Механізм досягнення рівноваги в економіці на окремих відрізках кривої сукупного пропонування.

Рівновага економічної системи передбачає урівноваження сукупного попиту та сукупної пропозиції. Така ситуація властива точці перетину кривих сукупного попиту (АD) та сукупної пропозиції (AS). Їй відповідає рівноважний рівень цін (Ро) та рівноважний рівень національного виробництва (Q₀). Оскільки крива сукупної пропозиції має складну конфігурацію, то виникає потреба розглянути різні варіанти перетину кривою сукупного попиту (АD) різних відрізків кривої сукупної пропозиції (А S).

Приклад 1. Нехай крива АD перетинає криву АS на горизонтальному відрізку (рис. 4.13).

Нагадаємо, що таке положення АS властиве депресивному стану економіки. Як видно із графіка, у цій ситуації рівновага не залежить від рівня цін. Якби обсяг виробництва зріс до Q₂, то спостерігалося б перевиробництво товарів та послуг, обсяг запасів зріс би і система змушена була б повернутись у точку Q₀. Якби обсяг виробництва відповідав точці Q1 це означало б, що затоварювання почало зменшуватись і система прямувала знову ж таки до точки Qо. Отже, рівноважний обсяг виробництва завжди виявляється через перетин кривих АD і AS.

Тепер розглянемо, як зміщення кривої сукупного попиту впливає на стан макроекономічної рівноваги (рис. 4.14).

Рис. 4.13. Рівновага АD і АS на

горизонтальному відрізку кривої АS

Фактори, що зумовлюють зміщення кривої АD, описані в першому параграфі теми. Припустимо, що крива АD зміститься ліворуч. Рівновага переміщується із точки Ео в точку Е1. Рівень цін залишається незмінним, а обсяг виробництва зменшується до Q1, а рівень безробіття зростає. І навпаки, зміщення кривої АD₀ праворуч до АD означає зростання сукупного попиту і призводить до зростання обсягу виробництва від Qо до Q2 при незмінному рівні цін та зростання рівня занятості. Це свідчить про те, що в умовах депресії (горизонтальний відрізок) будь-яке стимулювання сукупного попиту є бажаним, оскільки воно веде до збільшення обсягу виробництва за незмінного рівня цін, що проявляється також у зменшенні товарних запасів та зростанні рівня зайнятості.

Рис. 4.14. Вплив зміщення кривої АD по горизонтальному відрізку кривої АS на макроекономічну ситуацію

Приклад 2. Крива сукупного попиту (АD) перетинає криву сукупної пропозиції (АS) на висхідному відрізку (рис. 4.15).

Рис. 4.15. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції на висхідному відрізку AS

За такої ситуації рівноважний рівень цін відповідає точці Ро, а рівноважний обсяг виробництва — точці Qо. Щоб зрозуміти, чому саме в точці Е формується макроекономічна рівновага, припустимо, що рівень цін визначається величиною Р1. Крива сукупної пропозиції АS показує, що за рівня цін Р₁ підприємства не перевищать обсяг виробництва Q1. Суб'єкти макроекономіки готові за рівня цін P1виявити сукупний попит в обсязі Q₂. Але оскільки за такої ситуації пропозиція буде менша за попит, конкуренція серед покупців підвищить рівень цін до Р_о. Це змусить виробників збільшити обсяг виробництва з Q1 до Q_о а споживачів — зменшити обсяги закупівель з Q₂ до Q₀. Обсяг випуску і закупівель урівноважиться в точці Е. Це означає, що на проміжному відрізку зміна рівня цін виключає перевиробництво або недовиробництво товарів.

Вплив зміщення кривої сукупного попиту (АD) на стан макроекономічної рівноваги на висхідному (проміжному) відрізку кривої АS зображено на рис. 4.16.

Як видно із графіка, збурення сукупного попиту, проілюстроване зміщенням кривої АD праворуч до АD1, зміщує точку рівноваги з Ео до Е1. Новій точці рівноваги відповідає більш високий рівень цін Р1 та більший обсяг виробництва Q1. Це означає, що зростання сукупного попиту на проміжному відрізку зумовлює зростання реальних обсягів національного виробництва, яке супроводжується зростанням рівня цін. При цьому слід підкреслити, що зростання сукупного попиту є свідченням інфляції попиту.

Рис. 4.16. Вплив збурення попиту на висхідному відрізку кривої АS на макроекономічну ситуацію

Приклад 3. Крива сукупного попиту (АD) перетинає криву сукупної пропозиції на класичному відрізку (рис. 4.17).

На класичному (вертикальному) відрізку збурення сукупного попиту зумовлює інфляційне зростання цін (інфляція попиту), але економіка не може вийти за межі потенційного обсягу національного виробництва, якому властивий природний рівень безробіття та повне іраціональне використання усіх видів ресурсів. Тому будь-яке зростання сукупного попиту в такій ситуації є вразливим для економіки, оскільки спричиняє інфляцію.

Рис. 4.17. Вплив збурення сукупного попиту на вертикальній кривій АS на макроекономічну ситуацію

Розглядаючи кейнсіанський (горизонтальний) відрізок, ми аналізували вплив зміщення кривої АD праворуч (в бік зростання) та ліворуч (в бік скорочення) на рівновагу. Враховуючи, що таке зміщення АD ліворуч не впливає на рівень цін, але зменшує обсяг національного виробництва, слід розглянути вплив зменшення виробництва (зміщення ліворуч кривої сукупного попиту (AD) на проміжному та класичному відрізках). На перший погляд ніякої проблеми для розуміння впливу зміщення кривої АD на макрорівновагу не має. На класичному відрізку ціни зменшаться, а обсяг виробництва залишиться незмінним. А на проміжному відрізку відбудеться зменшення і реального виробництва, і рівня цін. Насправді зміщення кривої АD ліворуч на класичному та висхідному відрізах по-особливому впливає на макроекономічну рівновагу. Ця особливість пояснюється тим, що ціни раз піднявшись, не можуть просто знизитись, оскільки продавцеві непросто відмовитись від більшого доходу (рис. 4.18).

Це означає, що при зміщенні кривої сукупного попиту праворуч від АD до АD1, рівновага зміститься з точки Е і встановиться в точці Е1. Обсяг випуску зросте від Q до Q* (потенційного обсягу виробництва), а ціни зростуть з Р1 до Р₂.

Рис. 4.18. Ефект храповика

При зміщенні кривої сукупного попиту AD1ліворуч до АD ціни знижуватись не будуть. Тому рівновага встановиться не в точці Е, а в точці E₂ при обсязі виробництва Q2. Це явище отримало назву "ефекта храповика". Термін "храповик" запозичений із механіки. Він означає наявність такого механізму, який дає змогу рухатись колесу за стрілкою годинника, але не дає йому можливості крутитися у зворотному напрямку.

Ми розглянули вплив зміщення кривої сукупного попиту на макроекономічну рівновагу. Розглянемо, як зміщення кривої сукупної пропозиції впливає на рівновагу (рис. 4.19).

Рис. 4.19. Вплив зміщення кривої АS на макроекономічну рівновагу

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класична крива AS	\|	Ситуація 1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.