З виникненням людської цивілізації з’явився новий фактор впливу на стан навколишнього середовища – забруднення вод, зубожіння грунтів. Ще мешканці Стародавнього Риму скаржилися на забруднення вод Тібру, а жителі Афін – на забруднення вод афінського порту Пірей, що приймав судна із всієї тогочасної населеної території Землі. Римські поселенці у провінціях Африки скаржилися на зубожіння земель від ерозії грунтів. Відомий міф про очищення Гераклом стаєнь царя Авгія, які не прибиралися 30 років, в яких знаходилося біля 3 тис. волів. Геракл перекрив річку Алфей і пустив її води в стайні, що викликало катастрофічне забруднення річки (“Авгієві стайні”).