Норми процесуального права, їх структура та ознаки

Норми процесуального права відрізняються від норм матеріального права своїм змістом, що виявляється у своєрідності приписів процесуальнихнорм, особливостях адресата і деяких моментах структурної побудови. Це обумовлюється, передусім, характером функцій процесуальних норм, їх призначенням. Якщо функції норм матеріального права полягають у безпосередньому регулюванні поведінки людей, то функції норм процесуального права є своєрідною надбудовою над нормами матеріального права. Призначення їх полягає у регулюванні суспільних відносин, що складаються у процесі застосування норм матеріального права, сприянні досягненню результату, що передбачений нормою матеріального права. Зазначені функціональні особливості процесуальних норм і визначають своєрідний характер приписів, що містяться у них.

Усі приписи процесуальних норм мають процедурний характер, тобто визначають найбільш доцільний порядок здійснення правотворчої, правозастосовчої, судової, установчої і контрольної діяльності. До того ж слід брати до уваги, що багато приписів процесуальних норм визначають порядок організації органів держави і здійснення ними своєї компетенції. Приписи процесуальних норм, як правило, адресуються суб'єктам, які наділені владними повноваженнями для застосування норм матеріального права. Наприклад, у галузі кримінального судочинства вся діяльність щодо здійснення правосуддя виконується тільки судом. Відтак, приписи процесуальних норм виступають завжди як категоричне веління щодо суб'єктів, які уповноважені організовувати правозастосовчий процес, і можуть містити диспозитивні засади щодо зацікавлених учасників правозастосовчого процесу. Такий стан є характерним для цивільних, трудових, земельних і інших процесуальних норм.

Процесуальні норми характеризуються специфічною структурою. Як і норми матеріального права, вони мають тричленну структуру. Проте, характеризуючи кожну структурну частину, слід звернутися до аналізу норм матеріального права. Особливості диспозиції норм процесуального права характеризуються тим, що вони є формою реалізації норм матеріального права. У гіпотезі процесуальної норми умови, обставини, за наявності яких реалізується норма, характеризуються передусім тим, що вони визначені змістом застосованої норми матеріального права. Якраз обставини реалізації чи то гіпотези, чи диспозиції, чи санкції матеріальної норми можуть стати умовами гіпотези процесуальної норми. Отже, норма матеріального права ніби "присутня" у гіпотезі процесуальної норми.

Похідна природа процесуальних норм визначає специфіку і санкції, що передусім виражається у такому наслідку, як відміна правозастосовчого акта, що прийнятий з порушенням даної норми.

Однією з специфічних особливостей процесуальних норм є те, що вони тісно пов'язані з різними прийомами і способами, що використовуються державними органами при здійсненні своїх повноважень. Неможливо уявити собі роботу слідчого, який при проведенні попереднього слідства зміг би обійтися без різних прийомів і способів криміналістичної техніки чи без дотримання відповідних вимог до написання слідчих документів. Неможливо також уявити собі процес правотворення без органічного поєднання у правил процедурного характеру з відповідними прийомами опрацювання проектів нормативних актів, що безпосередньо стосуються питань мови, структури нормативних актів і т. ін. Якраз такий органічний взаємозв'язок процедурно-процесуальних правил з правилами організаційно-технічного характеру, мабуть, і послужив підставою для об'єднання їх в одну категорію — "правила законодавчої (юридичної) техніки".

До речі, нині існує у достатній кількості теоретичний і фактичний матеріал щодо виокремлення питань вивчення юридичної техніки у спеціальну юридичну науку. Професіональні знання юриста потрібні не тільки тоді, коли необхідно застосувати закон, відновити порушене право, притягнути до відповідальності винного, але і тоді, коли треба грамотно написати правовий акт, правильно виконаній слідчу дію і зафіксувати її результати.

Отже, значення процесуально-правових норм як у правотворчості, так і у застосуванні полягає в удосконаленні діяльності різних органів, що приймають участь в управлінні суспільством. Процесуальне врегулювання цієї діяльності забезпечує підвищення відповідальності, дисципліни і зміцнення законності.

Питання для засвоєння матеріалу:

1. Як Ви розумієте поняття "юридичний процес"?

2. Які основні риси юридичного процесу?

3. Що розуміється під юридичною справою?

4. Які виділяють стадії юридичної діяльності?

5. Які існують види юридичного процесу?

6. Що визначає природу процесуального права?

7. Чим характеризується система процесуального права?

8. Які головні ознаки процесуального законодавства?

9. Чим норми процесуального права відрізняються від норм матеріального права?

10. Які основні ознаки норм процесуального права?

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Природа і система процесуального права	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.