Наслідки Другої світової війни для СРСР. Відбудова народного господарства

Тема. СРСР у другій половині 40-х – першій половині 60-х років ХХ ст.

..\3 Історичні карти\СРСР після ДСВ.doc

Наслідки Другої світової війни для СРСР. Відбудова народного господарства

Перемога у Другій світовій війні призвела до кардинальної зміни міжнародного становища СРСР. Радянський Союз вийшов з війни у новій якості наддержави.

Відбулись значні територіальні зміни (єдина держава, яка у результаті війни здійснила значні територіальні придбання). Проте ціна здобутого нового статусу виявилась занадто високою.

Наслідки Другої світової війни для СРСР

Людські втрати	27 млн чол. Деякі дослідники дають значно більші цифри – більше 40 млн чол.
Матеріальні втрати	Третина національного багатства. 1710 міст, 70 тис. сіл, 32 тис. промислових і 100 тис. сільськогосподарських підприємств, 1135 шахт, 65 тис. км залізниць, 16 тис. паровозів, 428 тис. залізничних вагонів тощо.
Територіальні зміни	– закріплено приєднання Західної України і Західної Білорусії, Бессарабії, Північної Буковини, Прибалтики, частини Фінляндії, здійснене у 1939-1940 рр.; Кордон з Польщею був остаточно узгоджений у 1951 р.; – у 1944 р. до СРСР приєдналась Тувинська Народна Республіка; – за договором 1945 р. з Чехословаччиною до СРСР було приєднано Карпатську Україну; – за рішенням Потсдамської конференції до СРСР відійшла частина Пруссії і місто Кенігсберг (з 1946 р.– Калінінград) з прилеглою територією; – за мирним договором з Фінляндією визнавались кордони 1940 р. а також до СРСР відійшла область Петсамо (Печенга) та деякі інші прикордонні території; – після розгрому Японії до СРСР відійшли Південний Сахалін і Курильські острови, Порт-Артур.
Соціально-економічні наслідки	Значне і так незначний життєвий рівень населення. Заробітна плата залишилась на рівні 1940 р., ціни зросли у 3 рази. До 1947 р. зберігалась карткова система. 25 мільйонів залишились без даху над головою. Дитяча безпритульність. Проблеми влаштування демобілізованих з армії – 8,5 млн. чол., тих, що повернулися з полони і з примусових робіт – більше 5 млн чол. Нова хвиля депортацій з західних регіонів СРСР. Значні втрати працездатного населення. Нестача робочої сили. Промислове виробництво у регіонах, що зазнали окупації складало близько 30% довоєнного. Але в роки війни було створено нову промислову базу на сході СРСР. Сільськогосподарське виробництво складало 60% довоєнного. Виробництво зерна скоротилося на 2/3.
Політичні зміни	Патріотичне піднесення, сподівання населення на зміни в політичній та економічній сфері. Відновлення і посилення репресій, нове ідеологічне забезпечення режиму (поєднання російського націоналізму, шовінізму з антисемітизмом і марксизмом-ленінізмом). Боротьба з антирадянським повстанським рухом у західних районах СРСР (Україна, Білорусія, Прибалтика).

Відбудова почалася відразу після визволення захоплених територій. Згодом для її проведення був розроблений четвертий п’ятирічний план (1946-1950).

Жінки на відбудові Дніпрогесу. Запоріжжя, 1947 р.

Перед країною стояло питання про шляхи економічного розвитку і знову, як напередодні війни, Сталін висунув гасло: завершити побудову соціалізму і почати перехід до комунізму. На його думку, війна лише затримала виконання цього завдання. Сталін припускав, що для побудови матеріально-технічної бази комунізму достатньо довести виробництво чавуну до 60 млн. т. на рік, сталі – до 60 млн. т., нафти – до 60 млн. т., вугілля до 500 млн. т. Таким чином першочерговим завданням ставилося відбудова і розвиток промисловості групи “А”. Для реалізації цього завдання було розроблено ІV п`ятирічний план (1946-1950).

Відбудова господарства (1943-1951 рр.)

Заходи відбудови
Скасування обмежень воєнного часу	Заходи з підвищення життєвого рівня. Грошова реформа	Заходи по відновленню промисловості	Заходи щодо сільського господарства
Відновлення 8-го робочого дня і відпусток; Скасування обов`язкових надурочних робіт; Скасування законів і обмежень воєнного часу.	Працевлаштування демобілізованих і репатрійованих. Скасування карткової системи (1947); Зниження цін на продовольчі і промислові товари; Розгортання житлового будівництва; Збільшення виробництва товарів народного споживання; Грошова реформа (1947).	Часткове переведення підприємств на випуск мирної продукції; Відновлення зруйнованих промислових об`єктів, у першу чергу важкої промисловості; Розвиток енергетики; Запровадження нової техніки і технологій; Будівництво нових підприємств.	Відновлення МТС, постачання села сільгоспмашинами; Підвищення норм хлібозаготівлі, збільшення податків; Примусові позики; Оргнабори сільської молоді на відбудову міст і промисловості.

Для здійснення широкомасштабної програми відбудови до того ж у стислі терміни необхідні були значні матеріальні і фінансові ресурси. Але після такої руйнівної і кривавої війни вони були явно обмежені. Тому для їх концентрації використовувались будь-які заходи. Так, можна виділити такі основні джерела відбудови.

Прибутки існуючих підприємств. Перерозподіл ресурсів легкої та харчової промисловості на користь важкої.

Трудовий ентузіазм. Рух передовиків.

Грошова реформа 1947 р.

Колективізація у західних регіонах СРСР. «Розкуркулення».

Примушення населення до заощаджень і його вилучення (облігації, лотереї).

Продаж за кордон національних культурних цінностей.

Антирелігійна компанія у західних регіонах СРСР. Ліквідація УГКЦ. Пограбування церков.

Збільшення норм виробітку при збереженні довоєнної заробітної плати.

Збільшення експорту сировини і сільгосппродукції за кордон.

Використання праці в`язнів ГУЛАГу (8-9 млн чол.) та військовополонених (німців – 1,5 млн, японців – 0,5 млн).

Збільшення прямих і непрямих податків, особливо на селян.

Існування карткової системи розподілу продуктів і предметів першої необхідності до 1947 р. Зниження життєвого рівня населення.

Репарації з Німеччини (4,3 млрд. дол.), Італії, Угорщини, Румунії, Фінляндії. Загалом з Європи було вивезено устаткування 4293 підприємств.

Особливості відбудовчого періоду:

Значні масштаби відбудовчих робіт, більше ніж в будь-якій іншій країні Європи;

Розрахунок лише на власні сили, а не на зовнішню допомогу. "Холодна війна" робила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги;

При відбудові ставка робилась на важку промисловість та енергетику (88% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнє відводилось лише 7% капіталовкладень);

Відбудова здійснювалась централізовано за чітким державним планом;

Вагома роль адміністративно-командної системи. Саме вона давала змогу за короткий мобілізувати і зосередити значні матеріальні і людські ресурси на певному об`єкті;

Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій вияв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах – соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів;

Ускладнення процесу посухою і голодом 1946-1947 рр. У той як у країні голодували радянське керівництво продало за кордон 1,5 млн тонн зерна;

Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.

Зміцнення сталінського режиму.

Результати відбудовчого періоду неоднозначні. З одного боку було загоєно рани війни, відбудовано промисловість в 1946-1950 рр., було навіть збільшено виробництво. Проте обсяг виробництва легкої промисловості у 1950 р. складало лише 80% довоєнного. З іншого боку ціна відбудови була дуже високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові і побутові умови були характерними для більшості населення.

Скасування карткової системи розподілу продуктів і проведення грошової реформи у 1947 р. в ще більшій мірі переклали на плечі трудящих тягар відбудови.

Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сільського господарства. На селян, що отримували мізерні заробітки, не поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорт, а відповідно вільно переміщуватися. Також ж їм доводилось сплачувати великі податки, що були введені на присадибне господарство. Для інтенсифікації праці колгоспників сталінське керівництво продовжувало використовувати примусові та репресивні методи.

Незважаючи на репресії, надзвичайні зусилля селян на кінець п`ятирічки так і не вдалось досягти показників довоєнного розвитку. Так у 1950 р. валовий збір зернових складав лише 85% довоєнного.

На полі колгоспу "Жовтень" Кам’янець-Подільської обл. 1946 р.

Колона з хлібом прямує на елеватор. Одещина, 1947 р.

Китобійна флотилія "Слава". Одеса, 1953 р.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підсумки	\|	Боротьба за владу після смерті Й.Сталіна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.