Сучасний стан ландшафтознавства

Мета:вивчити сучасний стан ландшафтознавства, перспективи розвитку ландшафтознавства, основні терміни.

План:

1.Сучасний стан ландшафтознавства.

2.Головні ознаки сучасного етапу розвитку ландшафтознавства.

3.Перспективні завдання ландшафтознавства.

4.Загальнонаукові підходи ландшафтознавства.

5.Перспективні напрями ландшафтознавчих досліджень.

В 1986 році, в Інституті географії Академії наук УРСР при відділі ландшафтознавства створюється лабораторія ландшафтно-екологічних проблем Чорнобиля під керівництвом В.С.Давидчука. Головна мета досліджень лабораторії полягала у вивченні ролі ландшафтних умов у формуванні полів первинного радіонуклідного забруднення та міграції (розповсюдженні) радіонуклідів під дією природних і антропогенних факторів.

Починаючи з перших тижнів після аварії, лабораторія розгорнула дослідження з аналізу, оцінки та картографування полів випадання радіонуклідів в 30-км зоні ЧАЕС з урахуванням ландшафтної неоднорідності території для формування системи радіоекологічного моніторингу. Наступним етапом досліджень явилась оцінка ландшафтів Чорнобильської зони за умовами міграції радіонуклідів під впливом природних та антропогенних факторів та участь в обґрунтуванні і експертизі ряду проектів, спрямованих на стабілізацію радіоекологічної обстановки в 30-км зоні Чорнобильської АЕС. Чорнобильська та інші екологічні катастрофи спонукали екологів до розробки нового напряму досліджень - ландшафтознавчо-екологічних. Їх головною метою явились аналіз, оцінка і картографування природоохоронних проблем або гострих екологічних ситуацій, а також ландшафтно-екологічна експертиза господарських проектів. Один із напрямів цих досліджень переріс у самостійну науку - ландшафтну екологію. Її обґрунтування, як інтеграцію географічного ландшафтознавчого і біологічного екологічного підходів, зробив професор Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка М.Д.Гродзинський. Він же написав і першій підручник з ландшафтної екології як навчальної дисципліни.

Розвитком цих досліджень і в методологічному, і в методичному, і в технічному аспектах явились розробки ландшафтно-екологічного моніторингу і географічних інформаційних систем (ГІС).

Сучасний стан розвитку ландшафтознавства характеризується багатовекторністю інтересів при наявності головного - екологічного напряму досліджень. Свідоцтвом цього є навіть назва останньої, X ландшафтної конференції "Структура, функціонування, еволюція природних і антропогенних ландшафтів" (Москва, 16-19 вересня 1997 р.), в якій позначені практично всі основні властивості ландшафтів і, відповідно, всі головні напрями ландшафтознавчих досліджень.

Нового подиху набули дослідження антропогенних ландшафтів завдяки зусиллям професора Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського Г.І.Денисика. Він виділив в межах Правобережної України вісім класів антропогенних ландшафтів (селітебний, сільськогосподарський, лісовий, водний, промисловий, дорожний, рекреаційний, белігеративний) і п'ятнадцять їх підкласів, встановив часові зрізи зародження, становлення і функціонування в якості антропогенних всіх виділених класів.

Таким чином, головними ознаками сучасного етапу розвитку ландшафтознавства є: 1) велика увага до ландшафтознавчих досліджень екологічного спрямування; 2) багатовекторність інтересів при наявності головного - екологічного напряму досліджень; 3) широке застосування комп'ютерних технологій, особливо в розробці ГІС - географічних інформаційних систем; 4) з'явився новий, цікавий напрям досліджень - дослідження ландшафтного різноманіття; 5) широке запровадження в ландшафтних дослідженнях космічної інформації, яка отримується безпосередньо з монітора комп'ютера; 6) значна активність українських дослідників у розвитку ландшафтознавства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 1.	\|	Перспективи розвитку ландшафтознавства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.