Концептуальні засади педагогічної технології М.Зайцева

Розглянемо сучасні технології раннього навчання дітей читання з позиції теорії діяльнісного навчання. Микола Олександрович Зайцев – відомий російський науковець, методист, педагог-новатор. Народився у 1939 році у Санкт-Петербурзі. Закінчив філологічний факультет ЛДПІ ім.Герцена. Працював вихователем у дитячому будинку, колонії для малалітніх злочинців, інтернаті для розумово відсталих, учителем російської мови та літератури, англійської мови. Він є засновником і керівником центра «нестандартні технології в освіті».

Згідно з методичною системою М.О. Зайцева, необхідною і достатньою одиницею в опануванні процесом читання виступає двобуквений відкритий склад, тому й метод має назву «складовий».

На початковому етапі навчання автор радить не подавати жодний наукових визначень, не диференціювати поняття звук і буква, склад та злиття приголосного з голосним. Характеристику звуків діти зможуть давати пізніше, усвідомивши практичним шляхом різницю між великими (на позначення твердих приголосних звуків) та малими (на позначення м’яких приголосних) складовими кубиками. А колір та звук наповнювача допоможе малятам розрізняти голосні звуки («золоті» кубики) та диференціювати приголосні між собою: дзвінкі («залізні» кубики) і глухі («дерев’яні» кубики). М.О. Зайцев вмотивовує такий підхід до навчання тим, що термін як умовне позначення загальної думки про клас предметів чи явищ покликаний узагальнювати сприйняте дитиною, тому розпочинати навчання грамоти необхідно не з пояснень лінгвістичних понять, а з безпосередньої практичної діяльності. А спеціально організоване предметне середовище: складові кубики, складові настінні таблиці тощо сприятиме цьому.

Продовжуючи традиції вітчизняної методики навчання грамоти, М.О. Зайцев радить засобами письма навчати дітей читання. Оскільки письмо – це аналітична діяльність, що передбачає перекодування звукових одиниць у графічні знаки, то «друкування» указкою по складовій таблиці, складання із кубиків слів – усе це форми письма, які готують дітей до опанування навички читання. Тому розпочинати навчання треба із вправ на перетворення звуків у знаки: «Пишемо імена», «Що ви хочете з’їсти?», «Яке слово тобі написати», «Смішні слова» тощо [1]. Отже, змістова частина функціонального структурування навчальної діяльності в опануванні грамоти за методикою М.О. Зайцева передбачає уміння дітей аналізувати складову будову слова, виокремлюючи у ньому злиття приголосного з голосним.

Методичні настанови М.О. Зайцева націлюють на створення таких умов навчання, за яких активізується внутрішня мотивація до опанування читання. Тому діяльність визначається передусім потребами дитини, її інтересами, переконаннями тощо. Це і відсутність чіткої регламентації у діях дитини, коли на заняттях можна стояти, ходити, пробігти, потрясти кубик. Це і введення дитини в ситуацію вибору, коли добір потрібного кубика здійснюється самостійно, за власною програмою дій; коли указкою по таблиці пишеться те слово, яке обирає сам дошкільник. Внутрішня мотивація до діяльності активізується з прешого ж заняття, коли матеріалом для письма-читання виступає власне ім’я дитини. «Дитина змалку відчуває себе найголовнішою в родині. Це відчуття зберігається протягом тривалого часу».

Зацікавленість процесом письма зростає, коли педагог демонструє своє приязне ставлення до дитини, створюючи позитивне тло діяльності. Тому М.О. Зайцев радить дотримуватися певного порядку в організації роботи за таблицями, коли «педагог бере руку дитини, що тримає указку, у свою долоню, другу кладе на плече дитини (дитина відчуває, що її люблять). Стоячи за спиною дитини, педагог вимовляє й вказує на ті літери чи склади, з яких складається слово. Дитина пише майже сама» [2, с.12]. Отже, методика М.О. Зайцева націлює на ширше включення внутрішніх мотивів у процес навчання читання, на активізацію ситуативних факторів мотивації.

Процес навчання грамоти за методикою М.О.Зайцева передбачає створення оптимального типу орієнтувальної основи дії. Вона характеризується, по-перше, представленням орієнтирів у повному складі. Дійсно, складові таблиці, кубики пропонують одночасно усі варіанти злиття праголосних з голосним. Таких блоків, що підлягають упізнаванню в процесі складання слів є близько чотирьох десятків. Автор наголошує на обов’язковості виконання умови: кубики і таблиці мають пропонуватися дітям будь-якого віку зразу у повному складі, зразу всіма засобами і необхідно оперувати.

По-друге, орієнтувальна основа дій, за методикою М.О. Зайцева, усвідомлюється дитиною самостійно за допомогою загального методу. Дійсно, шляхом безпосереднього наслідування дій педагога, дитина вчиться бачити склад та усвідомлює загальний спосіб письма-читання – складовий. Крім того, відбувається спостереження за блоками складів, що мають відповідність за дзвінкістю-глухістю, твердістю-м’якістю. Такий показ покликаний звільнити вихователя від потреби проводити словесно-логічні пояснення, діти на основі закону співставлення самі швидко запом’ятовують і відшуковують потрібні склади. А орієнтувальна основа такого типу є найбільш продуктивною, їй властиві швидкість і безпомилковість формування, велика стійкість, широта перенесення на нові умови.

Виконавча діяльність дітей у процесі навчання грамоти за методикою М.Зайцева містить такі види робіт, як друкування слів у таблицях та викладання їх кубиками; проспівування складів; прочитування слів та складів, запропонованих педагогом; класифікація кубиків за певними ознаками [1].

Навчання читання за кубиками М.Зайцева відбувається у три етапи:

1. Ознайомлення з кубиками і таблицями, вивчення складів.

На цьому етапі діти виконують такі ігрові вправи:

- відгадай, який кубик звучить;

- добери до маленького великий кубик;

- побудуй башточку чи потяг;

- знайди на своєму кубику букву золотого кубика і назви склад;

- знайди кубик, який я назвала;

- якого кубика не стало?;

- що змінилося?

1. Читання одного слова.

Діти із застосуванням складових карток (склади написані яскравим великим шрифтом) самостійно складають слова, речення, ставлять наголос, розділові знаки.

2. Читання тексту, ігри-тексти з кубиками.

Опановується читання текстів з книжок з великим шрифтом і яскравими, виразними ілюстраціями (слідкують за голосним читанням вчителя). Ігри з картками, ігри-головоломки з кубиками, робота з текстом: «Добери потрібний колір», «Добери потрібне слово», «Знайди продовження слова», «Схожий – несхожий» тощо.

Важливо, що пропоновані види діяльності можуть лягти в основу власної творчості педагогів у створенні ігрової ситуації на занятті у процесі навчання читання.

Не менш значимою, після реалізації виконавчої частини діяльності, є контрольно-корекційначастина, що спрямована на перевірку правильності виконаних дій. У контексті навчальної діяльності важливості набуває забезпечення контролю не лише з боку педагога, а й самоконтролю виконаних дій самою дитиною. Методична система М.О. Зайцева пропонує цілий ряд ігор і вправ, що формують уміння здійснювати такий самоконтроль. Це і робота зі складовими картинками, коли правильність прочитаного слова на зворотній стороні картки підтверджується художнім зображенням цього предмета на її лицьовій стороні. Це і робота з кубиками, коли форма, розмір, і звук наповнювача кубика «контролюють» правильність його добору для складання слова.

Отже, аналіз навчальної діяльності дошкільників у процесі опанування грамоти за методикою М.О. Зайцева засвідчив наявність усіх необхідних компонентів цієї діяльності. Заслуговують на увагу такі аспекти цієї діяльності, як: особистісно-орієнтований підхід до навчання, включення внутрішньої мотивації у процесі опанування навички читання; одночасне представлення усіх варіантів злиття приголосного з голосним та орієнтування на загальний спосіб читання – складовий; забезпечення самоконтролю виконаних дій у системі спеціальних ігор та вправ.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕХНОЛОГІЇ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ЧИТАТИ	\|	Зміст та завдання технології раннього навчання дітей читання Ґ.Домана та В.С. Ліщука

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.