Типи гідрогеологічних умов зрошуваних територій.

У залежності від природної дренованості земель, граничних умов у плані й розрізі та наявності напірного живлення ґрунтових вод (за Д. М. Кацем) виділяють 17 типів зрошуваних районів держав СНД (див. рис. 7.1).

Кожний з виділених типових районів зрошення потребує певної специфіки проведення гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень, обумовлених його природними особливостями (геологічною будовою, ступенем дренованості, літологічними особливостями та фільтраційним властивостями водоносних відкладів та порід зони аерації, наявністю глибинного живлення ґрунтових вод).

Більшість зрошуваних масивів України розташовано в межах Причорноморської западини, для якої характерні 9^а та 9^б, 14^ата 14^б, 15^ата 15^б, а також 17 типи гідрогеологічних умов зрошення.

Рис. 7.1. Типи гідрогеологічних умов зрошуваних районів країн СНД

За складністю гідрогеологічних умов для потреб меліорації зрошувальні райони об’єднані в 3групи:

1 група - райони із порівняно простими гідрогеологічними умовами. Вони характеризуються інтенсивною природною дренованістю земель і стійким глибоким заляганням ґрунтових вод, живлення яких повністю балансується підземним стоком. Ґрунтові води в грунтоутворені участі не приймають.Необхідні заходи по боротьбі з фільтрацією води із каналів, особливо в умовах 1 та 4 типів районів. Режим ґрунтових вод убільшості районів цієї групи не потребує регулювання.

2 група - райони з гідрогеологічними умовами середньої складності. Вони характеризуються, головним чином, задовільною природною дренованістю та розповсюдженням прісних вод, рівень яких до зрошення залягає на різній глибині, а при зрошенні підіймається до глибини від 0,5-1 м до 4-5 м. Для районів 8 та 9 характерний розвиток єдиних водоносних комплексів ґрунтових і напірних вод з неглибоким заляганням їх рівня в зонах виклинювання. Ґрунтові води можуть викликати заболочення ґрунтів, рідше слабке їх засолення. Регулювання режиму ґрунтових вод необхідно у більшості випадків для боротьби з заболоченням ґрунтів та їх слабким засоленням і може бути досягнуто застосуванням дренажу та інших заходів.

3 група - райони зі складними гідрогеологічними умовами. Вони вирізняються слабкою та дуже слабкою природною дренованістю або безстічністю, тому ґрунтові води, головним чином, мають підвищену мінералізацію. У районах 9^б, 15, 16 та часткова 17 має місце глибинне живлення ґрунтових вод та неглибоке положення їх рівня (майже до виклинювання). В інших районах глибина залягання рівня ґрунтових вод різна, але після зрошення їх рівень знаходиться на глибині звичайно, менше 2-4 м, що неминуче призводить до засолення ґрунтів, якщо не застосовувати попереджувальні заходи. Для всіх районів з метою регулювання режиму підземних вод доцільним є дренаж, що виключає засолення та заболочування ґрунтів при зрошуванні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вимоги до гідрогеологічних досліджень що виконуються з метою зрошення.	\|	Зміст, склад та методика проведення гідрогеологічних досліджень з метою осушення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.