Правова природа корпоративних правовідносин.

Корпоративні відносини це відносини з управління товариством його учасником (участь у формуванні і роботі загальних зборів, інших органів управління, контролю за їх діяльністю тощо).

Виділяють п'ять основних концепцій природи корпоративних відносин: 1) особливий вид майнових відносин; 2) зобов'язання; 3) особливі правовідносини, які поєднують у собі майнові та особисті немайнові повноваження їх учасників; 4) немайнові відносини; 5) організаційно-майнові господарські правовідносини.

Об'єкт корпоративних правовідносин становить фактична поведінка носія корпоративного права щодо здійснення своїх прав та обов'язків. Тому корпоративні правовідносини містять у собі елементи як майнових (оплата акцій, отримання дивідендів), так і немайнових правовідносин (участь у діяльності загальних зборів акціонерів, інших його органів у випадку обрання до них).

Учасниками корпоративних відносин виступають юридично рівні особи, що виключає можливість віднесення таких відносин до будь-якого виду публічно-правових відносин за участі юридично нерівних учасників (зокрема, окремих видів господарських правовідносин). Учасник господарського товариства, іншого корпоративного утворення (зокрема, кооперативу) не має примусової влади щодо корпорації.

Майнова відповідальність в корпоративних відносинах, незважаючи на певні особливості (зокрема, йдеться про додаткову відповідальність або повну відповідальність учасників за зобов'язаннями товариства тощо) виконує роль визначальної ознаки юридичної особи як учасника корпоративних відносин.

При цьому ряд учених-господарників заперечує визнання корпоративних відносин різновидом передбачених ГК України організаційно-господарських відносин, які виникають між суб'єктами ведення господарства та суб'єктами організаційно-господарських повноважень в процесі управління господарською діяльністю. Такий підхід звужує їх зміст, виключає із нього відносини майнового характеру (право на дивіденди, ліквідаційну квоту, на придбання акцій/часток).

На думку окремих авторів, ГК України (ст. 176) дає можливість вважати організаційно-господарськими також відносини між ревізійною комісією і правлінням товариства тощо, які залишилися за межами регулювання ст. З ЦК України. Тому в юридичній літературі пропонується ч. 2 ст. 176 ГК України доповнити абзацом, який передбачатиме організаційно-господарські відносини між органами господарського товариства.

У зв'язку з цим представники науки господарського права пропонують розглядати природу корпоративних відносин як поєднання взаємопов'язаних і взаємообумовлених організаційно-господарських і майново-господарських відносин, які існують в нерозривній єдності які через це не можуть бути предметом регулювання різних галузей права цивільного і господарського.

В цьому контексті привертає увагу обгрунтована в господарсько-правовій літературі позиція щодо юридичної природи корпоративних правовідносин як господарських, що зумовлює необхідність їх регулювання нормами господарського законодавства (перш за все ГК України), підгалуззю якого визнається корпоративне законодавство (B.C. Щербина).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правові титули майна суб’єктів господарювання.	\|	Корпоративні конфлікти: поняття, види.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.