Стадія видачі судового наказу.

У разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у 3-денний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог.Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, не буде суперечити вимогам ЦПК подання заяви про залишення заяви про видачу судового наказу без розгляду після постановлення ухвали про відкриття наказного провадження, але до моменту видачі судового наказу (п. 5 ч.1 ст. 207 ЦПК).ЦПК не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів. Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених ч.6 ст. 100 ЦПК, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Днем отримання боржником копії судового наказу згідно з ч.4 ст.104 ЦПК України є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. Отримане зворотне повідомлення обов’язково додається до матеріалів справи, що підтверджує факт отримання боржником судового наказу. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою. Ця норма ч.4 ст.104 ЦПК України є новелою, орієнтованою на захист інтересів стягувача, оскільки з моментом вручення копії судового наказу боржнику пов’язаний момент набрання судовим наказом законної сили. До запровадження закріпленої у ч.4 ст.104 ЦПК України норми Законом України від 07.07.2010 р. проблемним було питання отримання стягувачем судового наказу за наявності відмітки про відсутність боржника за адресою, оскільки такий судовий наказ вважався не врученим, і відповідно таким, що не набув законної сили. Скасування судового наказу.Боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати письмову заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Заява про скасування судового наказу не може бути подана стягувачем. Скасування судового наказу з ініціативи суду також не допускається.

Визначений у законі строк для подачі заяви про скасування судового наказу є процесуальним. Якщо заява надійде після закінчення цього строку, то вона залишається без розгляду. Боржник може звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку подання заяви про скасування судового наказу [65].

У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено: 3) найменування суду, в який подається заява; 4) ім’я (найменування) стягувача та боржника, а також ім’я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 5) наказ, що оспорюється; 6) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача; 7) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача. Ця вимога є новелою, оскільки до внесення змін у ЦПК України Законом України від 07.07.2010 р. №2453-VІ у ЦПК України не містилося жодних вимог щодо форми і змісту заяви про скасування судового наказу, а також необхідності супроводження її документами, що обґрунтовують заперечення боржника. Внаслідок цього суди були вимушені скасовувати судові накази незалежно від обґрунтованості заперечень боржника; 8) перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві. Скасувати судовий наказ може лише той суд, який його видав.

До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. У разі неналежного оформлення заяви про скасування судового наказу суд залишає її без руху із визначенням строку для усунення недоліків. Якщо зазначені в ухвалі недоліки у визначений у ній строк не будуть усунуті, то заява повертається боржнику і вважаються неподаною.ЦПК і Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу. Заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду та не пізніше наступного дня передається судді. Заява про скасування судового наказу розглядається суддею, який визначається автоматизованою системою документообігу суду відповідно до статті 11-1 ЦПК. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст. 105 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для її подання. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику разом з повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів. Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви. Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто із викликаних осіб з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з’ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви. Враховуючи суть наказного (спрощеного) провадження, при розгляді заяви про скасування судового наказу не передбачено вирішення процесуальних питань про забезпечення доказів, призначення експертизи, зупинення провадження, закриття провадження у справі тощо.За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову; 3) змінити судовий наказ. До внесення змін Законом України від 07.07.2010 р. №2453-VІ у ЦПК України був передбачений лише один результат розгляду заяви про скасування судового наказу – скасування судовий наказ та роз’яснення права на звернення з позовом. Відсутність у боржника обов’язку обґрунтовувати заяву про скасування судового наказу та права у суду залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення чи змінити судовий наказ знижувала ефективність наказного провадження, оскільки дозволяла боржникам продовжувати ухилятися виконання своїх зобов’язань. Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ. Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін є остаточною і оскарженню не підлягає (ч.3 ст.304¹ ЦПК України).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відкриття наказного провадження.	\|	Поняття окремого провадження. Його відмінність від інших видів цивільного судочинства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.