Споживчі витрати— це витрати домогосподарств на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб. За Кейнсом споживчі витрати змінюються закономірно зі зміною доходу. Досліджував ці закономірності на основі сімейних бюджетів німецький статистик XIX ст. Ернест Енгель.
Функція споживаннявиражає залежність між використовуваним доходом і обсягом споживання і має вигляд: C=F(Y') або C = F(Y-T) (рис. 5).
Рис.5 Функція споживання та функція заощадження
Со – автономне споживання зарахунок заощаджень, субсидій. У довгостроковому періоді для економіки в цілому автономне споживання прямує до 0;
С — гранична схильність до споживання— величина, яка показує, на скільки одиниць зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одну одиницю і визначається за формулою
С = МРС = AC/AY,
де AC—приріст споживчих витрат; АY— приріст використовуваного доходу.
З геометричної точки зору гранична схильність до споживання МРС — це кут нахилу кривої споживання.
Модель функції споживання: С = С0 +С Y, де С — величина споживання домашніх господарств; С0— автономне споживання; С — гранична схильність до споживання; Y—дохід.