Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Природа і система процесуального права

Діяльність органів правосуддя урегульована процесуаль­ними нормами. Норми ці регулюють процесуальні дії всіх суб'єктів процесу, незалежно від їх правового положення. При цьому основна функція процесуальних норм полягає у тому, щоб встановити істину. Щодо інших суб'єктів, що виконують службові обов'язки у юридичному процесі, при­значення норм процесуального права полягає у тому, щоб забезпечити оптимальність їхніх дій, найбільшу ефектив­ність одержання юридичних результатів. Звідси стає зро­зумілою загальна природа і призначення процесуального права: воно похідне від матеріального і обслуговує потре­би ефективної реалізації останнього.

Крім кримінально-процесуального і цивільно-процесуального, у системі українського права є державно-процесуальне, адміністративно-процесуальне й інші процесуальні галузі права. Схема співвідношення матеріального і проце­суального права може бути такою: матеріальне право — процес — процесуальне право. Отже, система процесуаль­ного права — це відносно самостійна, незалежна від систе­ми матеріального права, об'єктивно зумовлена, збалансова­на і внутрішньо несуперечлива сукупність процесуальних норм, що диференціюються на галузі, інститути і норми.

Головними ознаками системи процесуального права є: 1) відносна самостійність щодо системи матеріального пра­ва; 2) об'єктивна зумовленість, тобто незалежність її існування від будь-якої волі; 3) збалансованість, що озна­чає послідовність у регулюванні суспільних відносин; 4) внутрішня несуперечливість, тобто безконфліктність її галузей, підгалузей, інститутів і норм; 5) диференціація на складові елементи (галузі, інститути і норми).

Галузь — це система процесуальних норм, що регулю­ють певну сферу суспільних відносин специфічним мето­дом правового регулювання. Наприклад, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне право. Інститут права — це система процесуальних норм, що регулюють певну групу однорідних суспільних відносин. Наприклад, підсудність у кримінально-процесуальному праві. Норма права — це одиничне, загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки, яке встановлене або санк­ціоноване державою, гарантується та охороняється нею.

Структура процесуального законодавства має такі різновиди: 1) за галузевою ознакою (кримінально-процесуальні, адміністративно-процесуальні й інші процесуальні правові акти); 2) за юридичною силою (процесуальні закони, процесуальні підзаконні акти). Систематизація проце­суального законодавства, тобто діяльність по зведенню нормативно-правових актів (або їх елементів) у цілісний комплекс також здійснюється двома основними способами: інкорпорацією і кодифікацією.

Крім об'єктивного критерію (предмета регулювання), чинником формування процесуальних галузей слід вважати кількісне накопичення процесуального правового матеріалу, що уможливлює вирішення питання щодо надання за певних умов сукупності процесуальних норм статусу самостійної галузі, спроможної обслуговувати матеріальну галузь права. До того ж, у розвитку процесуальних галузей важливу роль відіграє і такий суб'єктивний чинник, як воля держави, її соціальна спрямованість, бажання встановити чи змінити форми правозастосовчої діяльності з урахуванням економічних, політичних й інших умов.

На думку авторів, побудова правової демократичної Української держави полягає у подальшому удосконаленні процесуальних форм правового регулювання. Нинішній час вимагає для здійснення більш ефективного правового регу­лювання суспільних відносин встановлення більш детальної процедури реалізації законодавства, особливо практики його застосування. Якраз цьому сприяє процесуальне пра­во, що регулює всю сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі реалізації норм усіх галузей мате­ріального права, всіма його суб'єктами. Розвинуте і пов­ноцінне процесуальне право, застосоване на демократичних засадах і принципах, є неодмінним елементом міцного пра­вопорядку і законності.




Переглядів: 1105

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Юридичний процес — елемент процесуально-правового механізму | Норми процесуального права, їх структура та ознаки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.