Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Адреса аудитора.

Загрузка...

Дата аудиторського висновку.

Підпис аудитора.

Інші обов'язки стосовно надання висновку.

Інші питання.

Аудиторська думка.

Відповідальність аудитора.

Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти.

Вступний параграф.

Адресат.

Заголовок.

Одноманітність структури аудиторських висновків, складених до визнаних стандартів, значно полегшує розуміння їх змісту користувачами.

МСА 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення»розглядає обставини, коли аудитор може надати безумовно-позитивний висновок.

Безумовно-позитивний висновок надається у випадку, коли фінансові звіти справедливо і достовірно відображають (або представляють достовірно в усіх суттєвих аспектах) фінансовий стан суб’єкта господарювання.

Якщо є необхідність у модифікації аудиторського висновку, аудитору необхідно керуватися стандартами і рекомендаціями, які надає МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора».

Аудиторський висновок вважається модифікованим,якщо до нього додається пояснювальний параграф або якщо думка аудитора не є безумовно-позитивною. Модифікується текст аудиторського висновку для таких випадків, як:

- питання, що не впливаютьна думку аудитора, - аудитор повинен модифікувати аудиторський висновок, додаючи пояснювальний параграф, що висвітлює: суттєве питання, яке стосується проблеми безперервності діяльності суб'єкта господарювання, існування значної невизначенності, вирішення якої залежить від майбутніх подій та може вплинути на фінансові звіти, суттєву невідповідність іншої інформації в документах, які не впливають на фінансові звіти. При цьому пояснювальний параграф розміщується після думки аудитора ;

- питання, що впливаютьна думку аудитора, - умовно-позитивна думка, відмова від висловлення думки, негативна думка. Пояснювальний параграф у такому випадку розміщується переддумкою аудитора.



Интернет реклама УБС

Умовно-позитивна думкависловлюється, якщо аудитор доходить висновку, що не можна висловити безумовно-позитивну думку, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом стосовно прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або адекватності розкриття інформації у фінансовій звітності або обмеження обсягу роботи аудитора, коли аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення та зібрати достатньо доказів, не є достатньо суттєвим і всеохопним, щоб вимагати від аудитора негативного висновку або відмови від висловлення думки.

Відмова від висловлення думкивідбувається, коли можливий вплив обмеження обсягу є настільки суттєвим і всеохопним, що аудитор не зміг отримати достатньої кількості аудиторських доказів і, як наслідок, не може висловити думку про фінансові звіти.

Негативна думка висловлюється, якщо вплив незгоди з управлінським персоналом на фінансові звіти є настільки суттєвим і всеохопним, що аудитор доходить висновку: висловлення умовно-позитивної думки (чи інша модифікація висновку) про звітність не є адекватним для розкриття оманливого чи неповного характеру фінансових звітів.

Якщо облікова політика поточного періоду постійно не застосовувалася щодо залишків на початок періоду і якщо зміна облікової політики не була як належить урахована й розкрита, аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку

Якщо аудиторський висновок щодо фінансових звітів суб'єкта господарювання за попередній період було змінено, аудитор розглядає вплив цього факту на фінансові звіти поточного періоду. Наприклад, якщо було обмеження обсягу аудиту через неможливість визначити залишки запасів на початок попереднього періоду, аудитор може не висловлювати умовно-позитивної думки або відмовитися від висловлення думки щодо поточного періоду. Однак якщо зміна фінансових звітів попереднього періоду залишається доречною й суттєвою для фінансових звітів поточного періоду, то аудитор повинен змінити аудиторський висновок за поточний період.

Якщо щодо вхідного залишку на рахунку є неточності, які можуть істотно вплинути на фінансову звітність поточного періоду, аудитор повинен проінформувати керівництво підприємства, і тільки а разі його згоди повідомити попередньому аудитору. Якщо неточні дані не відображено відповідним чином і така інформація неадекватно розкрита, аудиторам слід зробити умовно-позитивний висновок або відмовитися від висновку залежно від ситуації.

Якщо в обліковій політиці підприємства не збігалися значеннявхідних і вихідних залишків на рахунках або якщо зміни не буливраховані і адекватно відображені, аудиторові доведеться надати умовно-позитивний чи негативний висновок або відмовитися від надання аудиторського висновку.

Якщо зміст аудиторського висновку за попередній період був перероблений попередником, слід звернути увагу на вплив змін на фінансову звітність поточного періоду. Наприклад, якщо є суттєві зміни в аудиторському висновку, які стосуються звітності за попередній період і пов'язані з поточною звітністю підприємства, аудитор повинен внести до поточного аудиторського висновку відповідні зміни.

Якщо аудитор висловлює думку іншу, ніж безумовно-позитивна, він повинен чітко описати у висновку всі обґрунтовані причини і, по змозі, дати кількісний опис можливого впливу на фінансові звіти.

До завдань з аудиту спеціального призначення, які описано в МСА 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення»відносяться завдання з аудиту:

- повного пакету фінансових звітів, складених відповідно до іншої всеохоплюючої основи бухгалтерського обліку;

- компоненту повного пакету фінансових звітів загального або спеціального призначення, наприклад, окремого фінансового звіту, конкретних рахунків, елементів рахунків або статей у фінансовому звіті;

- виконання контрактних угод;

- узагальнених фінансових звітів.

Інколи фінансові звіти мають тільки ґрунтовну основу і містять ряд критеріїв їх підготовки відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО), Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), національних П(С)БО, але готуються не для задоволення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, і можуть бути складені відповідно до іншої всеохоплюючої основи бухгалтерського обліку для задоволення потреб в інформації конкретних користувачів. Тому «інші фінансові звіти»- це звіти, що підготовлені для конкретних користувачів, а не для загального призначення.

Аудитори можуть виконувати завдання з аудиту щодо одного або декількох компонентів фінансових звітів(наприклад, щодо окремого фінансового звіту (балансу), дебіторської заборгованості, запасів, оплати праці працівникам, нарахування резерву, сплати прибуткового податку тощо).

Такий аудиторський висновок може готуватися як окремо, так і одночасно з аудитом повного пакету фінансових звітів суб'єкта господарювання для задоволення потреб у фінансовій інформації конкретних користувачів і мати обмежене розповсюдження.

Завдання з висловлення аудитором думки щодо виконання контрактних угод слід виконувати лише тоді, коли аспекти виконання в цілому стосуються питань бухгалтерського обліку і фінансових питань, які не виходять за рамки професійної компетенції аудитора.

Виконання контрактних угод (наприклад, договорів про випуск облігацій або кредитних угод), як правило, вимагають у суб'єкта господарювання виконання визначених умов - виплати відсотків, забезпечення визначених фінансових коефіцієнтів, обмеження виплат дивідендів, використання доходів від продажу майна тощо

Якщо окремі питання, котрі є складовою частиною аудиторського завдання, перебувають поза компетенцією аудитора, аудитор повинен розглянути необхідність використання роботи експерта.

Узагальнені фінансові звіти - це звіти, які узагальнюють перевірені аудитором річні фінансові звіти, для інформування груп користувачів, зацікавлених лише в основній інформації про фінансовий стан суб'єкта господарювання і результати його діяльності.

Вони містять менше подробиць і розуміння фінансового стану та результатів діяльності суб'єкта господарювання. Їх слід читати разом з річним перевіреним аудитором фінансовим звітом.

До узагальнених фінансових звітів не застосовують формулювання, як «справедливо й достовірно відображають» або «подають достовірно в усіх суттєвих аспектах», оскільки вони не містять усієї інформації, що її вимагає концептуальна основа фінансової звітності.

МСЗО 2400 «Завдання з огляду фінансових звітів» та МСЗО 2410 «Огляд проміжної фінансової інформації, що виконується незалежним аудитором суб'єкта господарювання»встановлюють положення та надають рекомендації щодо професійної відповідальності аудитора при виконанні завдання з оглядуісторичної фінансової інформації.

Проміжна фінансова інформація — це фінансова інформація, яка містить повний або стислий пакет фінансових звітів за період, менший за фінансовий рік суб'єкта господарювання.

Мета завдання з огляду - надати аудиторові можливість, на основі процедур, які не дають усіх свідчень, що їх потребувала б аудиторська перевірка, констатувати, чи привернув увагу аудитора будь-який факт, що дає йому підстави вважати, що фінансові звіти не складені в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності.

На відміну від аудиту, огляд не призначений для отримання обґрунтованої впевненості в тому, що фінансова інформація не містить суттєвих викривлень.

Огляд складається зі здійснення запитів, в основному особам, що відповідають за фінансові і облікові питання, та з застосування аналітичних процедур й інших процедур огляду.

Відповідно до МСЗО, зазвичай, аудитор виконує огляд фінансових звітів та проміжної фінансової інформації за допомогою таких процедур:

! Ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, найвищого управлінського персоналу та відповідних комітетів для ідентифікації питань, що можуть впливати на фінансову інформацію, а також здійснення запитів щодо питань, що розглядались на зборах, протоколи яких відсутні.

2 Розгляд впливу (якщо є) питань, які обумовлюють модифікацію висновку з аудиторської перевірки чи огляду, облікові коригування або невиправлені викривлення, ідентифіковані під час проведення аудиту чи оглядів.

3 Обговорення, якщо це доцільно, з іншими аудиторами, які виконують огляд фінансової інформації важливих компонентів суб’єкта господарювання, що звітує.

4 Здійснення запитів особам, що відповідають за фінансові та облікові питання, а також іншим особам щодо такого:

- чи складена та подана фінансова інформація відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності;

- чи відбулися зміни в облікових принципах чи методах їх застосування;

- чи привели будь-які нові операції до необхідності застосувати нові облікові принципи;

- стосовно значних змін непередбачених зобов'язань, включаючи судові справи або позови;

- стосовно дотримання боргових зобов'язань тощо.

5 Застосування аналітичних процедур щодо фінансової інформації, призначених ідентифікувати відносини чи окремі статті, що можуть здаватися незвичайними та вказувати на суттєве викривлення в фінансовій інформації. Аналітичні процедури можуть включати аналіз фінансових коефіцієнтів, статистичні методи, аналіз тенденцій і регресивний аналіз, порівняння інформації з попереднім роком, з очікуваними результатами, бюджетами та прогнозами тощо.

МСЗНВ 3000 «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової звітності», встановлює основні принципи і процедури для виконання цих завдань. Щоб розмежувати два типи завдань, у цьому стандарті вживаються терміни «завдання з надання обґрунтованої впевненості» та «завдання з надання обмеженої впевненості».

До складу стандартів аудиту щодо спеціалізованих сфер також входить МСЗНВ 3400 «Перевірка прогнозної фінансової інформації».

Прогнозна фінансова інформація - це фінансова інформація, що ґрунтується на припущеннях про події, які можуть відбутися в майбутньому, та про можливі дії суб'єкта господарювання.

Прогнозна фінансова інформація може бути представлена у вигляді прогнозу (на один рік) або перспективної оцінки (на більш тривалий період або по більш невизначених припущеннях), чи комбінації (прогноз на рік плюс перспективна оцінка на п'ять років).

Прогнозна фінансова інформація може включати фінансову звітність чи один або кілька елементів фінансової звітності й може використовуватися:

- усередині підприємства, як інструмент внутрішнього управління;

- надаватися третім особам, наприклад, у формі:

1) проспекту для забезпечення потенційних інвесторів інформацією про майбутні очікування;

2) річного звіту для забезпечення інформацією акціонерів, органів регулювання та інших зацікавлених осіб;

3) документа, що містить інформацію для кредиторів, тощо.

Складаючи висновок відносно перевірки прогнозної фінансової інформації, аудитор може висловити думку з приводу:

• негативної впевненості щодо припущень;

• прогнозної інформації;

• можливих застережень.

 


Питання для самоконтролю:

 

1 Що розуміють під аудиторським висновком?

2 Що може бути концептуальною основою складання фінансової звітності?

3 У яких стандартах описано форму та зміст аудиторського висновку щодо виконання завдань з надання впевненості?

4 Що включає процесу формування аудиторської думки відносно фінансової звітності замовника?

5 У якій послідовності відбувається процес формування аудиторської думки відповідно до МСА?

6 Які елементи повинні бути в аудиторському висновку?

7 Які види аудиторського висновку передбачені МСА?

8 Які умови надання безумовно-позитивного аудиторського висновку?

9 У яких випадках надаються модифіковані аудиторські висновки?

10 Які завдання згідно МСА 800 «Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення» відносяться до завдань з аудиту спеціального призначення?

11 Що встановлюють МСЗО 2400 «Завдання з огляду фінансових звітів» та МСЗО 2410 «Огляд проміжної фінансової інформації, що виконується незалежним аудитором суб'єкта господарювання»?

12 Що є метою завдання з огляду історичної фінансової інформації?

13 За допомогою яких процедур аудитор виконує огляд фінансових звітів та проміжної фінансової інформації?

14 Що встановлює МСЗНВ 3000 «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації»?

15 Відносно чого може висловити думку аудитор складаючи висновок про перевірку прогнозної фінансової інформації?

 

 

Тема 8 Аудиторський висновок та інші підсумкові документи

Лекція 2 Інші підсумкові документи за наслідками аудиту

План:

1 Сутність звіту аудитора та вимоги до нього

2 Сутність додаткової підсумкової документації

Питання для самостійної роботи:

1 Відмінності між аудиторським висновком та звітом аудитора

Мета заняття: надання студентам теоретичних знань щодо інших підсумкових документів за наслідками аудиту

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітні 1993 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №23.

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року: Пер. З англ.. – К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. – 1152 с.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / Уклад. В. Кузнєцов. – Х.: Фактор, 2009. – 416 с.

Додаткова:

4. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 300с.

5. Кузькін Є.Ю. Організація і методика аудиту: навч. посіб./ Є.Ю. Кузькін, М.М. Коваленко, Н.О. Бондаренко, В.Д. Понікаров; Харківський інститут фінансів УДУФМТ. – Х.: ХІФ УДУФМТ, 2009. – 232 с.

6. Н.Л. Шкіря, Т.Г. Нікульникова, Н.В. Залізняк. Аудит: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 224 с.

7. Пшенична А.Ж. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

 

Питання 1 Сутність звіту аудитора та вимоги до нього

 

Виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації, які узгоджуються із замовником або з користувачем звіту аудитора, та виконання завдань з підготовки фінансової інформації, наприклад, складання фінансової звітності або податкової декларації на підставі бухгалтерського обліку клієнта, - не передбачають, що аудитор буде висловлювати свою думку стосовно них. Разом з цим,за будь-яких обставин, якщо ім'я аудитора асоціюється з фінансовою інформацією, зібраною ним, він повинен подати звіт.

У зв'язку з цим МССП 4400 «Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації»описує підсумкові документи щодо виконання цих завдань, як складання Звітів.

Аудиторський звіт – це внутрішній підсумковий документ, адресований власнику, загальним зборам акціонерів господарюючого суб’єкта, що містить детальні відомості про хід аудиторської перевірки, виявлені відхилення від встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу інформацію, отриману в результаті проведеної перевірки документів й вивчення операцій і є підставою для складання аудиторського висновку.

Метою складання аудиторського звіту є доведення до керівництва господарюючого суб’єкта інформації про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку, системі внутрішнього контролю, що можуть привести до суттєвих помилок в бухгалтерській звітності , неефективного використання майна або його втрати, а також внесення пропозицій щодо удосконалення бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою запобігання відхилень, порушень, розкрадання власності тощо.

Зміст аудиторського звіту носить конфіденційний характер, й тому, як правило, не підлягає публічному розкриттю перед третьою стороною. Необхідність формування аудиторського звіту визначається договором на проведення аудиту. МСА не встановлюють спеціальних вимог щодо змісту та структури аудиторського звіту. Кожна аудиторська фірма самостійно розробляє та затверджує відповідні вимоги внутрішнім стандартам.

За структурою аудиторський звіт може мати три основних розділи:

1 Загальні відомості про перевірку.

В цьому розділі наводиться така інформація:

- підстави для проведення перевірки (назва та номер договору);

- мета перевірки;

- обсяг інформації, що перевіряється;

- терміни проведення перевірки;

- обсяг та зміст виконаних аудиторських процедур.

2 Загальна характеристика системи внутрішнього контролю.

У другому розділі дається узагальнююча характеристика як організаційної структури підприємства, його діяльності, так і системи внутрішнього контролю, а також розкриваються основні її недоліки, що можуть мати наслідком існування суттєвих викривлень у показниках фінансової звітності.

3 Результати виконаних процедур щодо отримання доказів стосовно тверджень у показниках фінансової звітності.

Саме тут називаються всі виявлені помилки у фінансових звітах та обов’язково надається їх харакиеристика щодо суттєвості. В підсумку надаються рекомендації щодо можливого виправлення у фінансовій звітності, по якій передбачається надання аудиторського висновку.

Метою МССП 4410 «Завдання з підготовки фінансової інформації»є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійних обов'язків «бухгалтера» при виконанні завдань з підготовки фінансової інформації, а також щодо форми і змісту висновку, який «бухгалтер» надає у зв'язку з такою підготовкою.

Стандарт використовує термін «бухгалтер», а не «аудитор» з метою проведення розмежування між аудиторською перевіркою й виконанням завдання з підготовки інформації, при якому аудитор вважається професійним бухгалтером-практиком.

 

Питання 2 Сутність додаткової підсумкової документації

 

Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і надається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом.

Додаткова документація оформлюється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ. Як додаток до аудиторського висновку додаткова підсумкова документація оформлюється, якщо аудитор у висновку посилається на неї. В іншому випадку додаткова підсумкова документація є самостійним документом. Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію в тому разі, якщо викладене в ній не настільки істотне, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової підсумкової документації аудиту визначає сам аудитор.

Додаткова підсумкова документація аудиту може оформлюватися під одною з таких назв: «Аудиторський звіт», «Звіт про проведення аудиту», «Звіт про результати проведення аудиту», «Звіт про експрес-огляд», «Експертний огляд», «Зауваження та рекомендації за результатами аудиторської перевірки», «Лист-інформування клієнта» тощо.

Після завершення аудиту один примірник підсумкової документації (аудиторський висновок та додаткова документація) залишається в аудитора (аудиторській фірмі). З урахуванням забезпечення зберігання та конфіденційності аудиторська фірма (аудитор) встановлює порядок зберігання підсумкової документації. Заборонено її вимагати або вилучати в аудитора (аудиторської фірми), за винятком випадків, передбачених законодавством.

 

 


Питання для самоконтролю:

1 Як описує підсумкові документиМССП 4400 «Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації»?

2 Що таке аудиторський звіт?

3 Яку структуру може мати аудиторський звіт?

4 Що може містити кожен розділ аудиторського звіту?

5 Що є метою МССП 4410 «Завдання з підготовки фінансової інформації»?

6 Коли надається додатковапідсумкова документація?

7 Яку назву може мати додаткова підсумкова документація?

8 Як зберігається підсумкова документація аудитора?

 

 


 

 

Тема 9 Підсумковий контроль

Лекція 1 Сутність контролю якості аудиторських послуг

План:

1 Поняття контролю якості аудиторських послуг

2 Внутрішньофірмовий контроль якості аудиту

Питання для самостійної роботи:

1 Відповідальність керівництва за систему контролю якості аудиторської фірми

Мета заняття: надання студентам теоретичних знань щодо сутності контролю якості аудиторських послуг

 

Рекомендована література:

Основна:

8. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітні 1993 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №23.

9. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року: Пер. З англ.. – К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. – 1152 с.

10. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / Уклад. В. Кузнєцов. – Х.: Фактор, 2009. – 416 с.

Додаткова:

11. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 300с.

12. Кузькін Є.Ю. Організація і методика аудиту: навч. посіб./ Є.Ю. Кузькін, М.М. Коваленко, Н.О. Бондаренко, В.Д. Понікаров; Харківський інститут фінансів УДУФМТ. – Х.: ХІФ УДУФМТ, 2009. – 232 с.

13. Н.Л. Шкіря, Т.Г. Нікульникова, Н.В. Залізняк. Аудит: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 224 с.

14. Пшенична А.Ж. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

 

Питання 1 Сутність контролю якості аудиторських послуг

 

Питання контролю якості аудиторських послуг на сьогодні регулюється і здійснюється на різних рівнях.

1. Заходи контролю якості на рівні професійної організації, акредитованої Аудиторською палатою України:

- затвердження стандартів і відповідних рекомендацій для аудиторів (аудиторських фірм);

- складання програми перевірки якості, погодженої членами організації;

- забезпечення професійної компетенції осіб, залучених до перевірок;

- освітні і дисциплінарні заходи тощо.

2 Елементи системи контролю якості на рівні внутріфірмового контролю.

Складовими політики і процедур контролю якості є:

1 Людські ресурси – фірма повинна мати достатньо персоналу, здібності, компетентність та відданість етичним принципам якого надають змогу виконувати аудиторські завдання.

2 Відповідальність керівництва за якість на фірмі – на всіх рівнях має існувати достатнє керівництво і нагляд за роботою, щоб забезпечити фірму розумною впевненістю, що робота, яку виконує фірма, відповідає стандартам якості.

3 Моніторинг – фірма повинна постійно розглядати та проводити оцінку системи контролю якості, а також періодично перевіряти окремі завершені завдання.

4 Вимоги етики – фундаментальними принципами етики для забезпечення контролю якості є: чесність, об’єктивність, професійна компетентність та належна ретельність, конфіденційність, професійна поведінка.

5 Прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом, виконання специфічних завдань – фірма повинна оцінити можливого клієнта до його прийняття і має постійно переглядати свій зв’язок з наявними клієнтами. Вирішуючи питання про прийняття або продовження обслуговування клієнта, фірма повинна врахувати характер роботи, передбачений завданням, обставини, які можуть свідчити про те, що завдання потребує спеціальної уваги або пов’язане зі спеціальними ризиками, враховувати свою власну незалежність, можливість надавати клієнтові послуги належним чином, а також чесність керівництва клієнта.

6 Виконання завдання – робота доручається персоналові, який має відповідний ступень підготовки і досвід, які дали б виконати завдання у відповідності до професійних стандартів.

Встановлення стандартів та надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора (аудиторської фірми) стосовно її системи контролю якості для виконання аудиторських завдань, є метою Міжнародного стандарту контролю якості 1.Зокрема з політики та процедур контролю якості для фірм:

- що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації;

- стосовно інших завдань з надання впевненості;

- що надають супутніх послуг.

Аудиторській фірмі слід запровадити політику і процедури контролю якості, що забезпечують виконання всіх аудиторських завдань відповідно до Міжнародних стандартів аудиту або відповідно до професійних стандартів та національних регуляторних і законодавчихвимог.

Характер, час, політика та процедури контролю якості аудиторської фірми залежать від багатьох чинників (наприклад, обсяг і характерїї практики, її географічна розосередженість, організаційна структура, співвідношення доходів і витрат тощо).

Відповідно, політика і процедури, прийняті окремими аудиторськими фірмами, будуть різними, але будь-яка система складається з певного середовища контролю:

- підхід управлінського персоналу фірми до питань контролю;

- формалізована організаційна структура фірми;

- внутрішня система комунікацій між співробітниками;

- внутрішня культура на фірмі;

- внутрішньофірмові професійні стандарти;

- положення про структурні підрозділи;

- посадові інструкції;

- політика та методи керівництва на фірмі;

- кадрова політика;

- компетентність персоналу, що здійснює контроль;

- система заохочення підвищення якості

Аудиторська палата України не встановлює конкретного переліку спеціальних процедур контролю якості для аудиторських фірм, але в своїх навчально-методичних матеріалах щодо застосування МСА надає характеристику системи внутрішньофірмового контролю якості, на яку впливає: розмір аудиторської фірми, кількість офісів, операційні характеристики фірми, розмір та специфіка клієнтів аудиторської фірми, види виконуваних завдань, чи входить вона до групи аудиторських компаній, або чи є вона членом мережі аудиторських фірм [7].

 

Питання 2 Внутрішньофірмовий контроль якості аудиту

 

Внутрішньофірмовий контроль якості аудиту містить такі складові:

1 Суб’єкти контролю:

- партнери;

- вищі за посадою;

- підрозділ контролю якості (аудитор-контролер).

2 Об’єкти контролю:

- професійна компетентність персоналу;

- процес виконання завдання.

3 Процедури забезпечення якості:

- оцінювання клієнта за допомогою спеціальної анкети;

- оцінювання незалежності аудиторів перед кожним виконанням завдання;

- розділ прав, обов’язків та відповідальності за допомогою посадових інструкцій, планування завдання;

- консультації з компетентними посадовими особами під час виконання завдання;

- підбір кадрів. Система підвищення кваліфікації кадрів;

- систематичні перевірки партнером, відповідальним за контроль якості;

- контроль та оцінювання виконання обов’язків;

- стимулювання участі у професійних організаціях;

- розробка і впровадження системи контролю якості аудиторських послуг;

- моніторинг процедур контролю якості.

4 Документальне оформлення:

- окремий документ;

- посібник з контролю якості;

- внутрішній стандарт;

- окреме положення фірми.

Підвищення внутрішньої культури на аудиторській фірмі вимагає від керівника прийняти на себе всю відповідальністьза систему контролю якості. З цією метою керівник має заохочувати і стимулювати розвиток внутрішньої культури на фірмі, проводячи семінари, офіційні чи неофіційні співбесіди, пояснювати, надсилати інформаційні листи тощо. Всі ці заходи необхідно викласти у внутрішніх документах фірми, навчальних матеріалах і включити їх до процедур атестації персоналу.

Керівник аудиторської фірми несе відповідальність за систему контролю якості в межах своїх повноважень. Одночасно, залежно від розміру та операційних характеристик фірми, керівник фірми може:

- доручити організацію та здійснення контролю якості одному з аудиторів як доповнення до його посадових повноважень;

- визначити особу, відповідальну за систему якості фірми;

- створити підрозділ контролю якості;

- прийняти виконання повноважень контролю якості повністю на себе.

Аудиторська фірма та її персонал, а при потребі - інші особи, що виконують аудиторські завдання, підпадають, поряд з відповідними етичними вимогами, під вимоги незалежності(включно з експертами, яких наймає фірма).

Щонайменше раз на півроку фірма повинна отримати письмове підтвердження дотримання своєї політики і процедур стосовно незалежності від усього персоналу.

Ухвалення рішення відносно початку або продовження роботи із клієнтом, або ж виконання певного завдання для даного клієнта повинні давати достатню впевненість, що аудиторська фірма приймає тільки ті завдання, які вона може виконати, а також відповідно оцінює ризики, пов'язані з наданням професійних послуг. Аудиторській фірмі треба оцінювати потенційних клієнтів і постійно переглядати оцінку наявних клієнтів. Вирішуючи питання про прийняття чи збереження клієнта, треба враховувати незалежність фірми і можливість незалежного обслуговування клієнта, а також порядність управлінського персоналу клієнта.

Для досягнення якісного виконання аудиторського завдання керівництву фірми необхідно мати впевненість, що весь персонал фірми, який входить до призначеної групи із завдання, має необхідні навички, що дають йому змогу працювати з достатньою компетентністю; робота розподілена між персоналом на підставі рівня технічної підготовки й досвідченості, необхідних у конкретному випадку. Елемент системи контролю якості «людські ресурси»повинен також охоплювати такі питання:

- наймання (прийняття на роботу);

- оцінювання роботи персоналу

- кваліфікація;

- компетентність;

- можливість кар'єрного зростання;

- посадові підвищення;

- винагороди;

- оцінювання потреб персоналу.

Весь персонал аудиторської фірми ознайомлюється з політикою та процедурами контролю якості, щоб мати обґрунтовану впевненість у тому, що політика і процедури є зрозумілими й застосовуються на практиці.

Аудитор і асистенти, які мають обов'язки з нагляду, повинні оцінювати професійну компетентність асистентів, що виконують завдання, визначаючи потрібний обсяг керівництва, нагляду і перевірки для кожного з асистентів.

Будь-яке делегування роботи асистентам треба проводити так, щоб забезпечувалась обґрунтована впевненість, що цю роботу буде виконано з належною ретельністю й особами, які мають потрібний у цих умовах рівень професійної компетентності.

Асистенти, яким делегована робота, потребують належного керівництва. Це керівництво передбачає інформування асистентів про їхні обов'язки й цілі процедур, які вони мають виконати. Сюди входить також інформування їх про такі речі, як характер бізнесу суб'єкта господарювання та можливі облікові та аудиторські проблеми, що можуть вплинути на характер, час і обсяг аудиторських процедур, в яких вони задіяні.

Наглядтісно пов'язаний з керівництвом і з перевіркою. Він може містити елемент як того, так і іншого. Під час аудиторської перевірки персонал, що має обов'язки з нагляду, виконує такі функції:

1 Стежить за ходом аудиторської перевірки, щоб визначити:

- чи мають асистенти навички і компетентність, необхідні для виконання поставлених перед ними завдань;

- чи розуміють асистенти вказівки до аудиторської перевірки;

- чи виконується робота відповідно до загального плану і програми аудиту.

2. Отримує інформацію та розв'язує важливі питання обліку й аудиту, що виникають під час аудиторської перевірки, оцінюючи їх важливість і змінюючи, за потреби, загальний план і програму аудиту;

3 Розв'язує всі суперечності у професійних судженнях між членами персоналу й обирає належний рівень консультування.

Робота, що виконує кожен асистент, потребує перевірки персоналом, який є принаймні настільки компетентним, щоб з'ясувати, чи:

1) виконувалася робота відповідно до професійних стандартів та законодавчих і регуляторних вимог;

2) виносилися на додатковий огляд важливі питання;

3) проводилися відповідні консультації та чи документувалися й застосовувалися отримані в результаті висновки;

4) є необхідність у перегляді природи, часу та обсягу робіт, що виконуються;

5) отримані достатні та відповідні для складання висновку докази;

6) відповідно задокументована виконана робота;

7) було досягнуто цілей процедур виконання завдання.

Процес аудиту може містити (зокрема, у випадку великих комплексних аудиторських перевірок) прохання до персоналу, що не бере участі в аудиторській перевірці, виконати певні додаткові процедури перед наданням аудиторського висновку клієнту.

Ст. 20 «Спеціальні вимоги» Закону України «Про аудиторську діяльність» присвячена регламентації випадків, у яких забороняється проведення аудиту, з огляду на максимальне забезпечення якості аудиту та дотримання його незалежності від замовника. Положеннями Закону визначаються обставини, за яких проведення аудиту заборонено:

1) якщо розмір надання винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;

2) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.

Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит. Це дає змогу мінімізувати тиск на аудитора і вплив на формування його думки щодо перевіреної звітності.

 

Питання для самоконтролю:

1 На яких рівнях на сьогодні регулюється і здійснюється питання контролю якості аудиторських послуг?

2 Що передбачають заходи контролю якості на рівні професійної організації, акредитованої Аудиторською палатою України?

3 Що є складовими політики і процедур контролю якості?

4 Що є метою Міжнародного стандарту контролю якості 1?

5 Від чого залежать характер, час, політика та процедури контролю якості аудиторської фірми?

6 Що уявляє собою середовища контролю аудиторської фірми?

7 Що впливає на сутність системи внутрішньофірмового контролю якості?

8 Які складові містить внутрішньофірмовий контроль якості аудиту?

9 Хто повинен прийняти на себе всю відповідальністьза систему контролю якості в аудиторській фірмі?

10 У які періоди аудиторська фірма повинна отримати письмове підтвердження дотримання своєї політики і процедур стосовно незалежності від усього персоналу?

11 У чому необхідно мати впевненість керівництву фірми для досягнення якісного виконання аудиторського завдання?

12 Які питання повинен охоплювати елемент системи контролю якості «людські ресурси»?

13 Що повинні оцінювати аудитор і асистенти, які мають обов'язки з нагляду?

14 Які функції виконує під час аудиторської перевірки персонал, що має обов'язки з нагляду?

15 Що з'ясовує компетентний персонал аудиторської фірми при перевірці роботи кожного асистента?

16 За яких обставин проведення аудиту законодавчо заборонено?

 

 


 

 

Тема 9 Підсумковий контроль

Лекція 2 Події після дати балансу

План:

1 Сутність подій після дати балансу

2 Аудиторські процедури для визначення подальших подій після дати балансу

Питання для самостійної роботи:

1 Вплив подальших подій після дати балансу на аудиторський висновок

 

Мета заняття: надання студентам теоретичних знань щодо сутності подій після дати балансу

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітні 1993 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №23.

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року: Пер. З англ.. – К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. – 1152 с.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / Уклад. В. Кузнєцов. – Х.: Фактор, 2009. – 416 с.

Додаткова:

4. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 300с.

5. Кузькін Є.Ю. Організація і методика аудиту: навч. посіб./ Є.Ю. Кузькін, М.М. Коваленко, Н.О. Бондаренко, В.Д. Понікаров; Харківський інститут фінансів УДУФМТ. – Х.: ХІФ УДУФМТ, 2009. – 232 с.

6. Н.Л. Шкіря, Т.Г. Нікульникова, Н.В. Залізняк. Аудит: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 224 с.

7. Пшенична А.Ж. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

 

Питання 1 Сутність подій після дати балансу

 

Події після дати балансустосуються відображення у фінансових звітах сприятливих і несприятливих подій, що відбуваються між датою фінансових звітів (за Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 10 «Події після дати балансу» - «датою балансу») та датою затвердження фінансових звітів до публікації.

Такі події можуть бути двох типів:

- ті, що надають додаткові докази щодо умов, які існували на дату фінансових звітів;

- ті, що вказують на умови, які виникли після дати фінансових звітів.

Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансові звіти та аудиторський висновок.

МСА 560 «Подальші події»надані рекомендації про обов'язки аудитора щодо подальших подій.

За цим МСА термін «подальші події» використовується як для визначення подій, що відбуваються між датою фінансових звітів та датою аудиторського висновку, так і для визначення фактів, виявлених після дати аудиторського висновку.

Визначення термінів, що є датою фінансових звітів, їх затвердження, публікації та датою аудиторського висновку, приведено у МСА 560 «Подальші події» Це:

- «Дата фінансових звітів» - це дата останнього періоду, що описується фінансовими звітами, якою, як правило, є дата останнього балансу у фінансових звітах, що проходять аудиторську перевірку;

- «Дата аудиторського висновку» - це дата, якою аудитор датує свій висновок щодо фінансових звітів. Аудиторський висновок не може датуватися датою раніше тієї, на яку аудитор отримав достатні та відповідні аудиторські докази, на яких він базує свій висновок щодо фінансових звітів. Достатні та відповідні аудиторські докази включають і докази того, що повний комплект фінансової звітності суб’єкта господарювання було підготовлено, а особи, що мають визнані повноваження, визнали свою відповідальність за них;

- «Дата публікації фінансових звітів» - це дата, коли аудиторський висновок та фінансові звіти, які пройшли аудиторську перевірку, стають доступними третім сторонам; цією датою в багатьох випадках може бути дата подання їх до регуляторних органів;

- «Дата затвердження фінансових звітів» - це дата, коли особи, що мають визнані повноваження, оголошують, що вони підготували повний комплект фінансових звітів суб’єкта господарювання (включно з відповідними примітками), та що вони несуть за них відповідальність. У деяких юрисдикціях закони або законодавчі акти ідентифікують осіб або органи (наприклад, директорів), які є відповідальними за прийняття висновку та визначення необхідного процесу затвердження або суб’єкти господарювання виконують свої власні процедури затвердження фінансових звітів з точки зору своєї управлінської структури. В деяких юрисдикціях вимагається кінцеве затвердження фінансових звітів акціонерами до їх офіційної публікації. Датою затвердження фінансових звітів з точки зору даного МСА є перша дата, коли особи, які мають визнані повноваження, приймають рішення, що було підготовлено повний комплект фінансових звітів.

Аудиторові необхідно проаналізувати і оцінити подальші події за наступними напрямами:

- від дати фінансової звітності до дати аудиторського висновку;

- від дати аудиторського висновку до дати опублікування фінансових звітів;

- після опублікування фінансових звітів.

Подальші події можуть надати інформацію про ситуації на дату фінансових звітів, що можуть потребувати коригувань, або про ситуації, що виникли після дати складання фінансової звітності, які можуть потребувати розкриття.

За наслідками подій, що потребують коригування, підприємство зобов'язане внести зміни до окремих статей балансу чи інших звітних форм. Події, що потребують розкриття, не повинні бути відображені в основних формах річної фінансової звітності. З метою забезпечення користувачів звітності повною і достовірною інформацією, як правило, ці події мають бути розкриті в Примітках до річної фінансової звітності.

До подій, які відбулися після дати складання фінансових звітів і, огляд яких повинен виконати аудитор, зокрема, відносяться:

- істотні зміни в діяльності або фінансовому становищі;

- додаткова інформація відносно статей, відображених в обліку на основі попередньої або неповної інформації;

- здійснення будь-яких незвичних бухгалтерських коригувань;

- будь-які події (або ймовірність того, що вони відбудуться), які поставлять під сумнів відповідність облікової політики, використаної щодо складених фінансових звітів;

- істотні дії, прийняті радою директорів (нові зобов'язання, нові кредитори, позики, гарантії);

- плани або наміри, які можуть вплинути на балансову вартість або класифікацію активів, або зобов'язань у фінансових звітах (здійснені або планують продаж чи придбання суттєвих активів);

- зміни в стані правових питань, або істотні нові правові питання;

- початок або зміна в стані перевірки, розпочатої органами державного контролю і регулювання

- нове законодавство або постанова уряду, що впливає на діяльність підприємства;

- випуск нових акцій або облігацій, реорганізація чи ліквідація підприємства;

- відчуження активів державою або знищення (пожежі, повені, інші стихійні лиха).

Аудитор зобов'язаний одержати достатню впевненість у відношенні всіх істотних подій аж до дати складання аудиторського висновку. Він повинен переконатися в тому, що подальші події прийняті до уваги або розкриті у фінансових звітах. В протилежному випадку, аудитор розглядає питання про модифікацію аудиторського висновку.

Питання 2 Аудиторські процедури для визначення подальших подій після дати балансу

 

Основними аудиторськими процедурами призначеними для визначення подальших подій можуть бути:

- огляд процедур і процесів, які проводить керівництво;

- ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань Ради директорів і інших виконавчих органів, проведених після дати фінансових звітів;

- запити щодо проблем, які обговорені на зборах, протоколи, які ще не готові;

- ознайомлення з самою останньою проміжною звітністю, з кошторисами, прогнозами, бюджетами;

- ознайомлення з оперативними звітами керівництва й персоналу;

- огляд бухгалтерських записів і облікових регістрів після дати фінансових звітів;

- запити юристам щодо судових справ та позовів;

- ознайомлення з переліком укладених та анульованих договорів після дати фінансових звітів, з листами банків, клієнтів;

- вивчення фактичного виконання прогнозів, якщо такі були;

- спілкування з внутрішнім аудитором.

Активний пошук свідоцтв щодо подій, які відбуваються після дати аудиторського висновку, але до дати опублікування фінансових звітів, не є обов'язком аудитора, але аудитор не повинен нехтувати будь-якою інформацією, про яку він довідався до дати затвердження звіту.


Питання для самоконтролю:

1 Якими стандартами регулюються питання контролю якості аудиторських послуг?

2 Які існують рівні здійснення контролю якості?

3 Які заходи контролю якості реалізуються АПУ?

4 Що є елементами системи контролю якості, притаманними внутрішньофірмовому контролю?

5 Що є середовищем контролю якості?

6. Яку відповідальність несе керівництво за систему контролю якості фірми?

7. Обґрунтуйте необхідність підсумкового контролю в аудиті.

8. Які передумови і процедури підсумкового контролю?

9. Розкрийте зміст поняття «подальші події» та поясніть їхній вплив на вид аудиторського висновку.

10. Які події потребують коригування?

11.Які події потребують розкриття?

 


 

 

Тема 10 Реалізація матеріалів аудиту

План:

1 Управлінські рішення замовників за результатами аудиту

2 Види відповідальності аудиторів (аудиторських фірм)

Питання для самостійної роботи:

1 Порядок повідомлення інформації щодо аудиту найвищому управлінському персоналу.

Мета заняття: надання студентам теоретичних знань щодо реалізації матеріалів аудиту

Рекомендована література:

Основна:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітні 1993 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №23.

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року: Пер. З англ.. – К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. – 1152 с.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / Уклад. В. Кузнєцов. – Х.: Фактор, 2009. – 416 с.

Додаткова:

4. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 300с.

5. Кузькін Є.Ю. Організація і методика аудиту: навч. посіб./ Є.Ю. Кузькін, М.М. Коваленко, Н.О. Бондаренко, В.Д. Понікаров; Харківський інститут фінансів УДУФМТ. – Х.: ХІФ УДУФМТ, 2009. – 232 с.

6. Н.Л. Шкіря, Т.Г. Нікульникова, Н.В. Залізняк. Аудит: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 224 с.

7. Пшенична А.Ж. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

 

Питання 1 Управлінські рішення замовників за результатами аудиту

 

У ринкових умовах значно розширюється коло користувачів облікової, контрольної, аналітичної інформації. В Україні у сфері фінансового контролю аудиторська діяльність регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Проаудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. Ці законодавчі і регуляторні акти деякою мірою визначають коло осіб, які є користувачами результатів аудиту.

Користувач результатів аудиту- це юридична чи фізична особа, зацікавлена в достовірності інформації, що підлягала аудиту. Адже саме користувач буде в подальшому приймати відповідні рішення, ґрунтуючись на матеріалах аудиту, вважаючи звітну інформацію за достовірну.

Так, підприємства найбільше цікавить оцінка ефективності господарських операцій; власників і акціонерів - прибутковість вкладених ними капіталів і рівень ризику їх можливої втрати; кредиторів - можливість своєчасного погашення заборгованості; інвесторів - наскільки ефективно працюють вкладені ними господарські засоби: державні органи - як суб'єкти підприємницької діяльності виконують свої зобов'язання перед державою.

Отже, в кожного користувача різні економічні інтереси, тому всі вони зацікавлені мати найбільш достовірну інформацію про реальний стан суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність»,користувачі інформації мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, установлювати обсяги та напрями аудиту в межах повноважень, визначених законодавством, установчими документами абовідповідними договорами.

Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиту має власник, а представники державних контролюючих органів і контрагенти - лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами.

Усі учасники аудиту також переслідують різні цілі (табл. 1).

Крім зовнішніх регулюючих або наглядових органів, яким аудитор надсилає інформацію з питань аудиту суб'єкта господарювання, аудитор повинен вчасно повідомляти таку інформацію, яка має значення для самого управління й виявлена в процесі аудиторської перевірки фінансових звітів. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.

Таблиця 1 – Цілі учасників (користувачів аудиту)

Учасники (користувачі аудиту) Характеристика їх цілей
Аудитори Формулювання та висловлення думки про достовірність і відповідність фінансової звітності суб'єкта господарювання даним його бухгалтерського обліку
Власники Отримання всього спектра достовірної інформації, необхідної для управління підприємством, уникнення штрафних санкцій, запобігання порушень законодавства
Інвестори та акціонери Цікавляться ризиком, який властивий інвестиціям, і доходами від інвестицій. Їм необхідна інформація, яка допомагає визначити, що необхідно робити: купувати, утримувати або продавати. Акціонери зацікавлені в отриманні інформації, що дає їм можливість оцінити здатність підприємства виплачувати дивіденди
Працівники суб'єкта господарювання Зацікавлені в отриманні інформації відносно стабільності та прибутковості роботодавця. Їх також цікавить інформація, яка дає можливість оцінити здатність підприємства забезпечити належний рівень оплати праці, пенсій і зайнятість
Позикодавці суб'єкта господарювання Зацікавлені в отриманні інформації, що дає можливість визначити чи будуть позики та нараховані відсотки своєчасно повернуті
Постачальники та інші кредитори Зацікавлені в отриманні інформації, що дає можливість визначити чи будуть своєчасно погашені суми заборгованості перед ними
Інші клієнти суб'єкта господарювання Проявляють зацікавленість відносно безперервності діяльності підприємства, особливо у випадках, коли вони мають довготривалі угоди з підприємством або залежать від нього
Уряд та урядові установи Зацікавлені в розміщенні ресурсів, і, таким чином, у діяльності підприємства. Інформація про господарюючі суб'єкти необхідна для регулювання їх діяльності, формування податкової політики, отримання статистичних даних про національний дохід тощо
Громадськість Оскільки підприємства впливають на суспільство різними способами, наприклад, шляхом сплати податків до місцевих бюджетів, забезпечення зайнятості тощо, то достовірні фінансові звіти можуть допомогти громадськості безпосередньо наданням інформації стосовно останніх тенденцій і досягнень у добробуті підприємства та обсягів його діяльності

 

 

Надання рекомендацій щодо інформування управлінського персоналу з питань аудиту обговорено в МСА 260 «Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу».

Цим МСА визначено форми повідомлення інформації. Аудитор може повідомляти інформацію управлінському персоналу усно або письмово. На це впливають наступні фактори:

- розмір, операційна структура, організаційно-правова форма суб’єкта господарювання і процес повідомлення інформації на суб’єкті господарювання, де проводиться аудиторська перевірка;

- характер, чутливість і важливість інформації з питань аудиту, яка має значення для управління;

- домовленість щодо регулярних зустрічей або звітування про інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління;

- обсяг постійних контактів та контакти, які підтримує аудитор з управлінським персоналом.

Якщо управлінська структура суб’єкта господарювання чітко не визначена, то аудитор повинен узгодити із замовником, кому треба повідомляти важливу для управління інформацію з питань аудиту. З цією метою МСА рекомендують до листа-зобов’язання включити:

- опис форми, в якій буде повідомлятися інформація з питань аудиту, що має значення для управління;

- зазначення відповідних осіб, яким буде повідомлятися така інформація;

- зазначення будь-якої інформації з конкретних питань аудиту, яка має значення для управління, а отже, її треба повідомляти згідно з попередньою домовленістю.

У будь-якому випадку вся інформація з питань аудиту, яка має значення для управлінського персоналу, в усній чи письмовій формі, повинна бути задокументована в робочих документах аудитора.

Після закінчення аудиторської перевірки керівництво підприємства також повинно вчинити ряд дій для реалізації матеріалів аудиту. До них, зокрема, відноситься:

- складання «Проекту «Рішення за матеріалами аудиту»;

- розгляд його на Загальних зборах (акціонерів, учасників тощо);

- складання довідок, необхідних для пояснення окремих питань користувачам аудиторського висновку;

- передача матеріалів аудиту: висновок чи звіт – замовнику; висновок – зацікавленим користувачам; публікація у періодичній пресі.

 

Питання 2 Види відповідальності аудиторів (аудиторських фірм)

 

За неналежне виконання своїх обов’язків аудитори несуть професійну, дисциплінарну та майнову відповідальність перед клієнтом, органами, що видали дозвіл на заняття аудиторською діяльністю, аудиторською фірмою, третіми особами.

У ході виконання аудиту відповідальність, згідно з договором, розподіляється між аудитором, замовником та третіми особами (інвестори, кредитори, постачальники, акціонери тощо). Аудитор несе відповідальність перед замовником за професійну думку. Замовник несе відповідальність перед аудитором за фінансову звітність та вхідні залишки за рахунками, а також перед третіми особами в порядку черговості погашення боргів.

До аудиторів можуть бути застосовані й інші види відповідальності (а не тільки майнова чи інша цивільно-правова, наприклад кримінальна), відповідно до законодавства України.


Читайте також:

  1. Адреса в Fidonet
  2. Адреса в Internet
  3. Адресація в IP-мережах
  4. АДРЕСАЦІЯ В IP-СЕТЯХ
  5. Адресація в Інтернет
  6. Адресація в системі ЕП НБУ.
  7. АДРЕСАЦІЯ КОМП'ЮТЕРІВ
  8. Адресація.
  9. Безкласова адресація та створення підмереж.
  10. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
  11. Використання масок в IP-адресації

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Інвентаризація МШП здійснюється шляхом огляду кожного предмету і реєстрації його в описі. | Відповідальність аудитора

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.051 сек.