Необоротні активи

Основні засоби(Fixed assets)– матеріальні активи, які компанія утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Основні засоби компанії це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Основні засоби — це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності компанії понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію. Основні засоби – це матеріальні необоротні активи компанії.

Основні фонди — це вартість матеріально-речовинних цінностей, що використовуються компаніїми у виробничій та невиробничій сферах діяльності тривалий час (понад рік).

Класифікація основних засобів.

Відповідно до діючої типової класифікації основних засобів - групуються залежно від функціонального призначення, галузевої належності, речовинно-натурального складу тощо.

Залежно від функціонального призначення основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничі основні засоби — це засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них належать будівлі, споруди, силові машини та устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби, що діють у сфері матеріального виробництва.

Невиробничі основні засоби — це засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури. До них належать споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші засоби, що використовуються в невиробничій сфері.

За належністю до видів економічної діяльності основні засоби поділяються на засоби промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку та ін.

За натурально-речовинним складом основні виробничі засоби поділяються на будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти і приладдя, виробничий та господарський інвентар, робочу та продуктивну худобу, багаторічні насадження; капітальні витрати на поліпшення земель, інші основні засоби.

Для нарахування амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на чотири групи:

будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, житлові будинки;

автомобільний транспорт та вузли, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні пристрої та інструменти, ЕОМ, офісне (конторське) обладнання та пристрої до нього;

інші основні засоби, які не ввійшли до перших двох груп;

інформаційні системи, телефони, у тому числі і мобільні, мікрофони та рації, інше.

Знос основних засобів, його види

У ході виробничого процесу будівлі, машини й інші засоби праці поступово втрачають частину своїх корисних властивостей, інакше кажучи відбувається їхній знос.

Розрізняють два види зносу основних засобів - фізичний і моральний.

Фізичний знос - це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації робітників та їхнього ставлення до основних засобів у процесі використання, інтенсивності та умов їх використання. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів. Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів шляхом нового капітального будівництва або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос - це знос основних засобів внаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних фондів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих засобів призводить до того, що собівартість підвищується, а якість знижується порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.

Відтворення основних засобів — це процес їх безперервного поновлення (відновлення). Відтворення буває просте та розширене. Просте відтворення основних засобів — це їх відновлення в тому самому обсязі, у якому вони були зношені та вибули. Воно здійснюється шляхом заміни окремих зношених частин основних засобів шляхом ремонтів або придбання нових засобів на заміну зношених. Головним джерелом простого відтворення основних засобів в умовах переходу до ринкових відносин є амортизаційні відрахування.

Нематеріальні активи (Intangible Assets (Intangibles)) - активи, які не мають фізичної дотикової форми, наприклад, захист, забезпечений страховкою, або ціна фірми (гудвіл).

Нематеріальний актив відображають у балансі, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначено.

Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат звітного періоду, в якому їх здійснено: витрати на дослідження, витрати на підготовку і перепідготовку кадрів, витрати на рекламу і просування продукції на ринку, витрати на створення, реорганізацію та переміщенння компанії або його частини, витрати на підвищення ділової репутації компанії, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс компанії за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням і доведенням до стану, придатного для використання.

Первісну вартість нематеріальних активів збільшують на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їхніх можливостей і терміну використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Рис. 1.5. Нематеріальні активи.

Рис. 1.6. Правові ознаки нематеріальних активів.

Гудвіл- нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів компанії та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації та не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

Фонди фінансових ресурсів як джерела фінансування

Амортизаційний фонд (sinking fund) — цільовий фонд накопичення фінансових коштів, який утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для відтворення основних фондів (устаткування, машин, будівель тощо), котрі в процесі виробництва піддаються фізичному та моральному зносу, через що втрачають частину споживної вартості.

Фонд заробітної плати - частина фонду оплати праці, нарахована працівникам компанії за відпрацьований час (виконану роботу), а також за невідпрацьований час, що підлягає оплаті відповідно до трудового законодавства. Розрізняють годинний, денний, місячний і річний Ф.з.п.

Годинний Ф.з.п. - це сума виплат робітникам за фактично відпрацьовані людино-години і спеціальні функції, виконувані ними без урахування доплат за понаднормову роботу. Він містить у собі заробітну плату за тарифними ставками, окладами та відрядними розцінками за прямою чи відрядно-преміальною системою або за середнім заробітком, премії та преміальні доплати, передбачені постійно діючою системою преміювання, а також деякі види спеціальних доплат (зокрема незвільненим бригадирам за керівництво бригадою тощо). Середню годинну заробітну плату обчислюють діленням годинного Ф.з.п. на кількість відпрацьованих людино-годин. Її величина залежить від рівня використання робочої зміни.

Денний Ф.з.п. охоплює годинний Ф.з.п. і доплату за роботу в понаднормові години, оплату за внутрішньозмінні простої, доплату за роботу в нічний час, оплату пільгових годин підліткам, оплату перерв матерям, що годують дітей. Середню денну заробітну плату визначають діленням денного Ф.з.п. на кількість відпрацьованих людино-годин.

Місячний Ф.з.п. складається з денного Ф.з.п., оплати цілоденних простоїв, оплати основних і додаткових відпусток та компенсацій за невикористані відпустки, одноразових винагород за вислугу років, оплати невиходів з причини виконання державних і громадських обов'язків, оплати за навчання учнів на виробництві. Середню місячну заробітну плату обчислюють діленням місячного Ф.з.п. на середньомісячне число робітників.

Річний Ф.з.п. визначається як сума всіх місячних Ф.з.п. за рік.

Фонд соціального розвитку (фонд социального развития) - один із фондів економічного стимулювання компаній, призначений для розвитку їхньої соціальної сфери. Створюється за стабільними нормативами від прибутку (доходу), що залишається у їхньому розпорядженні.

Інноваці́йний фо́нд — фонд фінансових ресурсів, створений з метою фінансування науково-технічних розробок і ризикових проектів. Джерелом фінансових ресурсів є спонсорські внески фірм і банків. Звичайно засоби фонду розподіляються між претендентами на інвестиції на конкурсній основі.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Доходи від акцій	\|	Методичні підходи до управління фінансовими ресурсами транснаціональних корпорацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.