МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема 5. Процес управління1. Зміст та класифікація управлінських рішень 2. Етапи прийняття управлінських рішень 3. Моделі управлінських рішень.
1. Зміст та класифікація управлінських рішень Внаслідок динамічності виробничих, економічних і соціальних процесів фактичні параметри підприємства завжди відхиляються в той чи інший бік від запланованих, крім того впливає зовн. середовище. Внаслідок цього виникають різноманітні ситуації, які потребують свого розв’язку. Під ситуацією розуміється певний стан організації, що характеризується кількісними і якісними параметрами, що відхиляються від запланованих. Ситуації бувають: плановими і непередбачуваними. Коли в організації складається ситуація, яка відрізняється від запланованої, вона назив. проблемою. Проблема– невідповідність бажаного стану об’єкта управління його фактичному стану. Як у запланованих, так і у не передбачуваних ситуаціях необхідно втрутитися в діяльність господарюючого суб’єкта - це втручання здійснюється шляхом розробки, прийняття і реалізації управлінського рішення. Управлінське рішення – це результат вибору субє’ктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації. Прийняття рішень – творчий процес вибору однієї або декількох альтернатив із множини можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Вимогидо управлінських рішень: 1. Наукова обґрунтованість 2. Цілеспрямованість 3. Об’єктивність 4. Кількісна і якісна визначеність 5. Правомірність 6. Оптимальність 7. Простота, чіткість і стислість викладення 8. Своєчасність 9. Комплексність 10. Гнучкість 11. Здатність до реалізації (здійснимість) 12. Повнота оформлення. Класифікаціяуправлінських рішень: 1. За функціональним призначенням: ü планові – стосуються планування діяльності О та підрозділів; ü організаційні – структурують відносини в організації; визначають повноваження та відповідальність працівників, коло їх обов’язків; використовують для розподілу виробничих завдань; ü регулюючі – регулюють перебіг процесів в О, усувають відхилення від запланованого; ü активізуючи – спрямовані на активізацію певних дій персоналу, заохочують до кращого виконання роботи; ü контрольні – стосуються вибору засобів і методів контролю за перебігом процесів. 2. За змістом: ü економічні ü соціальні ü технічні ü наукові. 3. За характером дій: ü директивні – потребують обов’язкового виконання; ü нормативні – служать орієнтиром, стандартом при прийнятті інших рішень у даній сфері; ü методичні – у них дається детальний опис дій, які необхідно виконувати у певній ситуації; ü рекомендаційні (право вибору) ü дозвільні – дозволяють певні дії. 4. За часом дії: ü стратегічні ü тактичні ü оперативні 5. За напрямом впливу: ü внутрішнього ü зовнішнього спрямування. 6. За способом прийняття: ü індивідуальні – приймаються одноосібно людиною, що має на це повноваження; ü колегіальні – приймаються після досягнення консенсусу групою фахівців; ü колективні – приймаються усім колективом, якого стосується проблема. 7. За рівнем прийняття рішень: ü організація в цілому ü структурні підрозділи ü функціональні служби ü окремі працівники 8. За ступенем ефективності: ü оптимальні – ставлять за мету вибір найкращого рішення; ü раціональні – передбачають вибір рішення, яке дасть змогу ліквідувати проблему, але не є найкращим; приймаються за умов обмеженості ресурсів 9. За ступенем структурованості: ü структуровані –розробляється своя система інформації, алгоритм прийняття. Це дає змогу розробляти стандартні процедури і програмувати рішення під ситуації, які регулярно повторюються. ü слабо структуровані ü неструктуровані – приймають за умов неповноти інформації, новизни чи складності інформації. За функціональним призначенням- планові, організаційні, регулюючі, активізуючи, контрольні. Приклад організаційних рішень - про створення акціонерного товариства, про розподіл службових обов'язків. Координуючі рішення в основному мають оперативний характер (розподіл поточної роботи серед виконавців). Активізуючи рішення процесів управління. Контролюючі рішення направлені на оцінку дій підлеглих. За характером дій- директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозволяючі, орієнтуючі. Директивні рішення розробляються вищими органами управління по важливим поточним і перспективним проблемам організації і є обов'язковими для нижчих рівнів управління. Рекомендаційні рішення готують дорадчі органи, їх виконання бажане, але не обов'язкове, оскільки вони мають рекомендаційний характер. Орієнтуючі рішення призначаються для низових рівнів управління, які діють в умовах значної свободи, мають прогнозний характер. За часом дії- стратегічні, тактичні, оперативні. Стратегічні дії визначають основні шляхи розвитку організації, а тактичні - конкретні засоби просування по ним. Так, рішення організації вийти на зовнішній ринок є стратегічним, а рішення щодо проведення окремих заходів щодо підвищення продуктивності праці - тактичним. До оперативних відносяться рішення, які орієнтуються на вимоги сьогодення. Стратегічні рішення приймаються на вищому рівні управління організацією, а тактичні і оперативні - на нижчому. Стратегічні рішення є ініціативними, які під впливом зовнішніх чинників приймає на себе вище управлінське керівництво організацією, тобто бере на себе ініціативу. Тактичні рішення мають характер припису, тому що конкретизують вказівки вищестоячого керівництва.
|
||||||||
|