Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Екологічні проблеми ландшафтів Волинської області

Волинь вважається у країні регіоном, де населення і влада традиційно дбають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери і води.

Волинська область відноситься до найменш екологічно напружених регіонів України.

За даними обласного управління майже 87 % забруднюючих речовин потрапляє у повітря області від пересувних джерел, переважна частина з яких (93,4 %) – це викиди автомобільного транспорту, 3,8 % – виробничої техніки та 2,8 % ̶ залізничного транспорту. Понад 69 % загального обсягу забруднюючих речовин викидається автомобілями, що перебувають у приватній власності населення.

Основними стаціонарними забруднювачами повітря області є підприємства транспорту і звʼязку (45,9 % від загальної кількості), промисловості (28,1 %), сільського господарства, мисливства та лісового господарства (12,2 %). Їх сумарні викиди складають майже 86 % загальнообласних надходжень від стаціонарних джерел.

Найбільша частка викидів (понад 44 %) припадає на Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, близько 20 % – на підприємства Луцька та Локачинського району, де найбільшими забруднювачами є ВАТ «Гнідавський цукровий завод», Локачинський газопромисел та ТзОВ «Птахокомплекс „Губин“».

Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Гідрографічна сітка області представлена річками двох великих басейнів: р. Припʼять і р. Західний Буг. Річки області переважно належать до басейну р. Припʼять. Річка Припʼять із притоками Турія, Стохід і Стир є найбільшою річкою області. Вздовж західної межі області протікає р. Західний Буг з притокою Лугою. Вони протікають по території області в основному з півдня на північ, мають повільну течію, через незначний похил поверхні області на північ. Більшість річок Волині через невеликі глибини не суднохідні. За даними облстатуправління на території Волинської області нараховувалося 132 річки довжиною 3530,8 км (довжина кожної з річок більше 10 км).



Интернет реклама УБС

Основними забруднювачами водних обʼєктів Волинської області є підприємства житлово–комунального господарства. Найбільші з яких – підприємства КП «Луцькводоканал», Нововолинськводоканал, Камінь–Каширське ВУЖКГ, Цуманське ВУЖКГ.

Рис. 18. Шацькі озера потерпають від надмірного рекреаційного навантаження [100]

 

Ерозія ґрунту є одним із найбільш руйнівних явищ природи. Під впливом водної ерозії вимиваються гумус та поживні речовини грунту. Потоки води виносять продукти руйнування в яри, балки, ставки та озера, замулюючі їх. Обʼєм води у річках і водоймах зменшується, погіршується їх санітарний стан. На грунтах з легким механічним складом розвивається вітрова ерозія.

Згідно з даними головного управління Держкомзему у Волинській області на сільськогосподарських угіддях нараховується 104,2 тис. га змитих грунтів. З них у Горохівському районі – 31,2 тис. га, у Луцькому – 26,6 тис. га, Локачинському – 17,2 тис. га, Волинському – 12,5 тис. га, Іваничівському – 9,2 тис. га, Ківерцівському – 7,5 тис. га.

Дефляційно-небезпечних грунтів сільськогосподарських угідь в області нараховується – 258,2 тис. га.

Значна розораність сільськогосподарських угідь в області, негативні природні й антропогенні явища призводять до негативного впливу на земельні ресурси та деградації земель. Особливо небезпечних масштабів набула ерозія ґрунтів.

У більшості сільськогосподарських підприємств відсутні науково-обґрунтовані сівозміни, ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур, бракує необхідної кількості органічних та мінеральних добрив, що призводить до виснаження земель, зниження родючості ґрунтів, їх деградації.

Використання земель без чіткого еколого-економічного та соціального обґрунтування стає причиною виникнення багатьох негативних явищ як екологічної, так і економічної природи. Зокрема, процеси водної та вітрової ерозії земель та інших несприятливих явищ у переважній більшості випадків спричинені саме нераціональним використанням і нехтуванням законами еколого-безпечного природокористування.

Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призводить до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь. У результаті земельні ресурси деградують, забруднюються і виснажуються. Водна і вітрова ерозії є найбільш суттєвим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів.

Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів), втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивного забруднення зазнала територія трьох північних районів області, а саме Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького. Загальна площа радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь становить 160,393 тис. га.

Техногенне забруднення земель пестицидами, важкими металами, а також інші фактори призвели до погіршення якості ґрунтів та їх агроекологічного стану.

Таким чином, основними екологічними проблемами, породженими господарською діяльністю людини в зоні широколистяних лісів, є ерозійні та дефляційні процеси. Зважаючи на кількісні оцінки (табл. 3.3), ступінь деградації природних комплексів цієї зони можна визначити як вищу за середню. Основний антропогенний фактор впливу на природний стан ландшафтів – лісозаготівля та сільське господарство.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ландшафти зони широколистяних лісів | Екологічні проблеми ландшафтів Львівської області

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.