II. Дані розтину

Класична форма оформлення протоколу патологоанатомічного дослідження трупа містить дані зовнішнього гляду та опис органів і систем з їх змінами у наступному порядку:

– шкіра, підшкірна клітковина,у жінок – молочні залози;

– порожнина черепа:нервова система –головний мозок, його оболонки; спинний мозок, периферичні нерви, симпатична нервова система (за клінічними показаннями);органи чуття– глазне яблуко, зорові нерви, зовнішнє, среднє, внутрішнє вухо;

– розташування внутрішніх органів(шиї, грудної й черевної порожнин),висота діафрагми;

– органи дихання:порожнини носа, придаткові пазухи, гортань, трахея, легені, плевра;

– органи кровообігу:серце, магістральні та периферичні судини;

– органи травлення:порожнина рота, зів, мигдалики піднебіння, глотка, стравохід, шлунок, кишківник, підшлункова залоза, печінка, жовчні протоки, жовчний міхур, за показаннями – слинні залози;

– сечові органи:нирки, сечоводи, сечовий міхур, за клінічнихми показаннями – сечовипускальний канал;

– статеві органи:у чоловіків–предміхурова залоза, яєчка, за показаннями – сім’яні пухирці, сім’явивідні протоки;у жінок–піхва, матка, труби, яєчники, за показаннями – зовнішні статеві органи;

– органи кровотворення:стан кісткового мозку і крові, селезінки, лімфатичних вузлів, за показаннями – лімфатична грудна протока;

– залози внутрішньої секреції:гіпофіз, щитоподібна та навколощитоподібні залози, надниркові залози, зобна залоза, за показаннями – параганглії;

– опорно-руховий апарат:стан м’язів, кісток, суглобів.

Під час розтину відбирають фрагменти органів/тканин для патогістологічних, бактеріологічних, вірусологічних, біохімічних й інших досліджень матеріалів, вилучених з трупа.

Короткий підсумок результатів розтину виражають у патологоанатомічному епікризі, який будують за наступною схемою:

1. Визначення хвороби.

2. Етіологія та умови виникнення хвороби.

3. Патогенез і клініко-патологоанатомічні прояви даного захворювання (відобразити зв’язок основних й ускладнювальних, загальних і місцевих процесів, морфологічних та функціональних змін).

4. Діагноз і диференційний діагноз (метод, на основі якого встановлений діагноз).

ІІІ. Патологоанатомічний діагноз

1. Основне захворювання (головна причина смерті)

2. Ускладнення (безпосередня причина смерті)

Супутні хвороби

Безпосередня причина смерті – патологоанатомічні зміни органів, котрі призвели до розвитку необоротних функціональних порушень, що зумовили настання смерті.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Збіг клінічного і патологоанатомічного діагнозів за основним захворюванням (З)	\|	IV. Клініко-патологоанатомічний епікриз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.