Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Тема. Касаційне провадження в адміністративному суді.

1. Поняття касаційного провадження та характерні риси.

2. Порядок подання та розгляд касаційної скарги.

 

Задирака Наталія Юріївна прислала лекцію по кас провадженні, у вівторок першої пари не буде

 

Касаційне провадження в адміністративному судочинстві.

1. Поняття касаційного провадження та характерні риси.

2. Порядок подання та розгляд касаційної скарги.

 

1. Поняття касаційного провадження та характерні риси.

Касацією є перевірка законності адміністративних судових рішень, що набрали чинності, у суді касаційної інстанції.

Касаційна скарга, на відміну від апеляційної скарги, подається на рішення місцевого адміністративного суду чи постанову апеляційного суду, що набрали законної сили. Термін «касація» походить від латинського cassatio — скасування, відміна. Цей спосіб оскарження рішень місцевих адміністративних судів та постанов апеляційних судів з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

За Конституцією України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду (крім випадків, встановлених законом) є одним із основних засад судочинства (стаття 129).

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України. Враховуючи те, що провадження за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження, Верховний Суд України у справах про перегляд судових рішень за винятковими обставинами є судом касаційної інстанції.

Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального права чи процесуального права.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.



Интернет реклама УБС

Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Характерними рисами інституту касації є:

1) касаційна скарга подається на рішення суду першої інстанції, що набрало чинності;

2) касаційна скарга подається на рішення суду апеляційної інстанції;

3) справа за касаційною скаргою чи касаційним поданням прокурора направляється на розгляд адміністративного суду вищої (касаційної) інстанції;

4) подання касаційної скарги зумовлене неправильним застосуванням адміністративним судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права;

5) касаційний суд не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу;

5) розгляд справ у суді касаційної інстанції відбувається з дотриманням основних засад судочинства.

Своєрідність чинної системи касації визначається рядом особливостей: суд касаційної інстанції перевіряє адміністративну справу в юридичному та фактичному аспектах, тобто перевіряє законність та обґрунтованість рішень, а не знову розглядає справу; він не обмежений рамками касаційної скарги, а перевіряє справу у повному обсязі за колом осіб і за колом правовідносин; провадження у справі і здійснюється в особливій процесуальній формі.

 

2. Порядок подання та розгляд касаційної скарги.

Якщо об’єктом розгляду першої інстанції є спірне правовідношення, яке належить вирішити, а об’єктом апеляційної інстанції — судовий акт першої інстанції, який ще не набрав законної сили, то об’ єктом касаційного розгляду є постанова суду апеляційної інстанції, що вже набрала законної сили. При цьому касаційний суд перевіряє лише обґрунтованість рішень чи відсутність в них порушень норм матеріального і процесуального права.

Право на подання скарги до касаційного суду мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі. Таким правом наділені також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки. Зазначені особи мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.

Ч. 2 ст. 211 КАС встановлює правило, відповідно до якого ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Порушення або неправильне застосування норм матеріального права полягає в тому, що при прийнятті постанови суд не застосував закон, який треба було застосувати, а застосував помилково інший, або ж скасований, або той, який не набрав чинності. Незаконним рішення або постанова будуть і в тому випадку, якщо суд неправильно витлумачив матеріальну норму права, тобто вибрав саме ту норму, що регулює дані правовідносини, однак неправильно з’ ясував її суть.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права полягає у тому, що суд першої чи апеляційної інстанції допустив порушення процесуальних норм, тобто порядку ведення судового процесу, передбаченого КАС України.

Саме такий порядок судового розгляду адміністративних справ забезпечує його всебічний, повний та об’єктивний характер, гарантує сторонам у справі належний захист їх прав та законних інтересів.

У випадку оскарження рішення адміністративного суду або постанови апеляційної інстанції особи, які наділені цим правом згідно з законодавством України, повинні подавати касаційні скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції — Вищого адміністративного суду України.

У Кодексі адміністративного судочинства передбачена імперативна норма (ст. 212), відповідно до якої касаційна скарга направляється до суду тієї інстанції, яка буде безпосередньо вирішувати питання щодо прийняття, розгляду та постановлений рішення згідно з наданими суду повноваженнями, передбаченими главою 2 розділу IV КАС України.

Закріплення цієї норми у Кодексі адміністративного судочинства України є позитивним, оскільки у випадку направлення касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції виключає можливість за будь-яких підстав залишити судом першої чи апеляційної інстанції касаційну скаргу без руху з причин її невідповідності вимогам процесуального законодавства. В даному випадку саме Вищий адміністративний суд України вирішує питання щодо відповідності або невідповідності касаційної скарги встановленим чинним законодавством України вимогам, про що виносить відповідне судове рішення.

Касаційна скарга подається на рішення суду першої чи постанову апеляційної інстанції, які вже набрали законної сили.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Касаційна скарга на судові рішення, подана після закінчення передбаченого строку, залишається без розгляду.

Касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.

Якщо особою, яка подала касаційну скаргу, буде надана заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з викладенням обставин пропуску цього строку, суд касаційної інстанції може прийняти касаційну скаргу до розгляду, проте прийняття судом касаційної інстанції касаційної скарги після спливу строку на касаційне оскарження є правом, а не обов’язком Вищого адміністративного суду України. Лише при наявності підстав для поновлення пропущеного строку суд касаційної інстанції може прийняти касаційну скаргу до свого провадження з наступним вирішенням справи. Однак навіть при наявності об’єктивних причин пропуску строку на касаційне оскарження, КАС України не передбачена можливість суду касаційної інстанції за своєю ініціативою поновити строк на касаційне оскарження — для цього необхідна письмова заява особи, яка подає касаційну скаргу. З заявою про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги можуть звертатися лише особи, які мають право на подання касаційної скарги. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення касаційної скарги.

Зазначена заява розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, до вирішення питання про прийняття касаційної скарги до провадження. Відповідно до ст. 100 КАС України, відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом касаційної інстанції за наявності поважної причини цього пропуску. За результатами розгляду заяви про відновлення пропущеного строку виноситься ухвала.

Касаційна скарга повинна містити у собі найменування адміністративного суду або суду апеляційної інстанції, номер справи та дату прийняття рішення або постанови.

Саме протягом двох днів (ч.2 ст.214) після одержання касаційної скарги суддя-доповідач перевіряє її відповідність вимогам ст. 213 КАС України, тобто перевіряє наявність у касаційній скарзі наступних відомостей: найменування адміністративного суду касаційної інстанції; ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку; судові рішення, що оскаржуються; обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу з зазначенням, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права; вимоги скаржника до суду касаційної інстанції; при наявності клопотання — його зміст; повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу; дотримання строку на подання касаційної скарги; підтвердження сплати державного збору; наявність копій касаційної скарги у кількості осіб, які беруть участь у справі, тощо.

У випадку відповідності касаційної скарги встановленим законом вимогам, постановляється ухвала про відкриття касаційного провадження, яка відповідно до статей 158-160 КАС України приймається, складається і підписується складом суду, який розглядає справу. Виходячи з зазначеного, суд касаційної інстанції не вправі повернути касаційну скаргу супровідним листом або іншим, не передбаченим законом, способом.

Закон детально не регламентує порядок вирішення питання про прийняття або повернення касаційної скарги, не передбачає якогось попереднього судового засідання, а тому питання про прийняття або повернення касаційної скарги вирішується колегією суддів без повідомлення сторін, що беруть участь у справі.

Одночасно з відкриттям касаційного провадження суддя-доповідач витребовує адміністративну справу з суду тієї інстанції, де знаходиться зазначена справа, для ознайомлення з матеріалами справи та приєднання до них касаційної скарги.

Особи, які беруть участь у справі, самостійно вирішують питання щодо приєднання до касаційної скарги і підтримання її вимог, тобто для приєднання зазначених осіб до касаційної скарги будь-яких додаткових обставин не потрібно. Особи, які не брали участі у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги і підтримати її вимоги лише у тому разі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, що більш детально регламентовано статтями 60-61 КАС України. При цьому приєднатися до касаційної скарги обмежено певними строками, тобто приєднатися до касаційної скарги можливо лише до закінчення касаційного розгляду.

Заява про приєднання до касаційної скарги подається відповідними особами безпосередньо до суду касаційної інстанції. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги і підтримання її вимог судовий збір обов’язково сплачується (ч.2 ст.217 КАС).

Ст. 218 КАС передбачає право особи, яка подала касаційну скаргу, відмовитися від неї до закінчення касаційного розгляду, це випливає з принципу диспозитивності сторін у судовому процесі, який полягає у їх можливості на свій розсуд використовувати свої процесуальні права.

Згідно зі ст.ст. 49, 51 КАС України сторони мають рівні процесуальні права, одним з яких є право скаржника на зміну касаційної скарги до прийняття рішення у справі судом касаційної інстанції. При цьому одночасно забезпечується реалізація передбачених законом процесуальних прав іншими учасниками справи, зокрема, право на ознайомлення з матеріалами справи та надання на них своїх заперечень.

Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок, при цьому примирення сторін може стосуватися лише прав та обов’язків сторін і предмета адміністративного позову. При цьому за клопотанням сторін суд може зупинити провадження у справі на час, необхідний їм для примирення.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення, які не повинні суперечити закону або порушувати чиїсь права, свободи або інтереси. У випадку невиконання умов примирення однією із сторін, суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

Судові рішення обов’язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом касаційної інстанції обґрунтованою; 3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або не тими суддями, які розглянули справу; 4) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; 5) суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов’язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу; 6) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції може направити адміністративну справу для продовження розгляду або на новий розгляд як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом, тобто, якщо порушення норм матеріального та/або процесуального права припустив суд апеляційної інстанції, а суд першої інстанції не порушував зазначені норми, справа спрямовуються до адміністративного суду апеляційної інстанції. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи. Звернути увагу на ст.. 223 та 224 КАС.


Читайте також:

  1. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  2. X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
  3. Агроценоз як система.
  4. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  5. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  6. Банківська система.
  7. Бюджет і бюджетна система.
  8. Бюджет і бюджетна система.
  9. Бюджетний устрій та бюджетна система.
  10. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
  11. В адміністративному праві виділяють загальну, особливу і спеціальну частини.
  12. Виборча система.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема. Апеляційне провадження в адміністративному суді. | Будівельна продукція. Кадри, нормування і продуктивність праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.