• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організаційно-правові та фінансові аспекти функціонування корпорацій (АТ): зарубіжний досвід і вітчизняна практика.

Поява акціонерних товариств в Україні зумовлена:

- приватизацією державної власності шляхом акціонування;

- потребою у розширенні фінансових можливостей підприємницької діяльності, ефективному управлінні.

Практика свідчить, що перетворення державних підприємств на АТ в процесі приватизації є неефективним, оскільки:

- більшість АТ, створених у такий спосіб, налічують менш як 100 осіб, що зменшує можливості товариства залучати додатковий капітал на фінансовому ринку;

- для акціонерної форми господарювання характерний високий рівень організаційних витрат;

- створення вітчизняних АТ у такий спосіб є засобом нагромадження капіталу, а у розвинутих країнах – засобом переміщення капіталу з однієї галузі в іншу через фінансовий ринок.

Господарський кодекс України декларує акціонерне товариство як товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Воно несе відповідальність за зобов’язаннями лише своїм майном. Акціонери відповідають за зобов’язаннями АТ у межах акцій, які мають. Учасники, які не повністю оплатили акції, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства в межах неоплаченої вартості.

Перевагами акціонерного типу організації підприємницької діяльності є:

® корпоративна форма дає змогу мобілізувати великі кошти шляхом реалізації акцій;

® забезпечення швидкого передання окремих інтересів власності, оскільки акції можна легко продати іншим особам;

® відповідальність на акціонера покладається лише в межах вкладеного ним капіталу;

® кошти, отримані завдяки продажу акцій, можна використовувати на будь-які потреби розвитку корпорації;

® публічна інформація про емітента – своєрідна реклама продукції АТ (це забезпечує збільшення обсягів реалізації продукції);

® ВАТ може додатково стимулювати персонал, пропонуючи купівлю акцій на пільгових умовах або даючи менеджерам акції у вигляді премії (у такий спосіб підвищується зацікавленість службовців у покращенні фінансових результатів корпорації).

Недоліками акціонерної форми підприємницької діяльності є:

® складніший і дорожчий порівняно з іншими формами організації бізнесу порядок створення і управління АТ;

® виникнення, так званого, фіктивного капіталу, який функціонує окремо від реального капіталу;

® подвійне оподаткування;

Прибуток АТ як юридичної особи оподатковується податком на прибуток, а з доходів власника капіталу – дивідендів, які виплачуються з прибутку, береться податок на доходи фізичних осіб.

® зниження можливостей контролю за діяльністю АТ з боку дрібних власників-акціонерів.

Корпоративна форма господарювання стає провідною в Україні: нині з існуючих 237 тис. господарських товариств 198 тис. – ТОВ, а 35,3 тис. – АТ (закритих – 66,4%, а відкритих – 33,6%). У промисловості АТ становлять 70,7% кількості підприємств недержавного сектора. Вони виробляють понад 50% загального обсягу продукції галузі.

Існують два види АТ: відкриті та закриті.

Акції ВАТ можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на біржах.

Акції ЗАТ розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки і продаватися на біржах. ЗАТ має право випускати лише іменні акції і може бути перетворене на ВАТ шляхом реєстрації акцій у порядку, передбаченому законодавством, і внесення змін до статуту товариства.

АТ є юридичною особою, яка:

- здійснює емісію акцій для формування статутного капіталу;

- несе відповідальність за борговими зобов’язаннями усім майном;

- наділена здатністю правонаступництва;

- здійснює повноваження, визначені установчими документами і законами.

АТ створюються шляхом заснування або реорганізації існуючої юридичної особи і діють на підставі установчого договору і статуту. Засновники АТ укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними підприємницької діяльності, відповідальність перед особами, які підписалися на акції, і третіми особами.

Статут АТ повинен містити відомості про:

- вид товариства, предмет і цілі його діяльності;

- склад засновників і учасників;

- склад і компетенцію органів товариства;

- види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками.

Статут АТ визначає компетенцію органів управління товариством, механізм контролю акціонерів за діями Правління.

Засновниками АТ можуть бути юридичні особи і громадяни. Для створення товариства їм необхідно підписатися на акції, провести установчі збори і здійснити державну реєстрацію АТ. Термін відкритої підписки не повинен перевищувати шести місяців. Засновники публікують повідомлення, яке містить відомості про величину статутного капіталу, номінальну вартість акцій, кількість і види акцій.

Для державної реєстрації АТ необхідно подати такі документи:

- рішення власників (засновників) про створення АТ;

- установчі документи;

- рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію АТ;

- документи, що засвідчують сплату засновниками внеску у визначеному розмірі до статутного фонду АТ;

- реєстраційну картку встановленого зразка;

- документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить початковий стартовий капітал АТ. Статутний фонд АТ не повинен бути менший від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам (виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, яка діяла на момент створення АТ).

Вкладами у статутний фонд АТ можуть бути грошові кошти, будівлі, споруди, устаткування, цінні папери, права на користування землею, водою тощо. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку акціонера у статутному фонді. Для формування статутного фонду АТ забороняється використовувати бюджетні кошти, а також кошти, одержані у кредит і під заставу.

За рішенням загальних зборів акціонерів статутний фонд АТ може збільшуватись або зменшуватись.

Статутний фонд збільшується шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або підвищення номінальної вартості акцій. Забороняється випускати акції для покриття збитків, пов’язаних з господарською діяльністю АТ.

Зменшується статутний фонд шляхом зниження номінальної вартості акцій або їх кількості за рахунок викупу частини акцій з метою їх анулювання.

АТ створюють резервний фонд у розмірі 25% статутного. Резервний фонд формується шляхом обов’язкових щорічних відрахувань не менш як 5% чистого прибутку до досягнення необхідного розміру. Він призначений для покриття збитків, а також погашення облігацій АТ.

АТ, що випускає іменні акції, повинно вести реєстр власників акцій. Якщо кількість акціонерів не перевищує 500, то емітент може вести реєстр самостійно, а якщо – понад 500, то емітент зобов’язаний доручити ведення реєстру реєстратору.

Діяльність АТ припиняється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виокремлення, перетворення) або ліквідації.

Рішення про припинення діяльності АТ у будь-якій формі є компетенцією загальних зборів акціонерів. Воно має бути прийняте більшістю (3/4) голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Існує кілька видів реорганізації АТ.

Злиття – це утворення нового АТ шляхом передання йому всіх прав і обов’язків двох або кількох АТ з припиненням діяльності останніх. АТ, що беруть участь у злитті, укладають угоду, де визначаються порядок і умови злиття, а також порядок конвертації акцій кожного товариства в акції нового АТ.

Приєднання – це припинення діяльності одного або кількох АТ з переданням прав і обов’язків іншому товариству. АТ, що приєднується, і товариство, до якого це АТ приєднується, укладають угоду, де визначаються порядок і умови приєднання, а також порядок конвертації акцій товариства, що приєднується, в акції АТ, до якого воно приєднується.

Поділ – це припинення діяльності АТ з переданням усіх його прав і обов’язків новоствореним товариствам відповідно до розподільного балансу і з визначенням порядку конвертації акцій АТ, що реорганізується, в акції товариства, що утворюється.

Виокремлення – це створення одного або кількох товариств з переданням їм частини прав і обов’язків АТ, що реорганізується, без припинення діяльності останнього.

Перетворення – це перетворення АТ на ТОВ або юридичну особу іншої організаційно-правової форми. До нової юридичної особи переходять права і обов’язки АТ, що перетворюється.

Ліквідація – це добровільна ліквідація АТ за рішенням загальних зборів акціонерів, а також на підставі рішення суду або господарського суду за поданням органів, що контролюють діяльність АТ, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства і на підставі рішення господарського суду про визнання товариства банкрутом.

При реорганізації АТ шляхом злиття і приєднання капітали компаній об’єднуються. В Україні під час реорганізації товариств передбачено лише один варіант об’єднання капіталів, а саме: здійснюється обмін акцій товариства, що реорганізовується, на акції товариства, що створюється під час реорганізації. При цьому сумарний статутний фонд усіх об’єднуваних товариств на момент прийняття рішення про їх реорганізацію повинен дорівнювати сумарним статутним фондам усіх товариств, створених шляхом реорганізації.

АТ мають право створювати на території України і за її межами філії, представництва і дочірні підприємства. Філії і представництва не є юридичними особами. Це окремі підрозділи АТ, розміщені поза місцем його знаходження і наділені майном, що є частиною майна АТ. Дочірнє підприємство АТ є юридичною особою, яка має у статутному фонді частку товариства. Воно несе фінансову відповідальність за свою діяльність і не відповідає за зобов’язаннями основного товариства.

З утворенням дочірніх підприємств пов’язане формування холдингів. Холдингова, або материнська, компанія – це ВАТ або підприємство іншої організаційно-правової форми, що володіє пакетами акцій одного чи більше дочірніх підприємств і здійснює функції з управління цими підприємствами в межах повноважень, наданих акціями.

Материнська і дочірня компанії утворюють холдингову групу. Найчастіше материнська холдингова компанія і її дочірні фірми мають форму ЗАТ або ВАТ. В Україні холдингові компанії почали створюватись одночасно з приватизаційними процесами. Їх діяльність регулюється відповідними законодавчо-нормативними документами (наприклад, Указ Президента України „Про холдингові компанії, які створюються в процесі корпоратизації і приватизації” тощо).

Порядок створення, основні принципи діяльності зарубіжних корпорацій визначаються законами тієї держави, де передбачена їх реєстрація.

Для створення корпорації засновники (юридичні і фізичні особи) підписують установчий договір, в якому зазначаються:

- назва і місцезнаходження корпорації;

- предмет діяльності;

- вартість капіталу;

- термін функціонування корпорації.

Для одержання дозволу на створення корпорації встановлюється мінімальна кількість осіб-засновників і мінімальний рівень статутного капіталу. У багатьох країнах законодавством передбачено, що засновником АТ може бути 1 юридична особа. Так, у Польщі – мінімум 3 засновники, в Румунії – не менше 5 акціонерів. Формально корпорація вважається заснованою з моменту її реєстрації, після чого вона формує свій капітал. У США допускається створення АТ без статутного фонду і випуску акцій номінальної вартості. В США для реєстрації корпорації частина акцій, яка визначена в статуті, може бути не оплачена, тоді як в західноєвропейських країнах під час створення компанії мають бути оплачені всі акції.

Акціонерний капітал зарубіжних корпорацій може збільшуватись шляхом випуску нових акцій або збільшення номінальної вартості вже випущених акцій, капіталізації нерозподіленого прибутку, а зменшуватись – шляхом зниження номінальної вартості акцій або злиття акцій, викупу їх у власників з метою часткового або повного анулювання.

У зарубіжних корпораціях управлінські функції здійснює Рада директорів (Правління), яку обирають акціонери. Акціонери несуть відповідальність за зобов’язаннями корпорації в межах вкладеного ними капіталу. Вони мають право вільно розпоряджатися своїми акціями (продавати, дарувати, обмінювати).

Переглядів: 1042