Вимоги до гідрогеологічних досліджень що виконуються з метою зрошення.

Зміст, склад та методика гідрогеологічних досліджень для потреб зрошення в значній мірі визначається вимогами, що встановлюються до гідрогеологічного обґрунтування проектів меліоративного будівництва і до вихідної інформації, отриманої в результаті досліджень.

1) При проведенні комплексної зйомки для потреб меліорації особливо досконалому вивченню підлягають: а) морфогенетичні типи рельєфу, їх окремі елементи, нахили, мікрорельєф та їх зв’язок з тектонікою; б) головні геолого-генетичні комплекси порід, їх склад, потужності, розповсюдження та умови залягання; в) водоносні горизонти та комплекси, що залягають вище регіонального водотриву та пов’язані з ними горизонти, що залягають нижче; г) умови живлення, розповсюдження та залягання ґрунтових вод і верховодки, їх зв’язок з поверхневими та підземними напірними водами, глибина залягання; д) зміна хімічного складу та мінералізації підземних вод по площі й в розрізі, характеру та ступеню засоленості порід зони аерації; е) головні гідрогеологічні параметри водоносних горизонтів і комплексів, що залягають вище регіонального водотриву, умови їх взаємозв’язку з поверхневими та напірними вода, що залягають нижче, параметри порід зони аерації; ж) інженерно-геологічні фактори, процеси та явища, що визначають умови меліоративного будівництва; з) режим поверхневих і підземних вод та його зміни у часі (на протязі не менш ніж 1 рік).

2) Гідрогеологічні дослідження по вивченню режиму, водного та сольового балансів підземних вод мають забезпечувати необхідну інформацію для обґрунтування режиму зрошення, дренажу та інших прогнозів.

3) Геохімічні параметри (коефіцієнт дифузії та розчинення солей, швидкість фільтрації, активна пористість та вміст солей) мають бути вивчені в межах всіх типових ділянок.

4) При вивченні параметрів водно-сольового режиму має бути охоплена товща порід потужністю не менше 3 м, а при можливості і вся зона аерації.

5) Прогнози режиму рівнів та хімічного складу ґрунтових водмають виконуватись для всієї території, що охоплена впливом меліоративних заходів, причому кількісними методами з наведенням їх достовірності.

6) На ділянках можливого застосування вертикального дренажу мають бути: а) детально вивчені літологічні особливості всієї товщі відкладів до регіонального_: водотриву; б) визначені гідрогеологічні та геохімічні параметри покривних відкладів та водоносних пластів, у яких буде діяти дренаж; в) визначений та кількісно оцінений гідравлічний зв’язок ґрунтових вод з поверхневими та напірними водами; г) достовірно встановлена розрахункова схема дії дренажу; д) обґрунтований прогноз умов роботи дренажу методами, що забезпечують врахування головних факторів, які визначають ефективність роботи вертикального дренажу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості стаціонарних спостережень за режимом та балансом підземних вод для потреб зрошення.	\|	Типи гідрогеологічних умов зрошуваних територій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.