Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






В вищих навчальних закладах

Підготовка екологів не тільки в університетах, а й в інших вищих навчальних закладах, набула останнім часом особливої актуальності. Як відмічалося, біля 30 вищих навчальних заклад готують екологів. На жаль, часто цей процес відбувається стихійно, без належної фундаментальної, науково обгрунтованої проробки. Але ж мова йде про підготовку екологічно грамотних спеціалістів, майбутніх керівників, від яких буде залежати не тільки виконання виробничого плану, а й здоров’я як нинішнього, так і майбутніх поколінь. Щоб уникнути подібної ситуації в підготовці професійних екологів необхідно виробити єдині обов’язкові вимоги до формування даного спеціаліста, особливо щодо його суто екологічної підготовки. Навчання еколога широкого профілю повинно бути основане на міжнародних і державних вимогах до підготовки спеціаліста з вищою освітою і, нарешті, на моделі спеціаліста з університетською освітою. Необхідно протистояти девальвації самого поняття “університетська освіта”, з чим би вона не була пов’язана: перейменуванням різних інститутів в університети, об’єднанням (“розчиненням”) програм підготовки спеціалістів в університеті, іншими причинами. Класичний університет покликаний забезпечити підготовку спеціалістів широкого профілю на відміну від інститутів, які забезпечують підготовку галузевих спеціалістів вузького профілю. Загальні вимоги до формування еколога повинні складатися із трьох нерозривно пов’язаних частин: 1) загальних вимог до спеціаліста з вищою освітою; 2) вимог до отримання (наявності) загальних, власне екологічних знань; 3) вимог до галузевих екологічних знань.

Такий підхід оснований на пропозиції про необхідність підготовки двох типів екологів: екологів-галузевиків та екологів широкого профілю. На жаль, сучасним законодавством також такий підхід не передбачено, однак така пропозиція ґрунтується на широкій міждисциплінарності екологічних знань, зумовленій багатофакторністю і надзвичайно широким спектром причин, що формують екологічну ситуацію. Консолідуючим ядром для екологів обох типів є єдиний об’єкт знань (контролю) – система “природа – господарство – населення”. Тому не тільки правомірною, але й необхідною є підготовка екологів-галузевиків (екологів хімічного машинобудування, міського господарства, грунтознавців, радіоекологів і т.ін.). Разом з тим потрібні екологи, які володіють інтегральними знаннями, здатні об’єднати в єдине ціле галузеві знання, що необхідно, насамперед, для управління екологією і природокористуванням. Без екологів широкого профілю навряд чи можлива ефективна оптимізація (оздоровлення) навколишнього середовища як цілісної системи. Передбачуваний підхід в нинішніх умовах може бути забезпечений за рахунок вибіркової частини змісту освіти.

Найвищим критерієм екологічного стану навколишнього середовища є здоров’я людини, точніше “екологічне здоров’я” людини. Останнє, як відомо, формується прямо чи посередньо під впливом природних компонентів (факторів, процесів – води, повітря, грунтів, рослинності і т.ін.). Тому, про який би вид (тип, спосіб, носій і т.ін.) забруднення не йшла мова – про автотранспорт або ТЕЦ, отрутохімікати або цементний комбінат, в кінцевому підсумку людина отримує його через повітря, яке вона вдихає, питну воду, продукти харчування, тобто через природні комплекси. На основі сказаного можна зробити головний висновок – про необхідність забезпечення фундаментальної підготовки майбутнього спеціаліста з основ учення про основні компоненти і комплекси природи.

Ефективні заходи щодо скорочення, максимально можливого попередження викидів або їх впливу можуть бути розроблені тільки у тісній співдружності спеціалістів, наприклад, еколога-авіабудівника (конструктора), тобто еколога-галузевика, еколога-комплексника і, можливо, еколога-медика. Звідси виходить другий важливий висновок: майбутній спеціаліст з університетською освітою повинен володіти широким спектром галузевих знань. Забезпечити отримання цих знань здатний тільки спеціаліст – викладач вузького профілю (в екологічному розумінні). При такому підході стає недоцільним “змагання” між університетами, технічними та іншими вищими навчальними закладами в області підготовки спеціалістів-екологів. Навпаки, виникає потреба в необхідності об’єднання зусиль.

Саме так підходить до вирішення даної проблеми Національний авіаційний університет, запрошуючи для підготовки екологів широкого профілю спеціалістів медичного університету, університету харчових технологій , Інституту мікробіології АН України, агроекології і біотехнології Української академії аграрних наук, аграрного університету, юристів, економістів, спеціалістів з експлуатації автомобільного та повітряного транспорту і т.ін.

Запропонований підхід є базовим, тобто обов’язковим для всіх трьох студентів підготовки спеціаліста-еколога. Кожному ступеню підготовки відповідає свій об’єм і рівень екологічних і загальноосвітніх знань, умінь і навиків. Конкретизація їх здійснюється в навчальних планах підготовки спеціаліста необхідного рівня і виражається, в основному, кількістю годин, які відводяться на ту чи іншу дисципліну, з незначними коливаннями переліку дисциплін, що вивчаються. Виходячи з цього, доцільно мати єдиний навчальний план зі спеціальності та кілька робочих планів першого, другого і т.д. рівнів, але побудованих на базі єдиного (генерального) плану.

Такий підхід забезпечить можливість переходу із одного вищого навчального закладу в інший, прихід на будь-який рівень підготовки студента іншого вищого навчального закладу і т.ін.

В основу підготовки еколога в університеті покладено такі основні цикли дисциплін: гуманітарні та соціально-економічні дисципліни (1620 год), фундаментальні та професійно-орієнтовані дисципліни (3807 год), професійно-орієнтовані дисципліни за переліком програми (864 год), самостійного вибору вищого навчального закладу (459 год) та вільного вибору студента (756 год).

На рівні спеціаліста, магістра на цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін відводиться 324 год, на фундаментальні та професійно-орієнтовані дисципліни – 351 год, на дисципліни програми підготовки магістра – 351 год, на спеціальні дисципліни – 864 год. Крім того, для підготовки фахівців зі спеціалізації 8.070801.11 “Екологія авіапідприємств” відводиться 351 год.

Запропонований підхід до підготовки екологів, безперечно, буде змінюватися і вдосконалюватися. Буде змінюватися перелік спеціалізацій, зростатимуть вимоги до вирішення екологічних проблем. Тому для підвищення якості екологічної освіти повинні бути розроблені фундаментальні довгострокові програми, побудовані з врахуванням досвіду всього людства.

Освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівця включають підготовку “кваліфікованого робітника”, “молодшого спеціаліста”, бакалавра”, “спеціаліста” і “магістра”.

Перші два рівні реалізуються в професійно-технічних навчальних закладах та в вищих навчальних закладах І рівня акредитації, тому тут не розглядаються.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра реалізується вищими навчальними закладами ІІ-ІУ рівнів акредитації.

Бакалавр– це освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, який на основі повної середньої освіти отримав поглиблену загально культурну підготовку, фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння і знання щодо загального об’єкту роботи і здатний вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад, в певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра забезпечує одночасне отримання базової вищої освітиза напрямом підготовки і кваліфікації бакалавра на основі повної загальної середньої освіти. Вказана програма складається з загальних фундаментальних, гуманітарних та соціально-економічних дисциплін відповідного напряму підготовки, а також із різних видів практичної підготовки.

Нормативний термін навчання не може перевищувати чотири роки.

Спеціаліст – це освітньо-професійний рівень спеціаліста, який на основі кваліфікації бакалавра отримав спеціальні уміння і знання, має повний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад в певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста забезпечує одночасне отримання повної вищої освітизі спеціальності і кваліфікації спеціаліста на базі відповідної освітньо-професійної підготовки бакалавра. Вказана програма складається із спеціальних дисциплін, в тому числі соціально-економічних, і різних видів практичної підготовки.

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста реалізується вищими навчальними закладами ІІІ і ІУ рівня акредитації.

Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про отримання повної вищої освіти зі спеціальності і кваліфікації спеціаліста.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста отримав поглиблені спеціальні уміння і знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування і продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань в певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра забезпечує одночасне отримання певної вищої освіти зі спеціальності і кваліфікації магістрана базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року, а для окремих спеціальностей, за згодою Міністерства освіти, може бути встановлений термін півтора року. Отримання кваліфікації магістра може здійснюватися на базі відповідної освітньо-професійної програми спеціаліста (нормативний термін визначається індивідуальною програмою з врахуванням академічної різниці між освітньо-професійною програмою спеціаліста і магістра, але не може перевищувати одного року).

Згадана освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психологічну, педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовки.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про отримання повної вищої освіти зі спеціальності і кваліфікації магістра.

 




Переглядів: 339

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Практика підготовки еколога

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.