Проблеми техногенного впливу на природу

Протягом багатьох тисячоліть антропогенні забруднення довкілля не так помітно впливали на природні процеси, хоч окремі галузі індустрії були досить поширені ще до нової ери (виплавка міді, виробництво срібла, золота, свинцю, заліза, сурми, ртуті, скла, мила; виготовлення гончарних виробів, фарб, хліба, вина тощо). При цьому в атмосферу виділялися СО, SO_x, NO_x, пари ртуті; у воду скидалися відходи фарбувальних та харчових виробництв.

В середні віки спостерігався прискорений розвиток хімії, були одержані азотна та сірчана кислоти, селітра, порох, мідний купорос тощо.

Перехід від феодальної роздрібленості до утворення єдиних держав з централізованою владою сприяв подальшому прогресу металообробної та хімічної промисловості з одночасною концентрацією виробництва. Проте за об’ємом промислові викиди поступалися викидам від нічного опалення і каналізаційних стоків. Тому до ХУІІІ ст.. головними джерелами забруднення довкілля були побутові стічні води, а також продукти згорання палива в опалювальних мережах. Накопичення відходів ще мало впливало на довкілля.

Інтенсивне забруднення почалося з розвитком капіталізму, коли була винайдена парова машина, почали інтенсивно розвиватися чорна металургія, коксохімія, залізничний транспорт, хімічна промисловість. Різко зросли об’єми споживання палива, деревного вугілля, коксу, відповідно промислових стічних вод та твердих відходів, шлаків, шламів.

З середини ХХ ст.. світовий національний продукт зріс у п’ять разів, людство оволоділо ядерною енергією та способами синтезу речовин. У ХХ ст. з надр землі вилучено більше корисних копалин, ніж за всю історію цивілізації. При цьому для потреб людства використовується лише 2-5 % видобутої речовини.

Щорічно в атмосферу надходить біля 110 млн. т окислів сірки, 180 млн. т чадного газу, 170 млн. т окислів азоту, біля 170 млн. т токсичних газів, 60 млн. т завислих часток, 0,5 млн. т свинцю, 0,1 млн. т ртуті тощо.

Органічні забруднювачі довкілля, які утворюються при згоранні природного палива, мають мутагенні та канцерогенні властивості. Вуглеводні, діоксани, хлористий вуглець та інші компоненти надходять у стічні води, інфільтруються в підземні води.

Інше потужне джерело забруднення поверхневих і підземних вод – промислові та господарсько-побутові стічні води. Останні – найбільш активна і найменш піддатлива до скорочення категорія відходів урбоекосистем.

Головними факторами, що зумовлюють руйнування довкілля, є демографічний вибух, індустріалізація та урбанізація Землі, хімізація та інтенсифікація сільського господарства, розвиток транспорту та енергетики, збільшення рівня видобутку корисних копалин, гонка озброєнь, війни та злочинні дії терористичних угрупувань.

У зв’язку з експлуатацією транспорту виникла чергова екологічна проблема – інтенсивне споживання кисню. За останній рік кількість кисню зменшилася приблизно на 10 млрд. т. Забруднюють повітря і воду автомобільний транспорт, тепловози, літаки, гелікоптери, водний транспорт.

Бурхливе зростання промисловості та інтенсивна урбанізація потребують збільшення енергетичної бази. Різко зросла потужність ГЕС, ТЕЦ, АЕС. При цьому ГЕС руйнують водні екосистеми, ТЕЦ забруднюють атмосферне повітря, АЕС зумовлюють теплове забруднення водних об’єктів і можуть стати причиною екологічної катастрофи при аваріях, вартість ліквідації яких більше вартості п’яти нових АЕС.

Розвиток промисловості та її енергетичної бази супроводжуються інтенсивним забрудненням поверхневих та підземних вод, грунту і атмосфери. Кар’єри, що залишаються після видобутку корисних копалин, знищують цілі природно-територіальні комплекси.

З природного кругообігу вилучаються величезні площі родючих земель під промислові о’єкти, гідровідстойники, відвали та терикони.

Негативний техногенний вплив на природу визначається механічним руйнуванням довкілля (утворення кар’єрів корисних копалин, перекриття грунтово-рослинного покриву техногенними відкладеннями, будівництво інженерних споруд, прокладання шляхопроводів, ліній електропередач); забрудненням навколишнього середовища (хімічне, радіоактивне, механічне, теплове, електромагнітне, акустичне, біологічне забруднення).

Слід відмітити, що для комплексу забруднювачів притаманне явище синергізму – посилення дії сукупності забруднювачів порівняно з сумарною дією окремих шкідливих речовин.

Важливо відмітити шкоду для довкілля туризму (впливає на розмноження диких тварин), спорту (вилучається із господарювання територія, підсилюються ерозійні процеси, забруднюються площі добривами для трав’яного покриву), любительського полювання.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ	\|	Предмет, об’єкт та основні завдання техноекології

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.