Зміст, склад та методика проведення гідрогеологічних досліджень з метою осушення.

Головними видами вивчення та оцінки осушуваних територій, так само як і для зрушуваних, є зйомочні роботи та стаціонарні спостереження.

Особливістю проведення зйомочних робіт заболочених районів із-за їх важкої доступності та поганої прохідності є широке використання непрямих методів досліджень (аерометодів, ландшафтно-індикаційних тощо), які значно скорочують строки та вартість зйомки. інформація, що отримують за допомогою непрямих методів перевіряється і доповнюється прямими наземними методами - опорними маршрутами та дослідженнями на ключових ділянках.

Дослідження на ключових ділянках дозволяють отримувати інформацію за допомогою якої встановлюється ландшафтно-індикаційні залежності, дешифровальні ознаки та індикатори гідрогеологічних умов, що є основою для дешифрування результатів непрямих досліджень та екстраполяції інформації ключових ділянок на всю площу типового району. Розміри ключових ділянок, їх положення та кількість залежать від однорідності ландшафту, складності геолого-гідрогеологічних умов, масштабу зйомки та інших факторів. Наприклад, при складних умовах приймають 1 ключову ділянку на 300-400 км² при масштабі 1:200000.

Дослідження на ключових ділянках містять вивчення геологічної будови та гідрогеологічних умов, фізико-механічних, водно-фізичних і фільтраційних властивостей порід зони аерації та головних водних горизонтів, фізико-геологічних процесів та явищ, виявлення кореляційних зв’язків між окремими компонентамигідрогеологічних та інженерно-геологічних умов і зовнішніми компонентами ландшафту (рельєфом, рослинністю, гідрографією тощо).

Дослідження на ключових ділянках проводяться за розвідувальними опорними поперечниками, що перетинають всі елементи рельєфу, при цьому виконуються маршрутні спостереження, бурові та геофізичні дослідження;

На кожній з ключових ділянок у залежності від геолого-гідрогеологічних особливостей закладається 5 та більше свердловин глибиною 10-25 м. За необхідності вивчення глибоких горизонтів деякіз них бурять до 150-300 м.

У результаті дешифрування аерофотоматеріалів виділяються та окотурюються великі болотні масиви, проводиться їх типізація за ландшафтними ознаками, намічаються наземні спостереження найбільш розповсюджених типів боліт та систем болотних масивів. Після наземного вивчення ключових ділянок та типових болот результати досліджень екстраполюються на всю площу, що досліджується.

Спостереження за режимом підземних вод здійснюються по регіональній спостережуваній мережі (з метою вивчення природного режиму та впливу меліорації в регіональному плані; мінімальна тривалість спостережень 3 роки), по спеціальній гідромеліоративній мережі (з метою вивчення порушеного режиму підземних вод у межах масиву осушення – це постійні спостереження та суміжних територій – на протязі 5-12 років) та по спеціальній тимчасовій гідромеліоративній мережі (з метою визначення гідрогеологічних параметрів за даними стаціонарних спостережень)

В якості об’єктів для режимних спостережень обираються найбільш типові в гідрогеолого-геологічному відношенні райони та ділянки, що забезпечує можливість екстраполяції результатів вивчення за методом аналогії на інші території.

Регіональна спостережувальна мережа складається щонайменше з 1 свердловини (рідко - 10 та більше свердловин), з обладнанням 1-2 водомірних постів у районах водотоків. На болоті кущі свердловин влаштовуються у бортів, всередині болота, поблизу водотоків або водоймища.

Спеціальна гідромеліоративна мережа влаштовується у вигляді створів, розташованих дотичне до регулюючих частин осушувальної системи (_:каналам, дренам, збирачам). Створ складається щонайменше з 3-5 спостережувальних свердловин, частота вимірів дебетів та рівнів - 1 раз у 3-10 днів, гідрохімічні та термометричні дослідження проводяться 2-3 на рік.

Водний баланс осушуваних земель визначається експериментально, використовуючи гідродинамічний метод як допоміжний, з метою визначення різниці між притоком та відтоком ґрунтових вод.

Водний баланс складається роздільно для ґрунтових вод, зони аерації, поверхневих вод та загальний для всієї території.

Балансові дослідження проводяться нанайбільшперспективних для осушення, або вже осушених масивах. Межі балансових ділянок встановлюють за вододільними лініями, контурами штучних споруд (дрен, каналів) та гідрографічною межею. Площа таких ділянок рідко перевищує 20-100 га.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типи гідрогеологічних умов зрошуваних територій.	\|	Загальні вимови до гідрогеологічних досліджень що виконуються з метою осушення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.