Поняття мистецького стилю. Загальна характеристика мистецьких стилів деяких культурно-історичних епох

Ще одним ґрунтовним поняттям, необхідним для повноцінного аналізу твору мистецтва, виступає поняття „стиль”. Саме слово має давньогрецьке походження, в давнину означало назву палички для письма. Поступово значення слова змінювалося, хоча в основі залишилось уявлення про ті риси, які можуть бути зовнішньо виявлені.

Отже, стиль у мистецтві– це структурна єдність образноїсистеми, зовнішньо виявлених прийомів художньої виразності.

Поняття „стиль” використовується для характеристики етапу в розвитку мистецтва різних художніх напрямів, індивідуальної манери художника. В цьому випадку поняття „напрям”, „течія” можна вважати синонімами стилю. Передумовами виникнення стилю виступають особливості історичного моменту, який переживає суспільство. До деякої міри можна вважати стиль у мистецтві своєрідним віддзеркаленням епохи, її „візитною карткою”.

Стиль тієї чи іншої епохи одночасно проявляється в усіх видах художньої творчості, але може знаходити найбільш яскраве втілення в деяких видах мистецтва. Для прикладу звернемося до історії архітектури. Архітектура тісніше, ніж будь-який інший вид мистецтва, пов'язана з розвитком виробничих сил, з розвитком техніки. Будівництво вимагає організованих дій великої кількості людей. Тому, дивлячись на ту чи іншу пам'ятку архітектури, ми легко можемо пізнати не тільки естетичні уявлення, а й характер суспільних відносин, рівень розвитку того чи іншого суспільства. Говорять, що на сторінках „кам'яної книги” закарбовані епохи історії людства, а стилі архітектури – романський, готичний, ренесанс, бароко, класицизм, еклектизм, конструктивізм – вважаються базовими для характеристики різних епох.

Стилеформуючі ознаки можна виявити вже у мистецтві давніх цивілізацій (Стародавній Єгипет, Вавілон). Живою сторінкою історії сприймаються піраміди в Гізі, які дають повне уявлення про характер єгипетського заупокійного будівництва періоду Стародавнього царства. Величезні гробниці фараонів Хеопса, Хефрена, Мікеріна – фараонів IV династії – височать серед піщаної пустелі неподалік від Каїра.

Цьому архітектурному комплексові, до складу якого входять, крім трьох пірамід, колосальний Сфінкс, ритуальні храми та численні поховання родичів фараона й знаті, властиві чіткий ритм і строга геометрія.

Найбільш грандіозною в Гізі є піраміда Хеопса, побудована архітектором Хеміуном, племінником фараона, у XXVII ст. до н.е. Висота її – 143,2 м. Складена піраміда з 2 300 000 кам'яних брил вагою по 2,5 тонни кожна. Тепер це каміння змогли б перевезти 20 тисяч товарних поїздів, у кожному з яких по 30 вагонів. За свідченнями Геродота, сто тисяч рабів будували піраміду протягом 20 років. У пам'ятці продумано все до найменших подробиць: від вибору місця споруди до астральної символіки, згідно з якою гробниця вписувалася в орбіту космосу. Не дивно, що піраміда, перше з семи чудес світу, і сьогодні зачаровує людство своєю величчю й загадковістю.

У Стародавній Греції архітектори намагалися втілювати гуманістичний принцип краси, що сформулював Аристотель: прекрасне повинне бути ані дуже великим, ані дуже малим. Тут була створена ордерна система, що відіграла визначну роль у розвитку архітектури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Графіка	\|	Ордер – один з видів архітектурної композиції, що складається з вертикальних несучих елементів у вигляді колон, пілястрів, стовпів та горизонтальних елементів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.