МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ЗМІСТ НАВЧАННЯКоротка історична довідка Хронологічно анестезіологія стала першим розділом медицини критичних станів (МКС). Днем народження сучасної анестезіології (і МКС у цілому) вважається 16.10.1846, коли у Массачусетському загальному госпіталі (Бостон, США) В. Мортон провів успішний ефірний наркоз при видаленні хірургом Дж. Уорреном пухлини шиї у хворого Е. Еббота. У Росії першу операцію під ефірним наркозом виконав Ф. Іноземцев 7.02.1847 (мастектомія у хворої Е. Мітрофанової). Великий внесок у розвиток ефірної анестезії в Росії зробив М.І. Пирогов. Відомі й більш ранні спроби проведення наркозів як ефіром, так і іншими речовинами (зараз ми їх називаємо загальними анестетиками), але пріоритет залишений за Мортоном як людиною, що активно пропагувала цей метод знеболювання. На жаль, перші спроби проведення загального знеболювання часто були малоуспішними: або знеболювання виявлялося неадекватним, або хворий гинув від нього. Сьогодні причини цих невдач зрозумілі – пов'язані вони були або з неправильним вибором анестетика, або з невірним його дозуванням, а також з незнанням глибоких механізмів, що запускаються як власне наркозом, так і оперативним втручанням. У 1879–1880 роках російський лікар і дослідник В.К. Анреп виявив властивості місцевого анестетика в кокаїну (в дослідах на жабах). У клініці вперше ці властивості використані ярославським офтальмологом І.Н. Кацауровим (1884). Кокаїн був застосований у вигляді 5% мазі, під дією якої з рогівки був вилучений сторонній предмет. У 1885 р. петербурзький хірург А.І. Лукашевич використав кокаїн для провідникової анестезії (кокаїн уводився в основу пальців кисті, була отримана анестезія власне пальців). Того ж року стоматолог Дж. Холстед виконав провідникову анестезію нижньощелепного нерва. Успіхи місцевої анестезії продовжилися з розробкою А.В. Виш-невським методу тугого повзучого інфільтрату розчином новокаїну. Поява нових методів знеболювання дало сильний поштовх розвитку хірургії, тому що з'явилася можливість робити такі складні й тривалі оперативні втручання, які були неможливі без анестезії. Зараз всім добре відомо, що жодна більш-менш серйозна операція неможлива без участі анестезіолога.
|
||||||||
|