Типи, структура і методика проведення уроків мови в початкових класах. Сучасні вимоги до уроку мови.

Урок засвоєння нових знань.Структура уроку: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок, повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчання школярів; сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.

Урок застосування нових знань, умінь, навичок.Структура уроку: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь, навичок; повідомлення учням теми, мети, завдань і мотивація навчання; вивчення нового матеріалу, вступні, мотиваційні, пізнавальні вправи; первинне застосування учнями знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок повторення вивченого матеріалу. Структура уроку: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь, навичок; повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація учіння школярів, самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу, одержані результати; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань. Структура уроку: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчання школярів; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень, ідей науки; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок перевірки та оцінювання знань, умінь, навичок.. Структура уроку: повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчання школярів; перевірка знань учнів (усна, письмова, комп'ютерна); збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз і оцінка; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

56. Види мовного розбору та методика їх проведення на уроках мови.Орфографічний розбір. Залежно від принципу написання є три види орфографічних розборів: фонетико-орфографічний-які звуки чуємо, а які пишемо молотьба, боротьба, а чуємо звук д; граматико-орфографічний розбір-якщо написання залежить від будови слова, від особл частини мови, доплив до берега(префікс, пишемо разом); лексико-орфографічний розбір-коли написання залежить від лексичного значення слова (орел-Орел).Під час засвоєння орфографічного матеріалу використовують такі види орфографічного розбору, як фоне-тико-орфографічний і граматико-орфографічний. Під час фонетико- і граматико-орфографічних розборів учні повинні виявити не тільки знання, а й уміння вживати потрібні терміни, висловлювати судження, доводячи їх правильність, тобто уміти будувати текст-мір-кування, що є найчастіше складнопідрядним реченням, у якому перша (головна) частина є твердженням орфографічного чи граматико-орфографічного факту, а друга (підрядна) —доведенням правильності того твердження.Зазначені види орфографічного розбору застосовуються під час попереджувальних і пояснювальних диктантів. Вони використовуються на етапі перевірки таких видів списування, як списування з підкресленням орфограм, вставлянням пропущених букв, зміною граматичних форм, вправ конструктивного характеру (побудова словосполучень) тощо.Фонетико-орфографічний розбір.Цей вид розбору використовується під час опрацювання фонетичних написань і за своєю методикою і суттю є частковим звуко-буквеним розбором, оскільки під час нього аналізується не все слово, а лише орфограма. Так, у слові хлопець орфограмою є буква ь (м'який знак) після ц. Тому учень будує таке міркування: «У слові хлопець після букви ц вживається м'який знак для того, щоб передати на письмі м'якість звука [ц']». Або: «У слові сім'я вживається апостроф, тому що після букв б, п, в, м, ф буква я позначає два звуки [йа]».Складнішим видом розбору є граматико-орфографічний.

Граматико-орфографічний розбір у поєднанні з фо-нетико-орфографічним застосовується під час опрацювання написань, що мають морфологічний характер. Наприклад: у слові весна > ненаголошений голосний у корені. Добираємо перевірне споріднене. Таким словом є веснонька. Тепер у корені чітко вимовляємо звук [є]. Значить, у слові весна слід писати букву є.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виховання у молодших школярів інтересу до вивчення рідної мови.	\|	Методика перевірки орфографічної та пунктуації грамотності молодших школярів за чинними критеріями та нормами оцінювання навчальних досягнень учнів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.