Тема 10. еКОНОМІЧНА ДИНАМІКА

Рис. 9.4. Інфляційний розрив

Рис. 9.3. Рецесійний розрив

На цьому графіку ВВП₂ — це потенційний обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати на рівні Е₂

Але фактично економіка знаходиться в умовах неповної зайнятості. Сукупні витрати (Е₁) в дійсності менші від потенційних (Е₁ < Е₂), а фактичний рівноважний ВВП значно менший, ніж потенційний (ВВП₁ < ВВП₂).

Це означає, що в економіці спостерігається дефіцит сукупних витрат, тобто обсяг витрат є недостатнім для того, щоб повністю використовувати наявні потужності, що характеризує економіку в стані неповної зайнятості. Недостатність сукупних витрат, їхня неспроможність забезпечити досягнення потенційного ВВП, який відповідає умовам повної зайнятості, називається рецесійним розривом. Іншими словами,рецесійний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково збільшитися, щоб забезпечити досягнення потенційного ВВП.

Розрив називається рецесійним тому, що він зумовлює в економіці рецесію, тобто скорочення виробництва порівняно з її потенціалом.

На графіку (рис. 9.3) рецесійний розрив — це відстань по вертикалі між лінією фактичних сукупних витрат (Е₁) і лінією потенційно необхідних сукупних витрат (Е₂).

В умовах рецесійного розриву економіка потенційно втрачає, недовиробляє певну величину ВВП (це різниця між ВВП₂ і ВВП₁). Обсяг цих втрат визначається як добуток рецесійного розриву (необхідного початкового приросту сукупних витрат) на мультиплікатор витрат ΔВВПр=ΔЕ * m_e.

І навпаки, якщо рівень ВВП за умов повної зайнятості є відомим, то величина рецесійного розриву (необхідного початкового приросту сукупних витрат (+ ΔЕ) визначається за формулою (в умовах стабільних цін):

+ ΔЕ = (9.4)

де ВВПп - ВВПф — реальний приріст ВВП, необхідний для досягнення ВВП потенційного; m_e – мультиплікатор витрат.

Протилежні результати мають місце в тому випадку, коли фактичні сукупні витрати перевищують ту їхню величину, яка відповідає умовам повної зайнятості. Звернемося до рис. 9.4.

На графіку (рис. 9.4) потенційний ВВП забезпечується при сукупних витратах на рівні Е₂ . Але фактично економіка витрачає більше — Е₁ . Отже, має місце надлишок сукупних витрат: Е₁ > Е₂. Тому фактичний ВВП номінально перевищує потенційний: ВВП₁ > ВВП₂. Таке явище називається інфляційним розривом.

На графіку 5.4 величина інфляційного розриву дорівнює відстані по вертикалі між лініями Е₁ і Е₂. Іншими словами, інфляційний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості.

Розрив називається інфляційним тому, що він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП. Величину інфляційного розриву (- ΔЕ) — необхідного початкового зменшення сукупних витрат — можна визначити за формулою (без урахування цінового фактора):

- ΔЕ = (9.5)

де ВВПп - ВВПф — інфляційне зменшення ВВП за умов повної зайнятості,

Інфляційний розрив виникає у зв'язку з тим, що зростання сукупних витрат (сукупного попиту) не супроводжується адекватним зростанням виробництва (сукупної пропозиції). В умовах, коли економіка досягла повної зайнятості, підприємства не можуть швидко відповісти на збільшення сукупного попиту відповідним збільшенням фізичних обсягів виробництва. Для цього потрібен певний час. Єдиним природним наслідком у цьому випадку є зростання цін, тобто інфляція. Тому усунення інфляційного розриву викличе лише зменшення номінального ВВП без зміни реального ВВП.

Питання для самоконтролю

1. Про що свідчить відхилення ВВП від рівноважного рівня і що спонукає підприємства змінювати обсяг виробництва до рівноважного значення?

2. Продемонструйте на графічній моделі «кейнсіанський хрест» залежність між приростом автономних витрат, приростом запланованих сукупних витрат і приростом доходу.

3. Спираючись на графік, поясність причину виникнення рецесійного розриву і розкрийте його кількісну визначеність за стабільних цін та в умовах інфляції.

4. Використовуючи графік, поясність причину виникнення інфляційного розриву і розкрийте його кількісну визначеність в умовах повної і надмірної зайнятості.

1. Циклічність як форма розвитку економіки.

2. Економічне зростання. Фактори економічного зростання.

3. Модель економічного зростання Домара-Харрода.

4. Модель економічного зростання Солоу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рівноважний ВВП в умовах різного рівня зайнятості	\|	Фази економічного (промислового) циклу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.