Основи сертифікації

Згідно Закону України „Про підтвердження відповідності”:

Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам.

Підтвердження відповідності – діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають встановленим законодавством вимогам.

Основні принципи державної політики у сфері підтвердження відповідності:

– координація дій органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності, розмежування їх повноважень та уникнення дублювання;

– неупередженість, прозорість та доступність процедур підтвердження відповідності;

– застосування з урахування існуючої міжнародної практики способів підтвердження відповідності залежно від потенційного ризику;

– забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності продукції вітчизняного та іноземного походження;

– гармонізація національних нормативно-правових актів з підтвердження відповідності з міжнародними та європейськими;

– сприяння розвитку сфери підтвердження відповідності в законодавчо нерегульованій сфері;

– дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, отриманої в результаті робіт з підтвердження відповідності;

– забезпечення повного та всебічного інформування з питань підтвердження відповідності всіх заінтересованих сторін.

Об’єкти підтвердження відповідності – продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стадії формування якості продукції	\|	Правова основа системи сертифікації Укр. СЕПРО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.