття, низький рівень зарплат, систематичні невиплати зарплати спонукають громадян шукати інші джерела засобів проживання. При цьому певна частина громадян обирає злочинні способи та засоби.

Недоліки у сфері розподілу матеріальних благзумовлюють протиріччя між зростанням потреб та можливостями суспільства щодо їх задоволення. Недосконалість податкової системи, високі податки змушують виробників приховувати свої прибутки. Вони, у свою чергу, стають жертвами рекетирів тощо.

Відносини у сфері розподілу матеріальних благ впливають на всі сфери життєдіяльності суспільства, особливо на формування соціально-психологічного клімату суспільства, систему ціннісних орієнтацій людей, мотивацію їхньої поведінки і вчинків.

Наслідки криміногенних детермінант у сфері обміну полягають у тому, що вони спотворюють співвідношення між доходами населення і можливістю реально забезпечити їх товарами народного споживання, створюють умови для незаконного перерозподілу коштів у сфері обігу. Усе це сприяє відтворенню злочинності.

У кримінологічному плані значний інтерес представляють такі характеристикирівня культури та побутових умов життяіндивіда:

- загальний обсяг знань, інтерес до інтелектуальних форм занять у сфері праці і дозвілля; прагнення до розширення обсягу знань і уявлень про життєво важливі цінності; зміст духовних цінностей, що знаходяться в арсеналі індивіда та соціальній групі його найближчого оточення (ідеали, цінності, стандарти, мода тощо);

- характер інформації культурно-політичного змісту (преса, література, радіо і телебачення, відеопродукція, театр тощо);

- етичні норми міжособистісного спілкування;

- рівень моральної і правової свідомості.

У пізнанні криміногенних сторін життєдіяльності людини враховується і побутова сфера. Криміногенні наслідки побуту слід розглядати в тісному взаємозв’язку із загальними соціально-економічними, матеріальними та духовними умовами життя.

Загострення політичних протиріч та соціальної нестабільності такожвпливає на криміногенну ситуацію, зумовлює негативні наслідки.

Недоліки в механізмах господарюваннянегативно впливають на рівень життя населення та на стан злочинності. Порушення господарських зв’язків, зловживання у сфері фінансів і торгівлі розширює коло детермінант злочинності.

Умовами, що зумовлюють злочинність в сучасній Україні є:

а) недоліки правового регулювання суспільних відносин у різних галузях та сферах суспільного життя;

б) недоліки в організації та діяльності державних органів, що здійснюють реалізацію законів держави та контролюють їх виконання;

в) корумпованість певної частини державного чиновництва, хабарництво та зловживання ними владою чи повноваженнями;

г) недостатнє матеріально-технічне забезпечення правоохоронних органів і низький рівень професіоналізму їх працівників;

д) поширеність пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед найбільш криміногенних прошарків населення;

е) низька правова культура та масова правова безграмотність населення, відсутність системи правового виховання;

є) значна кількість необлікованої вогнепальної та холодної зброї, яка перебуває у володінні громадян;

ж) пропаганда культу насильства, порнографії та проституції у засобах масової інформації;

з) низький рівень і недостатнє ресурсне забезпечення профілактики злочинності тощо.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні риси злочинності в сучасній Україні	\|	Тема 4. Кримінологічне вчення про особу злочинця.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.