Коригування теорії ММ — урахування корпоративних податків

Три розглянуті теореми ММ називають у літературі моделлю за нульових податків. На практиці немає світу без податків, корпорації виплачують податок із прибутку, акціонери — з отриманих дивідендів. Уведення в аналіз структури капіталу і його вартості податків змінює ряд давніших положень. Перефразуючи М. Фрідмена, можна сказати, що податки мають значення: вони впливають на структуру капіталу та його ціни. Це значення виражається в тому, що проценти, які сплачує корпорація за отримані кредити, вираховуються з оподаткованого доходу, прибуток, що залишається в розпорядженні корпорації після сплати податків, збільшується. Як зазначається у фінансовій літературі, уряд фактично оплачує в межах податкової ставки витрати корпорації на виплату відсотків за борги. Фактично це є податковою пільгою, і вона називається в літературі податковим захистом (або щитом).

У своїй статті Модільяні і Міллер виводять формулу граничного розміру вартості капіталу, якою можна скористатись під час планування інвестицій:

де τ — гранична ставка податку з прибутку корпорації;

L* — “цільовий” довгостроковий рівень левериджу. Навколо цього рівня коливається його фактичний розмір, тому що...……… облігацій альтернативні і їх погашення за рахунок внутрішніх або зовнішніх акцій. Показник L* виводиться як похідне D від I, тобто dD/dI.

Модільяні і Міллер відзначають, що корпорації не завжди і не повною мірою будуть користуватися податковим захистом. Теоретично можна весь капітал фірми сформувати за рахунок боргів, але з дуже небезпечними можливими наслідками дефолту або повною чи частковою втратою контролю над корпорацією. В окремих випадках використання нерозподіленого прибутку може бути дешевшим, ніж податковий щит. Тим більше, що враховувати необхідно також і особові податки (про це далі докладніше).

Якщо борги корпорації значні, вона все більше відчуватиме тиск кредиторів. На думку авторів, будь-яка корпорація повинна мати достатній кредитний резерв, для чого вводиться теорії “гнучке страхування”[89]. Слід зазначити, що, незважаючи на певні переваги боргового фінансування, статистичні дані по корпораціях США за тривалий період демонструють певну загальну стабільність. Однак М. Міллер піддає ці дані деякому сумніву, він відзначає лібералізацію податкових вирахувань при обчисленні оподатковуваної бази.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теорема ММ-3	\|	Концепція М. Міллера про податки і борги

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.