До складу ознак прихованого банкрутства відносять:
надання третім особам (банківським установам, державним установам, постачальникам, покупцям) завідомо неправдивої інформації про фінансово-господарський стан підприємства;
можливість визнання причинного зв'язку між наданою інформацією та збитками, які зазнала третя особа.
Навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства можна визначити за такими основними ознаками:
зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства;
штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості;
наявність у підприємства штрафів, пені, неустойки, визнаних в судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства;
збитковість діяльності протягом двох років;
наявність у суді розпочатих справ, за якими підприємство є відповідачем останні два роки;
спрямування інвестицій не на основну діяльність підприємства;
наявність переваг у структурі доходів підприємства від неосновної діяльності;
відхилення показників ліквідності від граничного значення;