Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судових рішень у касаційному порядку.

Повноваження суду касаційної інстанції щодо скарги нарішення за ст.336 ЦПК:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції;

3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;

4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч.2 ст.337 ЦПК не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Цивільний процесуальний закон не містить жодних критеріїв визначення «глибини» порушення процесуальних норм, яке може призвести до неправильного вирішення справи. Суттєвими порушеннями норм процесуального права, що можуть стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції або апеляційної інстанції, є такі: недотримання таємниці нарадчої кімнати, відсутність перекладача у справах, у яких беруть участь особи, які не володіють державною мовою тощо. Не призводить до скасування судового рішення несвоєчасна сплата судового збору, порушення процесуальних строків провадження у справі.

Якщо ж були порушені чи неправильно застосовані норми матеріального права, тобто застосований закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню, то суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення (ст.341 ЦПК).

Отже, відповідно до зазначених вище норм ЦПК України, касаційний суд перевіряє лише законність, і не перевіряє обґрунтованість судового рішення.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч.2 ст.213 ЦПК, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Суд касаційної інстанції не перевіряє додаткові матеріали, додані до касаційної скарги, якщо вони стосуються обґрунтованості судового рішення.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції (ст.339 ЦПК).

Судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.cт. 205 і 207 ЦПК.

Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвалу відповідно до правил, встановлених ст.19 та главою 7 розділу III ЦПК з винятками і доповненнями, зазначеними в ст.ст. 344-346 ЦПК.

Жоден із суддів не має права утримуватися від висловлення думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності судового рішення, що оскаржене.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції	\|	Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.