Якщо патогістологічне й інші дослідження виявляють нові факти, які протирічать патологоанатомічному діагнозу, встановленому при аутопсії, то останній має бути змінений.

Після закінчення оформлення протоколу патологоанатомічний діагноз і клініко-патологоанатомічний епікриз записують до історії хвороби померлого.

Лікарське свідоцтво про смерть(див. додаток 2)– обліковий документ, що реєструє факт і причину смерті, який заповнює лікар, котрий лікував хворого та/або встановив причину смерті.

Лікарське свідоцтво про смертьмає дві частини (власне свідоцтво та довідка про смерть), які заповнює лікар-патологоанатом лише за паспортом померлого і лише після розтину.

У випадках, коли розтин не виконувався, лікарське свідоцтво про смерть заповнює лікар, котрий бере на себе відповідальність за відміну розтину.

При заповненні граф «свідоцтва» треба дотримуватись вказівок у документі.

У пункті 11 слід підкреслити лише одну підставу встановлення причини смерті (найоб’єктивнішу на момент оформлення).

Особливість заповнення підрозділів а), б), в) розділу І (п.11), де записують причини смерті, – зворотній порядок («перевернутість») встановленого патологоанатомічного діагнозу: першим, у підрозділі а), слід вказати смертельне ускладнення; наступним – у підрозділі б) – першу хворобу з «комбінованого основного захворювання» (або едину при монокаузальній причині смерті).

У розділі ІІ, (п.11) вказують другу хворобу з «комбінованого основного захворювання».

Якщо для визначення діагнозу потрібні додаткові дослідження, то можна видати «попереднє свідоцтво про смерть», яке після з’ясування діагнозу буде замінене свідоцтвом про смерть «замість попереднього».

Дублікат свідоцтва про смерть не видається на руки, якщо перше загублене (втрачене), а відправляється поштою у відповідне відділення ЗАГСу.

Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть(див. додаток 3) – документ, який засвідчує факт та причину мертвонародження або смерті на першому тижні життя дитини, що народилася живою.

Свідоцтво має 5 розділів для запису причин перинатальної смерті:

– основне захворювання/патологічний стан плода або дитини;

– інші хвороби/патологічні стани плода або дитини;

– основне захворювання/патологічний стан матері, яке мало несприятливий вплив на плод або дитину;

– інші хвороби/патологічні стани матері, які мали несприятливий вплив на плод або дитину;

– інші обставини, які мали відношення до смерті.

У свідоцтві мають бути записані:

– ідентифікуючі особу дані з зазначенням дати і часу смерті;

– інформаційні дані щодо дитини (живою чи мертвою народилася дитина, результати розтину);

– причини смерті;

– відомості щодо матері дитини: дата народження, сімейний стан, освіта, які за рахунком пологи, виходи попередніх пологів тощо.

– відомості щодо дитини: маса при народженні, стать, народилася при одноплідних пологах, першою чи другою з двійні, при інших багатоплідних пологах. У випадку мертвонародження – коли настала смерть (до чи під час пологів).

Випадки смерті дитини реєструють впродовж 3 діб з моменту її настання, амертвонародження – не пізніше доби від пологів.

Біопсія – прижиттєве видалення фрагментів тканин/органів з діагностичною метою.

Мета біопсійного дослідження:

– діагностика захворювань при невстановленому клінічному діагнозі;

– диференційна діагностика подібних за клінікою процесів;

– встановлення типу та стадії процесу, отримання прогностичної інформації;

– контроль ефективності лікування.

Види біопсій:

1. За методом вилучення матеріалу:

– аспіраційна;

– інцизійна (вириізання);

– інтраопераційна;

– прицільна (при ендоскопії);

– пункційна;

– ексфоліативна (вишкрібання з порожнини).

2. За тривалістю виконання:

– термінова («cito») – впродовж 25 хвилин;

– планова – впродовж 5 днів.

Біоптат –прижиттєво видалений фрагмент тканини/органа для діагностики.

Біоптати обов’язково мають бути досліджені мікроскопічно.

Відповідальним за дотримання умов доправлення і збереження біоптатів (операційного матеріалу) є хірург (або інший лікар), який виконував операцію (біопсію).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
IV. Клініко-патологоанатомічний епікриз	\|	Загальні вимоги щодо роботи з біоптатами при скеруванні на патогістологічне (мікроскопічне) дослідження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.