Поняття, що характеризують будову систем

Під елементом прийнято розуміти найпростішу неподільну частину системи. Уявлення про неподільність пов'язане з метою розгляду об'єкта як системи. Таким чином, елемент - межа членування системи з точки зору вирішення конкретної задачі.

Система може бути розділена на елементи не відразу, а послідовним розчленуванням на підсистеми, більші, ніж елементи, але більш дрібні, ніж система в цілому.

Можливість поділу системи на підсистеми пов'язана з виокремлення сукупності елементів, здатних виконувати відносно незалежні функції, спрямовані на досягнення загальної мети системи. Для підсистеми повинна бути формульована підціль, яка є її системоутворюючим фактором. Якщо стоїть завдання не тільки виділити систему з навколишнього середовища і дослідити її
поведінку, але й зрозуміти її внутрішню будову, потрібно вивчати структуру системи. Термін «Структура» походить від латинського structura - «будова», «розташування», «порядок». Структура системи включає в себе її елементи, зв'язки між ними і атрибути цих зв'язків. У більшості випадків поняття «структура» прийнято пов'язувати з графічним відображенням, однак це необов'язково. Структура може бути представлена у вигляді теоретико-множних описів, матриць, графіків і т. п.

Зв'язок - поняття, що виражає необхідні і достатні відносини між
елементами. Атрибутами зв'язку є:

• спрямованість;

• сила;

• характер.

По спрямованості зв'иязку поділяються на спрямовані й неспрямовані.

Спрямовані зв'язки, у свою чергу, діляться на прямі і зворотні.
За силою прояву зв'язки діляться на слабкі і сильні. За характером зв'язку поділяються на зв'язки підпорядкування і зв'язки породження. Перші
можна розділити на лінійні і функціональні, другі характеризують причинно-
наслідкові відносини.

Зв'язки між елементами характеризуються певним порядком, внутрішніми
властивостями, спрямованістю на функціонування системи. Такі особливості
системи називаються її організацією.

Структурні зв'язки відносно незалежні від елементів і можуть виступати як
інваріант при переході від однієї системи до іншої. Це означає, що закономірності,
виявлені при вивченні систем, що відображають об'єкти однієї природи, можуть
використовуватися при дослідженні систем іншої природи. Зв'язок також може бути представленим і розглянутим як система, що має свої елементи і зв'язок.

Поняття «структура» у вузькому сенсі слова можна ототожнювати з поняттям «Системоутворюючі відносини», тобто структура може розглядатися як
системоутворюючий фактор.

У широкому сенсі слова під структурою розуміють всю сукупність відносин між елементами, а не тільки системотворчі відносини.

Методика вичленування системоутворюючих відносин з навколишнього середовища залежить від того, чи йде мова про проектування ще не існуючої системи або про аналіз системного уявлення відомого об'єкта, матеріального чи ідеального.

Існують різні види структур. Найбільш відомі з них представлені на
рис. 2.2.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Властивості систем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.