За рекомендацією ВООЗ (1989) та вимогами МКХ 10-го перегляду (1995), Асоціацією акушерів-гінекологів України (1998) рекомендовано та затверджено МОЗ України наступну класифікацію гестозів:
1. Гіпертензія під час вагітності.
2. Набряки під час вагітності.
3. Протеїнурія під час вагітності.
4. Прееклампсія легкого ступеня (відповідає поняттю нефропатії І ступе ня тяжкості за попередньою класифікацією).
5. Прееклампсія середнього ступеня (відповідає поняттю нефропатії II ступеня тяжкості за попередньою класифікацією).
6. Прееклампсія тяжкого ступеня (відповідає поняттю нефропатії III сту пеня тяжкості або/ і прееклапсії за попередньою класифікацією).
7. Еклампсія.
Діагноз прееклампсії є правомірним у терміні більше 20 тижнів гестації за наявності АТ більше 140/90 мм рт.ст. або при підвищенні діастолічного АТ на 15% від вихідного в І триместрі вагітності з наявністю протеінурії (білок у добовій сечі більше 0,3 г/л) і генералізованих набряків (збільшення маси тіла вагітної більше 900,0 г за тиждень чи 3 кг за місяць).
Діагноз "прееклампсія" встановлюють за наявності гіпертензій в сполученні з протеїнурією або генералізованими набряками або за наявності всіх трьох ознак На даний час розрізняють "чисті" і "поєднані" форми ПГВ. Поєднаний гестоз, як правило, розвивається на фоні екстрагенітальних захворювань.
Для поєднаних форм пізніх гестозів ставлять діагноз гестозу залежно від проявів і ступеня тяжкості, а потім додають фразу "на тлі" якоїсь екстра-генітальної патології. Наприклад, "прееклампсія середнього ступеня на тлі гіпертонічної хвороби".