• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Визначення впливу вражаючих факторів при аварії з викидом радіоактивно небезпечних речовин

Відповідно до Закону України «Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру» одним з основних заходів є радіаційний захист, що включає виявлення та оцінку радіаційної обстановки, організацію дозиметричного контролю, розробку режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію й проведення санітарної обробки населення і дезактивації місцевості, техніки та майна.

Ефективність проведення зазначених заходів залежить від правильної оцінки впливу радіоактивного забруднення при радіаційних аваріях.

3.1. Оцінка впливу радіоактивного забруднення на персонал ОЕ і населення.

Визначення рівнів радіоактивного забруднення на місцевості має вирішальне значення для проведення аналізу його впливу на життєдіяльність і для вибору найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційне ураження людей.

Зміна рівнів радіації характеризується закономірністю:

,

де − початковий (вихідний) рівень радіації на момент часу ; − рівень радіації на момент часу ; − показник ступеня, що залежить від ізотопного складу забруднення. При фактичній аварії розраховується емпіричним шляхом за формулою:

для чого необхідно в одному і тому ж місці, два рази виміряти потужність дози та й зафіксувати час замірів і , що минув після аварії. При аварії на ЧАЕС .

Дози випромінювання, які отримують люди на забрудненій радіоактивними речовинами (РР) території при перебуванні там з моменту початку опромінення до моменту кінця опромінення розраховуються за формулою:

, при .

зазвичай перераховується на , тоді при ,

.

Якщо є укриття з коефіцієнтом ослаблення К_осл, то доза визначається за формулою:

або ,

де Р_п – рівень радіації на момент початку опромінення (t_п); Р_к– рівень радіації на момент кінця опромінення (t_к).

Основні задачі, що вирішуються при оцінці впливу радіоактивного забруднення наступні:

а) прогнозування дози опромінення при перебуванні в зонах радіаційного забруднення (ЗРЗ);

б) розрахунок допустимого часу перебування в ЗРЗ при заданій дозі випромінювання;

в) розрахунок радіаційних втрат при знаходженні в ЗРЗ;

г) визначення режиму радіаційного захисту у ЗРЗ.

3.2. Розв'язання задач з оцінки впливу радіоактивного забруднення.

а)прогнозування дози опромінення при перебуванні в ЗРЗ.

Прогнозування доз випромінювання дає можливість визначити режим поведінки та заходи захисту для запобігання радіаційних уражень. Методом прогнозування можна визначити можливі наслідки, якщо належні заходи захисту не будуть запроваджені.

Вихідні дані для розрахунків включають:

t_п – час початку опромінення після аварії, год;

Р_п – потужність дози (рівень радіації) в момент початку опромінення, рад/год;

Т – тривалість опромінення, годин;

К_осл – коефіцієнт ослаблення дози радіації спорудами.

Послідовність оцінки може бути наступною:

1. Визначити час кінця опромінення:

.

2. Перерахувати наявний рівень радіації Р_п на 1 годину після аварії за формулою:

;

де P_п – наявний рівень радіації; К_п – коефіцієнт перерахунку,вибирається з таблиці 3.1, дод.3 на моментt_п.

3. Знайти з таблиці 3.1 додатку 3 коефіцієнт перерахунку К_к на момент t_к і визначити рівень радіації на момент кінця опромінення за формулою:

.

4. Визначити дозу випромінювання за співвідношенням:

5.Визначити еквівалентну дозу опромінення Д_екв = Д · Q(бер), де Q– коефіцієнт відносної біологічної ефективності джерела випромінювання (прийняти Q= 1 для гама-випромінювання)

6. За таблицями 3.2 та 3.3 додатку 3 визначити тяжкість уражень й можливість радіаційних втрат людей.

б) розрахунок допустимого часу перебування в ЗРЗ при заданій дозі випромінювання.

Допустимий час перебування в ЗРЗ застосовується з метою запобігання перевищення встановлених меж опромінення людей.

Вихідні дані:

t_п – час початку опромінення, год;

Р_п – рівень радіації на момент початку опромінення, рад/год;

Д_з – запланована межа дози опромінення, рад;

К_осл – коефіцієнт ослаблення дози радіації спорудами.

На підставі розрахунку:

, при

;

складаються різного роду таблиці, наприклад таблиця 3.4, додаток 3.

Для користування даною таблицею:

1.Перерахуємо відомий рівень радіації Р_п на 1 год, за допомогою таблиці 3.1 додатка 3:

.

2. Визначимо значення :

.

3. За значенням α та t_п, визначимо допустиму тривалість роботи , за табл. 3.4.

в) розрахунок радіаційних втрат при знаходженні в ЗРЗ.

Вихідні дані:

Д_опр– отримана доза опромінення, рад;

t_п – час початку опромінення, год;

T_опр – тривалість опромінення, год.

За таблицею 3.3 додаток 3 визначити відсоток радіаційних втрат, за таблицею 3.5 додаток 3 визначити відсоток і час початку втрати працездатності, а також загальні втрати на 30 добу та можливість смертельних уражень.

г) визначення режиму радіаційного захисту у ЗРЗ.

На основі прогнозованого або виміряного на момент випадання опадів рівня радіації на ранній фазі аварії, визначити номер режиму та заходи щодо захисту населення, користуючись таблицею 3.6 додаток 3.

Вимоги до оформлення практичної роботи:

Завдання оформлюються на стандартних аркушах А-4 та містять:

- конспект лекційного та додаткового матеріалу,

- розрахунки та аналіз характеристик вражаючих факторів при аварії з викидом радіоактивно небезпечних речовин

Порядок зарахування практичної роботи:

Результати індивідуальної роботи студентів з теми обговорюються та виставляються в балах.

Список літератури:

1. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ за ред. /Є. П. Желібо- К.: "Каравела", 2004. – 328 с.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Підручник .-Львів:Афіша,2001.-256 с.

3. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини Навч. посіб. – Львів: Видавництво "Бескид Біт", 2005.– 304 с.

4. Ярошевська В.М., Ярошевський М.М., Москальов І.В. Безпека життєдіяльності. – К.: НМЦ, 1997. – 292 с

5. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру Держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.

6. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998. http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rada.kiev.ua .

7. Закон України «Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру»

Таблиця 4.1 –Вихідні дані для розрахунків

Практичне заняття № 4

Переглядів: 533