Основні принципи теорії

У середині 1970 р. американський економіст С. Росс запропонував теорію арбітражного ціноутворення (The Arbitrage Pricing Theory — APT), як альтернативну версію моделі оцінки капітальних активів. Дослідження, що проводилися в США з приводу відповідності лінії дохідності ринку цінних паперів і реальної дохідності на ринку капіталів, показали деяку уразливість моделі МОКА. Ретроспективні ставки дохідності визначені за моделлю, часто не відповідали реальній дохідності цінних паперів. Тому продовжувався пошук виявлення зв’язків між дохідністю і ризиком за цінними паперами.

Теорія С. Росса передбачає чотири головні припущення:

1) ринок капіталів є досконалим;

2) в інвесторів консенсус щодо очікуваної структури доходів за цінними паперами і за факторами, що на них впливають;

3) число факторів, загальних для всіх цінних паперів, не визначено. Число цінних паперів перевищує число факторів, які визначають дохідність цінних паперів;

4) на ринку неможливі арбітражні операції.

С. Росс у своїй концепції підтверджує, що існує певна кількість факторів, які мають вартісну оцінку, що впливають на ставку очікуваного доходу за цінним папером. У випадку, коли з якихось причин ці фактори не можуть робити свій вплив, на ринку капіталів створюються можливості для арбітражних операцій. Пригадаємо, що під арбітражними слід розуміти операції з продажу цінного папера за вищою ціною з одночасною купівлею, але за нижчою ціною (або навпаки) й одержанні при цьому безризикового доходу. У тому випадку, якщо такої можливості немає, то очікувана дохідність цінного папера є функцією безризикової процентної ставки і різноманітних факторів, кожний із який визначений ринковою ціною.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ставка доходу ринкового портфеля і премія за ризик	\|	Математична модель С. Росса

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.