Вправи як метод, що забезпечує глибоке осмислення учнями мовних зань, формув умінь та навичок. Види вправ.

До практичних методів належать різноманітні практичні заняття (вправи, лабораторні роботи, практичні роботи, інструктажі).Вони посідають важливе місце на всіх рівнях освіти.

Ефективність практичних занять забезпечується якісною і всебічною підготовкою, яка включає особисту підготовку педагога, вибір місця заняття, складання плану (плану-конспекту) проведення заняття, підготовку учнів, підготовку матеріально-технічного забезпечення.Вправи – це планомірно організоване, свідомо осмислене багаторазове повторення певних дій і прийомів, які ускладнюються, з метою формування, закріплення та вдосконалення практичних навичок і вмінь учнів.

Використовують такі види вправ:

1.підготовчі (призначені для підготовки учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці);

2.вступні (сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій);

3.пробні (перше застосування щойно засвоєних знань);

4.тренувальні (сприяють набуттю навичок учнями в1 стандартних умовах);

5.творчі (сприяють формуванню навичок застосування отриманих знань у реальних життєвих ситуаціях);

6.контрольні (переважно навчальні).

Методика виконання вправ з різних навчальних предметів, безумовно, відрізняється.
– якісна підготовленість педагога, його уміння враховувати індивідуально-психічні особливості учнів;
– розуміння учнями мети вправи, змісту і послідовності її виконання;
– підтримання в учнів постійного інтересу до вправи, усвідомленого ставлення до багаторазових повторень одноманітних дій;
– дотримання доступного ритму, методично правильного чергування дій, що вимагають від учнів посиленого розумового і фізичного напруження;
– послідовність і систематичність у виконанні вправ, поступове підвищення самостійності учнів під час їх відпрацювання;
– поступове ускладнення і зміна умов виконання вправ;
– систематичний контроль за ходом вправ і відповідна постійна допомога учням у подоланні труднощів і помилок;
– формування в учнів навичок самоконтролю і самооцінки виконаних дій тощо.

26. Якості Повноцінного читання. Шляхи розвитку. Уся робота з застосуванням обох видів читання підпорядкована виробленню в учнів таких його якісних ознак, як свідоме, правильне і швидке читання.. Правильне читання має відповідати іншим критеріям, серед яких: а) безпомилковість відтворення звукового наповнення про читуваного, тобто читання без пропусків букв, складів, їх перестановок, вставки зайвих букв, складів; б) ритмічність (або плавність) читання, яка виявляється при злитому промовлянні складів; в) дотримання орфоепічних норм, у першу чергу правильного наголошування складів, вимови тих звуків і слів. Шляхи розвитку:Правильне читання закладається в добукварний період, коли учні набувають умінь вимовляти звуки відповідно до літературних норм. У букварний період робота над набуттям орфоепічних норм продовжується на вищому рівні: учні засвоюють відповідність позначення звука буквою і, навпаки, «озвучення» букв. Для запам'ятання правильної вимови рекомендується давати учням прислів'я, приказки. Рекомендується практикувати різні форми підготовчої роботи, а саме: а) проведення бесід за малюнками, картинами; б)розповіді і пояснення вчителя про події, пов'язані з темою твору; в) добір рим до відповідних слів із контрольними звуками; г) аналіз слів і записування їх на дошці з подальшим прочитуванням (у 1 класі — за складами, в інших — голосне чи мовчазне ознайомлення з ними); д) виділення самими учнями важких для вимови слів. Швидкість. Досягти нормального темпу читання можна щоденною практикою. Прийоми заохочення — це і читання в особах, і «змагання» на швидкість читання, і продовження розповіді за друкованим початком та ін. Виразність. В добукварний і букварний періоди діти прилучаються до виразного читання, бо сприймають виразне прочитування тексту вчителем і відтворюють його. При читанні зв'язних текстів вони дістають змогу вправлятися у «читанні» розділових знаків, зокрема крапки, що сигналізує зниження голосу і появу паузи. Але найважливіше, що дає читання зв'язних текстів для розвитку виразного читання, це вміння вникати в смисл тексту. Крім настанов щодо правильного дихання слід застосовувати вправи для його розвитку. Серед них — гра в загадки, скоромовки; заучування і проговорювання прислів'їв і приказок.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нормативи читання в голос і мовчки, що визначаються чинно програмою	\|	Аналіз одного із сучасних букварів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.