Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Речовини та енергії в біосфері

Біосфера. Походження, еволюція, властивості. Кругообіги

План

1 В.Вернадський – засновник і творець сучасного вчення про біосферу.

2 Біосфера, її межі.

3 Властивості біосфери.

4 Кругообіги речовини та енергії в біосфері.

5 Кругообіги кисню, водню, вуглецю, азоту, фосфору, сірки тощо.

 

1 Вчення про біосферу базується на знаннях 2 наук – географії і біології. Основоположником і творцем науки про біосферу був великий російський вчений, філософ Володимир Іванович Вернадський (1863-1945), перший президент Академії наук України. Цього високообдарова-ного чоловіка можна назвати натуралістом у самому широкому розумінні слова. За освітою він не був ані біологом, ані географом. Проте біологи ставлять його в один ряд з Ч.Дарвіном і Павловим, а географи вважають його одним із творців сучасної географії. Праці Вернадсько-го є дуже важливими в 4 областях: радіогеології, біогеохімії, науковведенні і вченні про біо-сферу. А ще його називають Ломоносовим ХХ століття!

 

2 Однією з найважливіших рис планети Земля є існування на ній життя. Цим вона відрізня-ється від усіх планет Сонячної системи.

Біосфера(б.), по визначенню Вернадського, - зовнішня оболонка (сфера), область існу-вання живих організмів на Землі; «плівка життя»; глобальна екосистема Землі. Б – оболонка планети, заселена живими організмами і перетворювана ними.

Термін б. утворено від 2 грецьких слів: bios – життя,

logos – сфера, куля.

До поняття б. близько підійшов французськийй біолог Ж.-Б.Ламарк (1802 р.), а сам термін вперше застосував австрійський геолог Е.Зюсс у 1875 р. Систематично він став вико-ристовуватися після видання в 1926 р. праці Вернадського «Біосфера». В 20-ті р. ХХ ст. вчення про б. було розвинено і перетворено даним вченим. Він вперше підкреслив виняткову роль живих організмів в утворенні б. Б. – це і середовище життя, і результат життєдіяльності організмів.

Б. сформувалася в процесі еволюції 500 млн. років назад, коли на нашій планеті стали зароджуватися перші організми. Міліарди років геологічної історії збільшувалася різноманіт-ність живих організмів, ускладнялася їх організація, зростала загальна маса і вплив на всі оболонки. Рослини змінили склад атмосфери: збагатили її киснем і зменшили вміст вуглекис-лого газу. Хімічний склад океанських вод сформований і в значній степені при фільтрації во-ди живими організмами. Великий вплив оказали живі організми на літосферу. Вони прийма-ють активну участь у процесах вивітрювання, в створенні гірських порід (вапняків, кам’яного вугілля, торфу, нафти тощо), деяких форм рельєфу, наприклад коралових островів (атолів), термітників. Велика роль живих організмів у створенні особливого природного утворення – грунту.

Розвиток життя йшов нерівномірно. Деякі види (наприклад, синьозелені водорості) зберіглися з архею до наших днів, інші дали початок виникненню складних форм живого, аж до людини; багато загинуло, не зумівши пристосуватися до умов середовища, які змінювали-ся. За всю історію б. існувало приблизно 500 млн. видів, а зараз трішки більше 3 млн. видів рослин, тварин, грибів, бактерій і комах. Людина також є частиною б., її діяльність пере-вищує багато природних поцесів.

Межі б. визначаються межами поширення й активної роботи живої речовини. Б. вклю-чає в себе:

1) нижню частину атмосфери до висоти 25-30 км, тобто до озонового шару, який затримує короткохвильове УФ-випромінювання, згубне для всього живого. Зараз деякі вчені полага-ють, що її потрібно збільшити до висоти десь 85 км. На цих висотах (у стратосфері) під час запусків геофізичних ракет у пробах повітря були виявлені спори мікроорганізмів у латент-ному (сонному) стані через несприятливі умови існування;

2) практично всю гідросферу, аж до максимальних глибин (11 км);

3) верхню частину літосфери (до глибин, де температура становить біля 100 ) – до 3-8 км, одначе в основному поширення живих організмів обмежується вглиб декількома метрами. Найбільш примитивні організми - бактерії були виявлені на цій глибині, в зоні залягання наф-ти, а також інших гірських порід, створених за рахунок життєдіяльності організмів.

Загальна товщина б. становить 40-50 км.

 

3 Властивості б.:

а) б. є цілісною і густо населеною життям оболонкою.

Завдяки живій речовині підтримуються взаємозв’язок і взаємообумовленість всіх компонен-тів у б. Це багатосторонній і різноманітний зв’язок визначає б. як гігантську екосистему, в якій людина з одного боку є біологічною часткою, з іншого – активним її перетворювачем;

б) б. характеризується безперервністю розвитку органічного світу Землі;

в) б. характеризується мозаїчністю будови (складається з окремих екосистем);

г) б. характеризується пристосованістю живих організмів. Вона вражає. Так, живі бактерії виявлені в гарячих гейзерних джерелах із температурою 93 , активне і досить різноманітне життя вирує в тріщинах антарктичних льодовиків і на найбільших глибинах Світового океа-ну. У жаби з настанням сезонного похолодання температура тіла знижується до 3-5 , вона впадає в зимову сплячку; у верблюда – горб та ін.;

д) живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують обличчя планети;

е) живі організми не тільки пристосовуються до умов довкілля, але й активно їх змінюють. «Якби на Землі не було життя, - писав Вернадський, - обличчя її було б таким незмінним і хі-мічно інертним, як нерухоме обличчя Місяця, як інертні уламки небесних світил»;

ж) б. характеризується біологічною активністю організмів. Одним із його проявів є швид-кість розмноження. Так, біолог К Лінней підрахував, що 3 мухи можуть з’їсти антилопу з та-кою ж швидкістю, як це робить лев (враховуючи швидкість розмноження мух);

з) б. характеризується оновлюваністю живої речовини. Вся жива речовина б. оновлюється в середньому за 8 днів. Біомаса Світового океану оновлюється за 3 дні, його фітомаса – щодня, фітомаса суші – приблизно за 14 років через більшу тривалість життя наземних рослин;

к) живі організми відіграють величезну роль в акумуляції сонячної енергії. Наприклад, покла-ди кам’яного вугілля – це ніщо не інше, як сонячна енергія, накопичена зеленими рослинами минулих геологічних епох.

 

4 Єдиним джерелом енергії майже для всіх природних процесів, що відбуваються в б., є со-нячна енергія. Сонячна радіація на Землі викликає 2 кругообіги речовин:

- геологічний(або великий). Найбільш яскраво він проявляється на прикладах кругообігу води в природі і циркуляції повітря;

- біологічний(або малий).

Обидва кругообіги тісно пов’язані між собою та уявляють спільний природний процес.

Кругообіг речовин – їх багаторазова участь у природних процесах, що споконвічно від-буваються в геосферах.

Геологічний кругообіг здійснюється в результаті циркуляції між Світовим океаном і континентами, тобто в межах планети. Вода з океанів із хімічними речовинами, які містяться в ній, випаровується і повітряними масами розноситься на великі відстані. Випадаючи у ви-гляді опадів, вона сприяє процесам вивітрювання і зруйнування гірських порід, розмиває грунт, насичує його вологою, необхідною для рослин і мікроорганізмів. Вода приносить розчинені в грунті хімічні сполуки і зважені частки у моря, річки, океани. Тут вони осідають на дно, накопичуються у вигляді осадових порід.

Циркуляція води між сушею і Світовим океаном – найважливіша ланка в підтриманні життя на Землі та основна вимога взаємодії рослин і тварин із неживою природою.

Біологічний кругообіг має місце в межах малих екосистем. Забезпечує відтворення жи-вої речовини і чинить активний вплив на вигляд б. А під час кругообігу відбуваються колопо-дібна циркуляція речовин між повітрям, грунтом, водою, рослинами, тваринами і мікроорга-нізмами. Внаслідок чого мінеральні речовини, потрібні для життя, поглинаються, трансфор-муються, надходять з навколишнього середовища до складу рослинних організмів, від них через ланцюги живлення у вигляді органічних речовин – до тварин, далі через ланку редуцен-тів – знову в довкілля (в грунти, воду, повітря) у вигляді неорганічних речовин.

Існують також кругообіги води, азоту, вуглекислого газу, сірки, фосфору, вуглецю тощо.

 

5 Кругообіги кисню і водню

Кисень і водень входять до складу всіх органічних сполук. Поглинаються продуцента-ми в складі води і вуглекислого газу в процесі фотосинтезу, всіма іншими організмами - з органічною речовиною, створеною продуцентами, під час дихання (з атмосфери чи з водного розчину) й уживання питної води. Як кінцеві продукти біологічного кругообігу, водень і час-тина кисню повертаються в неживе середовище також у вигляді води, а кисень, окрім того, виділяється в молекулярній формі в атмосферу рослинами як один із кінцевих продуктів фотосинтезу.


Читайте також:

  1. III. За виділенням або поглинанням енергії
  2. IV. Запасні речовини
  3. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  4. Агрегатні стани речовини
  5. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
  6. Азотисті речовини
  7. Аморфний та кристалічний стан твердої речовини.
  8. Атомарний рівень будови речовини
  9. Атомно-молекулярна будова речовини.
  10. Барвні речовини
  11. Барвні речовини
  12. Біологічний та геологічний кругообіг речовин у біосфері




Переглядів: 707

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Зв’язки між його елементами | Кругообіг фосфору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.