Розкрити тенденції розвитку індійського кінематографа.

Особливе місце у контексті мистецьких здобутків художньої культури Індії посідає кінематограф. Слід зазначити, що індійська земля виявилася прекрасним «ґрунтом» для розвитку цього виду мистецтва. Фактично через рік після першої демонстрації фільмів братів Люм'єрів на індійський екран виходить документальна стрічка «Прибуття поїзда на Бомбейський вокзал», з якої, власне, і бере свій початок історія кінематографа цієї країни.

Упродовж наступних чотирьох десятиліть у кіномистецтві Індії вдосконалюється видова система, формується жанрова палітра, розвивається акторська школа тощо.

Індійський кінематограф досягає розквіту на початку 50-х років. Причину такого піднесення можна пояснити принаймні двома обставинами - соціально-політичною (у 1947 р. Індія перестає бути англійською колонією) і творчо-організаційною. У цей час в індійський кінематограф приходять нові кадри - режисери, оператори, актори, доробок яких зумовив специфіку розвитку кіномистецтва країни. Осмислюючи характерні особливості кіно Індії цього періоду, слід наголосити на існуванні двох принципово важливих тенденцій, що фактично визначили напрями його подальшого розвитку. Перша безпосередньо асоціюється з іменами С. Рея,.. М. Сена, Т. Сітха та інших митців. їхня творчість за всієї своєї національної самобутності є віддзеркаленням кінематографічних пошуків представників італійського неореалізму, французької «нової хвилі», англійських «розгніваних», що були пов'язані з оновленням кіномови. Високий художній рівень стрічок С. Рея, М. Сена, Т. Сітха забезпечив їм гідне місце у світовому кінематографічному просторі і безпосередньо вплинув на подальший розвиток цієї тенденції в індійському кіномистецтві. Друга тенденція пов'язана з комерційною орієнтацією, що насамперед ототожнюється з феноменом індійської мелодрами. Яскраві музичні фільми, в яких класичні прийоми цього жанру органічно поєдналися з індійськими міфологічними та фольклорними уявленнями і традиціями, понад три десятиліття заворожували глядачів своєю емоційною насиченістю й екзотичністю. Саме мелодрама зробила широковідомими імена таких акторів, як А. Баччан, М. Чакраборті та ін.

Своєрідним «пластичним містком», що поєднав обидві тенденції, став доробок відомої кінематографічної династії Капурів, і насамперед творчість її найвидатнішого представника -Раджа Капура, яка дає чудову можливість простежити закономірності розвитку індійського кіномистецтва. Так, ранній період творчості режисера й актора (перша половина 50-х років) можна вважати відображенням першої тенденції в кінематографі Індії. Картини «Сезон дощів», «Бродяга», «Пан 420», у яких органічно поєдналися елементи соціальної драми, комедії, музичного фільму, викликали чіткі асоціації з відомими фільмами італійського неореалізму, зокрема з «Викрадачами велосипедів» та «Умберто Д.» режисера Вітторіо де Сіка. Водночас це були цілком самобутні кінотвори, що набули резонансу в кінематографічному світі. У фільмах «Сезон дощів», «Бродяга», «Пан 420» зійшла зірка «актриси № 1» індійського кіно цього періоду - красуні Наргіс (справжнє ім'я - Фатіма Рашид), яка згодом знялася у відомій радянсько-індійській стрічці «Ходіння за три моря».

Останнім часом інтерес до кінематографа Індії дещо знизився (насамперед це зумовлено зростанням популярності динамічних, технічно досконалих фільмів американського та азіатського виробництва), проте феномен індійської мелодрами посів належне місце і в історії світового кіно, і в культурі цієї країни

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Схарактеризувати архітектурні пам’ятки Київської Русі, що дійшли до нашого часу.	\|	Якими іменами в російському живописі були представлені історичний та пейзажний жанри? Охарактеризувати творчість одного з художників (на вибір).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.