Домашня робота школярів

Домашня навчальна робота— це форма організації самостійного індивідуального вивчення школярами навчального матеріалу в позаурочний час. Метою домашніх завдань може бути і закріплення знань, набутих на уроці, і узагальнення їх, систематизація; оформлення засвоєного (укладання таблиць, малюнків); самостійне засвоєння певних питань програми; застосування отриманих знань при розв'язанні задач, виконанні вправ; виконання творчих робіт; вилучення прогалин у знаннях, забезпечення наступного уроку. Реалізація зазначеної мети визначає значення домашньої роботи, яка сприяє розвитку самостійності, виховує відповідальність, розвиває навички навчальної праці, привчає до самоконтролю, виховує волю, дозволяє індивідуалізувати навчальну роботу учнів.

Домашня робота дає можливість учневі працювати не поспішаючи, не побоюючись негативної оцінки товаришів, учителя, обирати оптимальний темп та ін.

Види домашніх завдань: ..,,,,

' ^j'' ' ' ' " "

Розділ 2. Дидактика

— робота з текстом підручника (читання, відтворення навчального матеріалу в усній та графічній формі або ознайомлення з новим текстом з метою постановки питань, виписування незрозумілих виразів, зворотів);

— виконання вправ, розв'язання задач;

— виконання письмових і графічних робіт (переказ, твір, креслення, малюнки, заповнення контурних карт та ін.);

— самостійна практична робота, яка вимагає певних спостережень (за рослинами, тваринами, вивчення рельєфу місцевості, явищ природи, творів мистецтва);

— читання певних статей; науково-популярних журналів;

— проведення дослідів та ін.;

— заучування напам'ять та ін.

Вимоги до організаціїдомашніх завдань:

1. Доводити до учнів думку про необхідність виконання домашніх завдань у цілому і конкретного завдання зокрема, що вимагає стимулювання позитивних мотивівдіяльності школярів (пізнавальних інтересів, обов'язку та відповідальності у навчанні та ін.).

2. Давати домашнє завдання при повній увазівсього класу. Для цього необхідний час у кінці заняття або певному етапі роботи учнів, але щоб всі учні знали, що слід зробити, як зафіксувати відповідні записи в щоденнику.

3. Проводити інструктажвиконання домашніх завдань, щоб учень чітко усвідомив завдання. Наприклад:

— вивчити напам'ять;

— переказувати своїми словами;

— скласти реферат на основі прочитаного;

— визначити головні думки тексту;

— зробити порівняння різних текстів, ілюстрацій, підходів та ін.

За даними вчених, 51 % вчителів не пояснюють, що повинен зробити школяр і як. Тільки 9 % вчителів дають ретельний інструктаж, який передбачає ознайомлення школярів з методикою виконання домашнього завдання (в якій послідовності працювати, з чого починати, як перевіряти свої знання. Чи треба багато разів читати, щоб зрозуміти та відтворити той чи інший матеріал? Як встановлено наукою, читати більше 2—3 разів з тією ж самою метою — марна дія і навіть шкідлива. Основа засвоєння — перше читання. Після ознайомлювального читання можна рекомендувати читання параграфа частинами (або абзацами). Прочитати абзац, виділити головну думку, дати заголовок, поставити запитання. Прочитавши текст за смисловими частинами, встановити основну думку всього параграфа і зв'язок з нею всіх частин. Після цього можна закривати підручник та відтворювати матеріал, а потім відкрити книгу і перечитати параграф, придумати, якщо необ-

2.6. Форми організації навчання 351

хідно, свій приклад. Учень повинен одержати інформацію про вивчення напам'ять. З окремих питань можна давати учням пам'ятки).

4. Не обмежувати домашнє завдання механічним вивченням напам'ять, повторенням матеріалу уроку за підручником, виконанням стандартних вправ, необхідно практикувати творчі роботи:спостереження, читання додаткової літератури, підготовку доповідей, повідомлень (що робить лише 61 % вчителів).

5. Здійснювати індивідуалізаціюдомашньої роботи (практикує всього 25 % вчителів). Індивідуальні завдання вчитель може давати як усім учням, так і окремим (невстигаючим, здібним), практикувати завдання за бажанням.

6. Враховувати посильністьдомашніх завдань, провести їх нормування. Важливо не переобтяжувати учнів завданнями, бо це негативно може позначитися на пізнавальних інтересах школярів, на відповідальності за виконання завдань та ін. Тому не слід пропонувати учням на короткий строк великі за обсягом завдання. Учитель повинен навчати методики підготовки домашніх завдань, що в 1,5—2 рази зменшить час школярів на їх виконання. Тут і навчання вмінь і навичок навчатися, і режим навчальне-пізнавальної діяльності (виконання домашніх завдань краще починати в один і той же час, оскільки це забезпечить адаптацію до роботи, допоможе запобігти поспішності, лінощів та ін.).

7. Необхідно вести облік виконання завдань, їх якості, що вимагає систематичної перевіркивиконання завдань.

8. Здійснювати зв'язок з сім'єю.Вчитель не в змозі контролювати роботу школярів удома, тому важливо забезпечити співробітництво з батьками (забезпечення місця для роботи, створення спокійної обстановки).

Таким чином, домашня робота учнів вимагає чіткої організації, планування, системи і певного керування (обсяг домашніх завдань, аналіз передбачених труднощів, види завдань, їх перевірка), що повинно сприяти підвищенню якості навчального процесу в школі.

' Факультативи

Факультативи введені в школи України з 1967 року як форма : диференційованого навчання і представляють собою надпрограм-- «і заняття, право вибору яких на добровільній основі залишається . за учнями. Мета їх:

_; — задоволення потреб учнів у більш глибокому вивченні окремих предметів;

— розвиток навчальне-пізнавальних інтересів, пізнавальної активності школярів;

Розділ 2. Дидактикат ?-⁶- Форми організації навчання

— сприяти розвитку творчих здібностей учнів. Отже, значення факультативів у тому, що вони при педагогічне доцільній їх організації можуть забезпечувати:

— всебічний розвиток особистості учня з урахуванням його потреб та здібностей;

— досягнення більш високого рівня знань та вмінь з предмета;

— залучення до істинної науки;

— усвідомлений та обґрунтований підхід до вибору професії;

— розвиток допитливості школярів, стійких пізнавальних інтересів;

— формування корисних навичок самостійної роботи з книгою, довідковою літературою, самоосвіту.

За період функціонування факультативів розроблено варіанти програм різних курсів, випущено необхідні навчальні посібники.

Групи школярів комплектуються, як правило, з учнів одного чи паралельних класів, але можна комплектувати групи і з учнів різних класів.

Можуть бути організовані за певних умов і міжшкільні факультативи.

Для проведення занять залучаються вчителі, викладачі вузів, діячі науки, культури, мистецтва, спеціалісти виробництва, сільського господарства.

Серед методів навчанняна факультативних заняттях особливе місце посідають лекції, семінари, на яких учні виступають з доповідями та повідомленнями; лабораторно-практичні роботи, де розв'язуються експериментальні завдання, які залучають школярів до самостійних досліджень; екскурсії; індивідуальні завдання, розраховані на тривалий час, що розвиває навички самоосвіти, дає можливість кожному учневі працювати згідно зі своїми інтересами і виконувати завдання в темпі, визначеному своїми планами, бажаннями, можливостями.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз уроку	\|	Екскурсія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.