ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Лекція вчителя (використання таблиць, схем, кодоскопу).

План виступу – це послідовність і взаємозв’язок тематичних частин виступу, що зафіксовано у вигляді переліку ключових понять або суджень.
Неабияке значення для підготовки виступу має складання плану.
Його треба після повного усвідомлення теми та ідеї виступу й опрацювання необхідної літератури.

План – найкоротший від записів, де висвітлено підтеми тексту. Щоб скласти простий план, необхідно вдумливо прочитати текст, з’ясувати його тему та головну думку (ідею), визначити підтеми, чітко й лаконічно їх сформулювати та записати у вигляді підпунктів.
Пункти плану – здебільшого складні словосполучення.
Щоб скласти складний план тексту, потрібно підтеми тексту поділити ще на мікротеми та чітко їх сформулювати. Мікротеми тексту стануть підпунктами складного плану.
Звичайно, складний план має вступ, основну частину та заключну частину з висновками.
План також може бути цитатний.

Вступ – початкова частина твору, яка передує викладу його змісту.

Основна частина – ґрунтовна частина виступу. Де базується головна частина змісту.

Висновок (заключна частина) – остаточна думка щодо чогось, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань чи на підставі достатньої аргументації.
Найчастіше в публічних виступах на суспільну тему вдаються до ораторського підстилю публіцистичного стилю.

Публіцистичний стиль – такий стиль, що висвітлює актуальні суспільно-політичні й інші проблеми сучасності в періодичній пресі й окремих виданнях; сукупність літературних творів цього роду.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
IV. Закріплення одержаних знань.	\|	ІІІ. Закріплення одержаних знань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.