Право і звичаї

і ІЩчай - це правило поведінки загального характеру, яке виникає внаслідок багаторазового застосування протягом тривалого часу и перетворення через це в соціальну звичку людей. В основі звичаїв лежить певний зразок поведінки і лише коли застосування цього зразка стало стереотипом поведінки людей, тоді можна говорити про сформування соціальної норми - звичакц

Загалом право опирається на звичне масове підкорення правовим нормам уже з тої причини, що неправомірна поведінка виходить за рамки звичної поведінки більшості населення.

Взаємодія права і звичаїв здійснюється в трьох формах:

а) правові норми підтримують звичаї, корисні з точки зору суспільства і дер
жави, створюють умови їх реалізації.

б) право витісняє звичаї, шкідливі з точки зору суспільства;

в) правові норми ніяк не виражають свого ставлення до звичаїв.

До звичаїв належать також традиції. Виникнення традицій не обумовлено тривалим існуванням певної нормиЛВони стають наслідком поширення якого-небудь зразка, сприйнятого і схваленого суспільством^ До таких відносяться сімейні традиції справляння днів народження, наприклад.

Існування звичаїв і традицій не потребує особливих механізмів їх забезпечення, бо їх функціонування якраз і проявляється через невимушеність. Все вищесказане стосується природних звичаїв і традицій. Тоталітарні держави пробували привнести в суспільство з допомогою примусу квазізвичаї і квазітрадиції типу "безалкогольних весіль" чи "щедрувань на Новий рік" (замість колядок на Різдво). Ці норми зникли, як тільки перестали існувати самі тоталітарні держави.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Право і релігійні норми	\|	Право і корпоративні норми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.