Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Незважаючи на популярність освітніх технологій, вчені не досягли єдності в обґрунтуванні їх теоретичних основ, зокрема у трактуванні терміну. У таких випадках говорять по відсутність загальноприйнятого категоріального тезаурусу.

Термін «технологія» походить від грецького techne – мистецтво, майстерність, і logos – наука, закон. Тобто «технологія» (дослівно) – це наука (вчення) про майстерність.

Дослідники освітніх технологій виявилися одностайними у з’ясуванні причин появи технологічних термінів взагалі та в освіті зокрема. Поняття «технологія» виникло у зв’язку з розвитком машинної промисловості, а згодом було застосовано щодо освітньої галузі через намагання поширити у навчально-виховний процес виробничі новації.

Учені вважають, що у науковій літературі термін «технологія» виник у 1772 році. Проте є думки на користь іншої дати появи терміна. Очевидно це сталося у 20-х рр. XVIII ст. Саме тоді Федір Полікарпов написав навчальну книгу, яка мала назву «Технологія». Цей термін використовувався ним і в додатках до третього видання граматики М. Смотрицького (1721 р.).

У тлумачному словнику української мови технологія трактується як сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чогось; начальний предмет, що викладає ці знання, відомості; сукупність способів обробки або переробки матеріалів, виготовлення виробів, проведення різних операцій тощо.

Сьогодні «технологія» – це один із найчастіше використовуваних термінів не тільки у виробництві, а й у медицині, політиці, сфері обслуговування, і, звичайно, в освіті.

Про посилену увагу до освітніх технологій свідчить хоча б той факт, що в Україні сформувалося декілька наукових шкіл, що займаються їх вивченням. Це Волинська, представниками якої є А. Нісімчук, І. Смолюк, Харківська – В. Євдокимов, І. Прокопенко, Миколаївська – О. Пєхота, А.Кіктенко, О. Любарська, декілька Київських – А. Алексюк, І. Зязюн, В. Онищук, С. Сисоєва, Ніжинська – Н. Яковець, Л. Дубровська, Полтавська – М. Гриньова та ін.



Интернет реклама УБС

Разом із поняттям «освітні технології» використовується також «педагогічні технології», «технології навчання», «технології виховання», «соціально-виховні технології», «технології управління». Часто вчені вважають, що поняття освітні технології ширше, ніж педагогічні. Зокрема, стверджують, що освітні технології відбивають загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Виходячи з таких міркувань, концепції освіти, як, наприклад, гуманістична концепція освіти, освітні закони, одним із яких є Закон про загальну освіту, освітні системи, тобто система освіти в Україні, є освітніми технологіями. Окрім педагогічних, освітні технології включають ще й соціально-виховні, психологічні, культурологічні та інші аспекти.

До педагогічних технологій належать навчальні технології, виховні технології та технології управління. Велика група соціально-виховних технологій хоча і не є педагогічними, але є освітніми технологіями, що зображено на рис. 1, який є синтезом ідей українських вчених та власних досліджень. Соціально-виховні технології набувають все більшої популярності у зв’язку із накопиченням у суспільстві соціальних проблем.

У ієрархії технологічних педагогічних понять (саме так будемо називати освітні технології та їх похідні) особливе місце відводиться інформаційно-комунікаційним технологіям, які є свого роду наскрізними, тобто перетинаються всі інші групи технологій, використовуються як у навчально-виховних, так і в управлінських процесах та технологіях (рис. 1).

 

Рис. 1. Ієрархія і взаємозв’язок понять

«технологія» в педагогіці»

 

Отже, для чіткості розуміння ієрархії понять та самих термінологічних розбіжностей необхідно визначати не лише освітні технології, а й педагогічні, а також навчальні, виховні технології, технології управління, соціально-виховні та інформаційно-комунікаційні технології.

Вчені вважають, що на сьогоднішній день існує понад 300 визначень поняття «освітні технології». На основі аналізу наукової літератури виділено декілька підходів щодо тлумачення терміну «освітня (педагогічна) технологія»:

1. Освітня технологія як новітній засіб навчання;

2. Освітня технологія як педагогічна система;

3. Освітня технологія як сукупність дій (система дій) чи діяльність;

4. Освітня технологія як проект (модель) навчально-виховного процесу;

5. Освітня технологія як галузь науки або педагогічного знання чи наука.

Освітня технологія – систему функціонування всіх компонентів педагогічного процесу, побудовану на науковій основі, запрограмовану в часі та просторі, що забезпечує досягнення намічених результатів.

Українські автори зазвичай не визначають освітні технології як новий тип засобів навчання. Такий підхід був характерний для зарубіжної педагогічної науки у 40-х – 50-х рр. ХХ ст. Проте на сучасному етапі у вітчизняних навчальних закладах технології часто використовується саме у значенні «новітні засоби навчання».

Незважаючи на те, що наведені підходи до визначення терміна є численними, ними не вичерпується з’ясування сутності освітніх технологій. У практиці діяльності навчальних закладів під освітньою технологією через популярність технологічного підходу часто розуміють будь-яку інновацію навчально-виховного процесу. Освітньою технологією сьогодні називають усе, що завгодно: від алгоритмізованих дій навчального закладу до досвіду окремого успішного вчителя, який не піддається точному опису. Отже справедливо зазначають окремі учителі, що сьогодні освітня технологія є модним терміном, який використовується для демонстрування прогресивності діяльності, її відповідності новим науковим віянням.

Зрозуміло, що за таких умов особливої актуальності набуває проблема обґрунтування якщо не єдиних, то близьких за суттю підходів щодо встановлення термінології на основі зближення поглядів учених. Як свідчить характеристика тлумачення понять, подібності позбавлене тільки розуміння освітніх технологій як новітніх засобів навчання та як проекту (моделі) педагогічного процесу. Модель педагогічного процесу передбачає виконання сукупності дій і в цілому є системою. Тому погляди на освітню технологію як систему, сукупність дій та модель є аналогічними.

Українські та російські науковці використовують у публікаціях терміни «технологія навчання» та «технологія виховання», «навчальна технологія» та «виховна технологія». Зазвичай вважається, що поняття «технологія навчання», «технологія виховання» є дещо вужчими від понять «навчальна технологія», та «виховна технологія». Зокрема, термін «технологія навчання» спонукає розглядати конкретну технологію, яка дозволяє добре навчати, тобто є високоефективною, тоді як термін «навчальна технологія» є менш цілеспрямованим і дозволяє розглядати різні технології навчання.

Вчені не тільки не дійшли єдності у визначенні підходів до трактування змісту понять «освітня технологія» та їх похідних, але й у тлумаченні подібних понять, зокрема «технологія» та «метод».

Російський автор Пітюков, намагаючись сформувати поняття «педагогічна технологія», вдався до порівняння освітньої технології із технологією вирощування троянди. Для того, щоб виростити цю рослину, із відповідним кольором і розмірами квітки та товщиною стебла, необхідно виконати певний алгоритм дій: підібрати розсаду і висадити її в ґрунт, внісши відповідні добрива, дотримуватися температурного режиму та режиму поливання, періодично підживлювати. Здійснюючи ці дії, садівник постійно бачить перед собою кінцевий результат – троянду того кольору і розмірів, які йому імпонують.

Виконання освітньої технології подібне до технології вирощування троянди не тільки алгоритмізацією дій, а передусім цілеспрямованістю. Перед реалізацією педагогічної технології та в процесі її виконання педагогові необхідно чітко усвідомлювати і постійно «бачити перед собою» ті якості, які мають бути сформовані чи розвинуті в учневі. З цією метою виконується алгоритм дій, проте він спрямований, як садівником на рослину, на сукупність якостей суб’єктів педагогічного процесу. Щоб сформувати ці якості, педагог використовує найрізноманітніші способи спільної діяльності з учнями, тобто найрізноманітніші методи та методики, в тому числі й методи діагностування.

Проте між освітньою технологією та технологією вирощування троянди є суттєва різниця. Виростивши квітку, садівнику нема потреби вдаватись до діагностування результату, адже він перед ним, його можна побачити, виміряти, доторкнутися. До якостей учнів доторкнутися не можна, як і побачити їх візуально. Виявляються необхідні властивості лише у словах, діях, під час розмови, виконання тестів, залучення до діяльності. Отже, існують певні труднощі у діагностуванні результату, внаслідок чого вчителі надають перевагу методикам перед технологіями.

Отже, освітня технологія – це спосіб оптимального досягнення мети суб’єктами та об’єктами педагогічного процесу із використанням відповідних методів. Метод – це спосіб спільної діяльності суб’єктів та об’єктів педагогічного процесу, який може використовуватися в одній чи багатьох різних технологіях. Методика – це сукупність дій, які не супроводжуються жорстким діагностуванням як проміжних, так і кінцевих результатів діяльності, їх відповідності визначеній меті.

----------------------------------------------------------

Резюме.

Поняття «освітні технології» трактується багатоваріативно (відомо понад 300 визначень). Окрім поняття «освітні технології» використовуються також «педагогічні технології», «навчальні технології», «виховні технології», «соціально-виховні технології», «технології управління», «інформаційно-комунікаційні технології». Освітні технології – є широким поняттям, воно включає педагогічні, до складу яких входять навчальні, виховні технології та технології управління. Освітніми технологіями є також соціально-виховні технології та інформаційно-комунікаційні, які є наскрізними, перетинають всі виділені групи технологій, використовуються у навчанні, вихованні (соціальному вихованні) та управлінні.

Найчастіше освітні технології визначають як засіб навчання; проект (модель) навчально-виховного процесу відповідно до визначеної мети; сукупність дій чи діяльність; галузь наукового знання; багатовимірне поняття (зокрема, система).

Освітні технології подібні до методів навчання, оскільки є способом організації педагогічного процесу та взаємодії між його суб’єктами та об’єктами. Проте між ними простежуються також відмінності. Освітня технологія – це спосіб оптимального досягнення мети суб’єктами та об’єктами педагогічного процесу із використанням відповідних методів. Метод – це спосіб спільної діяльності суб’єктів та об’єктів педагогічного процесу, який може використовуватися в одній чи багатьох різних технологіях. Методика – це сукупність дій для отримання локального результату, які не супроводжуються жорстким діагностуванням досягнутої мети.

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Аутсорсинг у сфері інформаційних технологій
  11. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  12. Базові поняття

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структура філософського знання та його функції | Історичні аспекти впровадження освітніх технологій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.