• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Міжнародний поділ праці: суть, принципи та форми

Матеріальною основою світового господарства є поділ праці між країнами, який виходить за межі національного господарства.

Міжнародний поділ праці (МПП)- спеціалізація та кооперація певних країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку.

Міжнародний поділ праці є складною категорією, яка охоплює міжнародну спеціалізацію (відокремленість і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції) та міжнародну кооперацію (кооперація – від лат. cooperation - співробітництво - добровільне об'єднання власності та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності).

Основними об'єктивними передумовами становлення і поглиблення міжнародного поділу праці є:

- відмінність між країнами в наявності природних багатств, ґрунтово-кліматичні умови, географічне положення, розміри та професійний склад трудових ресурсів;

- національні та історичні особливості, що склалися в різних країнах;

- науково-технічний прогрес, рівень розвитку продуктивних сил у різних країнах, стан їх науки і техніки. В цьому зв'язку виділяють три групи країн: розвинуті, середньорозвинуті і країни, що розвиваються. Звичайно, така класифікація у певній мірі має умовний характер, оскільки у кожній з названих груп існують значні відмінності між країнами, які впливають і на їх роль у міжнародному поділі праці.

Існують три основні форми міжнародного поділу праці (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Види міжнародного поділу праці

Основні фактори, що впливають на МПП наведені в табл. 5.2.

Таблиця 5.2.

Фактори впливу на розвиток міжнародного поділу праці

Продовження таблиці 5.2

Основними принципами міжнародного поділу праці є:

1) врахування об'єктивно необхідних пропорцій економічного розвитку кожної країни і системи співробітництва країн з метою досягнення кожною країною збалансованості національного народного господарства;

2) забезпечення високої ефективності міжнародного поділу праці, яка проявляється у високих темпах зростання виробництва та більш повному задоволенні потреб населення кожної країни при мінімальних затратах суспільної праці;

3) поєднання міжнародної спеціалізації виробництва і комплексного розвитку господарства окремих країн в інтересах найбільш повного і доцільного використання природних та економічних передумов виробництва;

4) поступове подолання відмінностей у рівнях економічного розвитку, що історично склалися в різних країнах;

5) добровільність та невтручання у внутрішні справи одне одного.

Міжнародний поділ праці поглиблюється завдяки:

- дефіциту ресурсів, погіршенню умов видобутку корисних копалин;

- загостренню конкурентної боротьби на внутрішньому ринку - підприємства шукають можливість імпортних закупівель та експортування продукції;

- появі можливості знизити витрати виробництва за рахунок дешевої робочої сили, використання іноземного капіталу (відкривають спільні підприємства);

- організації виробництва товарів за кордоном (у світовому господарстві виникають трастові національні компанії).

Економічні вигоди, отримані країнами з різним рівнем продуктивності, інтенсивності, складності праці, спонукають їх до участі в міжнародному поділі праці, в процесі інтернаціоналізації виробництва.

Інтернаціоналізація- процес створення і поглиблення стійких зв'язків між підприємствами різних країн або окремими країнами.

Загалом взаємодія та взаємозв'язок національної економіки з іншим світом здійснюються в таких основних формах:

- міжнародна торгівля;

- міжнародний рух капіталу;

- міжнародна трудова міграція;

- міжнародний обмін послугами;

- валютні відносини (регулювання валютних курсів),

- обмін науково-технічною інформацією та технологією (патенти, ліцензії);

- економічна інтеграція (ЄС, СНГ тощо).

В сучасних умовах номенклатура продукції, особливо промислових галузей, настільки велика, що жодна країна не зможе забезпечити економічно вигідне виробництво цієї номенклатури. За таких обставин найбільш ефективним способом забезпечення потреб суспільства у різноманітних видах продукції є створення спеціалізованих галузей виробництва, органічно вписаних в систему міжнародного поділу праці. Сказане не означає, що в кожній країні, втягнутій у міжнародний поділ праці, не повинно бути цілісного народногосподарського комплексу. Навпаки, в кожній з них має скластися могутній народногосподарський комплекс, який включає в себе розвинуту паливно-енергетичну, сировинну та машинобудівну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, розвинутий сучасний транспорт та зв'язок і сільське господарство. В результаті цього кожна країна має бути індустріально розвинутою.

З поглибленням міжнародного поділу праці розвивається і міжнародна промислова кооперація, суть якої полягає в спеціалізації виробництва не за кінцевою продукцією, а за деталями, вузлами і комплектуючими виробами.
Таким чином, МПП забезпечує державам певні переваги. Завдяки участі в ньому вони можуть підвищити ефективність національної економіки та добробут свого населення. Це зумовлено такими можливостями МПП:

- участь у МПП дає змогу повніше користуватися перевагами спеціалізації на рівні країни, раціональніше використовувати свої ресурси, збільшувати загальний обсяг виробництва;

- виробництво товарів може бути ефективним лише за умов масового виробництва і відповідно витрат, що постійно зменшуються. Місткість же внутрішнього ринку часто є недостатньою для використання переваг великомасштабного виробництва повною мірою. Особливо це стосується невеликих країн;

- МПП сприяє повнішому задоволенню потреб населення країни. Інакше багато країн залишились би без товарів, до яких звикло його населення, але власних можливостей для їх виробництва немає або воно нераціональне;

- участь у МПП призводить до посилення конкуренції та підвищення якості вітчизняних товарів;

- поглиблення МПП є своєрідним фундаментом для політики мирного співіснування та успішного політичного співробітництва країн (наприклад, Європейський Союз).

5.2. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціаліза­ції

Міжгалузева спеціалізація— це взаємовідносини між дер­жавами з обміном продуктами різних галузей виробництва.

Міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ)— така фор­ма поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціаірії національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби.

Міжнародна спеціалізація виробництва розвивається за двома напрямками: виробничому і територіальному (рис. 5.1.). Перший включає спеціалізацію окремих країн і груп країн з виробництва певних товарів і їх частин для світового ринку; другий міжгалузеву і внутрішньогалузеву спеціалізацію (рис. 5.2).

Міжнародна спеціалізація виробництва

Виробничий напрямок Територіальний напрямок

Рис. 5.1. Напрямки МСВ

Міжгалузева— це спеціалізація країн світового господарства на окремих галузях суспільного виробництва.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

ВНУТРІШНЬОГАЛУЗЕВА МІЖГАЛУЗЕВА

Предметна Типорозмірна Подетальна Технологічна Наукова

Рис. 5.2. Основні форми прояву МСВ

Внутрішньогалузеваспеціалізація основана на поділі вироб­ничих програм у межах однієї й тієї ж галузі.

- Предметна спеціалізація — випуск окремих видів продук­ції; передбачає спеціалізацію підприємств різних країн на вироб­ництві та експорті повністю закінченого і готового до споживан­ня виробу;

- Типорозмірна — створення виробів певного типу і розміру;

- Подетальна — це випуск не готової продукції, а її частини, спеціалізація базується на кооперації виробників різних країн у випуску вузлів та деталей;

- Технологічна — полягає в розміщенні на території якої-небудь країни ланок виробництва певного товару, на здійсненні окремих стадій технологічних процесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного процесу. Найрозвиненіші всі фо­рми спеціалізації в машинобудуванні, приладобудуванні тощо.

- Наукова — забезпечує окремій країні зосередитися на пев­них видах наукової діяльності.

Міжнародноспеціалізована продукція— це продукція, яка є предметом двосторонніх та багатосторонніх угод про розподіл ви­робничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах значною мірою задовольняє потреби світового ринку в ній.

Переглядів: 3639