Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.)

♦ 1019—1022 рр. Підкорення західних земель.

♦ 1036 р. Розбито печенігів ® Золоті ворота в Києві.

♦ Бурхливий розвиток культури:

ü «Руська правда» (збірник законів)

ü Софія Київська.

ü Десятинна церква.

ü Мережа монастирів

ü Мережа шкіл фрески; мозаїка

ü Мережа церков

ü Києво-Печерський монастир.

ü Книжкові майстерні ® перепис книг.

ü Митрополит Іларіон.

ü Перша «Академія наук».

♦ «Тесть Європи».

♦ Дочка Анна — королева Франції.

♦ Дочка Єлизавета — королева Норвегії.

♦ Дочка Анастасія — королева Угорщини.

♦ Сестра Добронега — князівна Польська.

2. Становлення державності

Київська Русь – одна з найсильніших держав Європи.

Територія: від р. Волги до Карпатських гір, від р. Росі до Балтійського моря.

Політичний устрій Київської Русі

Законодавча, виконавча, адміністративно-судова влада

Князь

У ІХ – Х ст.. становить примітивний адміністративний апарат

Дружина

Народні збори. Особливу увагу мали в Новгородській землі. Скликалося для розв’язання деяких важливих питань (пережиток общинних відносин)

Віче

Рада бояр

З кінця Хст. Виконує функції дорадчого органу при князеві

Ранньофеодальна військова монархія

Ø Право: «Руська правда», «Устав» - доповнення до «Руської правди» (В.Мономах).

Ø Етнічний устрій:

ü Радянські історики – єдина давньоруська народність (спільна мова, культура, релігія), з якої після розпаду Київської держави утворилося три народи – український, російський, білоруський.

ü М.Грушевський – український народ на своїх історичних землях існує з lV ст. н.е., спершу під назвою антів, потім полян, потім русів. Київська держава, право, культура були витвором однієї народності – українсько-руської.

ü В незалежній Україні:

продовжуються дискусії про формування східнослов’янських народностей. Тезу про існування єдиної східнослов’янської спільності (давньоруська народність) обстоюють П.Толочко, М.Котлер, В.Ричка та ін. Чимало дослідників (І.Брайчевський, М. Шашкевич, Л.Залізняк та ін.) розвивають ідеї М.Грушевського, намагаються обґрунтувати ідею «окремішності» українського народу, вважають його панівним етносом Київської Русі.

3. Економіка Київської Русі

Сільське господарство ® сіяли:жито, ячмінь, овес, просо, пшеницю, гречку;

розводили:коней, велику рогату худобу, овець, свиней, курей.

Промисли ® мисливський ® рибальський ® (Бортництво — збирання меду від диких бджіл).

Ремесла ® залізоробне, металоробне, ковальське, зброярське, гончарне, ткацьке, ювелірне (!). XI ст. налічувалося приблизно 60 ремісничих галузей.

Торгівля внутрішня— 2 торговельні шляхи: