• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Під час підготовки зерна до переробки для відділення домішок, що

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА (72 год)

1. Сипкість зерна зростає у разі:

+ зменшення вологості зерна;

високого вмісту легких домішок;

високої неоднорідності зернової маси;

збільшення вологості зерна;

2. Аеродинамічні властивості зернової маси враховують у разі:

розмелювання зерна;

+очищення зерна від домішок у повітряному потоці;

зберігання зерна;

самосортування зерна.

3. Для створення контрольованої атмосфери під час зберігання зерна використовують:

пару;

кисень;

водень;

+інертний газ.

Під час підготовки зерна до переробки для відділення домішок, що

відрізняються за формою, використовують:

сепаратори;

продування повітрям;

+трієри;

промивання водою.

5. Натура зерна – це:

відсоток чистого ядра в зерні;

+вага 1 л зерна, в г;

вага 1 мл зерна, в мг;

об’єм 1 кг зерна, в мл.

6. Для визначення натури зерна використовують:

хімічний стакан;

конічну колбу;

+літрову пурку;

колбу К’єльдаля.

7. За сприятливих умов зберігання процеси післязбирального дозрівання зерна пшениці закінчуються протягом:

1 тижня;

3 тижнів;

+1…1,5 місяців;

5 місяців.

8. За сприятливих умов зберігання процес післязбирального дозрівання зерна жита закінчується протягом:

10 діб;

+10…15 діб;

20 діб;

30 діб.

9. За сприятливих умов зберігання процеси післязбирального дозрівання зерна ячменю закінчується протягом:

1…3 місяців;

2…4 місяців;

4…6 місяців;

+6…8 місяців.

10. Сховище для зерна, висота стін якого мінімум у півтора рази більша ніж за планом, а дно звичайне конусне, називається:

+cилос;

бункер;

засіка ;

склад.

11. Сушильно-очисна башта призначена для роботи:

із сухим зерном;

+із сирим зерном;

із кукурудзою в качанах;

тільки з олійними культурами.

12. За критичної вологості зерна інтенсивність дихання:

не змінюється;

різко знижується;

+ різко зростає;

відсутня.

13. Наважка зерна, яка призначена для визначення його показників якості є частиною:

точкової проби;

об’єднаної проби;

+ середньої проби;

виїмки.

14. Культура, що має найвищу натуру зерна:

+ пшениця;

ячмінь;

жито;

овес.

15. Основним чинником самозігрівання зернових мас є:

хімічний склад зерна;

зараженість шкідниками;

+ вологість зерна;

склад смітної домішки.

16. Активне вентилювання зернових мас проводиться з метою:

очищення зернових мас від смітних домішок;

зниження кількості мікроорганізмів;

поліпшення хімічних або біологічних показників;

+регулювання температури або сушіння зернових мас.

17. Властивість зернової маси, що дозволяє легко переміщувати зернову масу, використовуючи принцип самопливу – це:

шпаруватість;

+сипкість;

самосортування;

шеретування.

18. Основний режим зберігання зернових мас в Україні:

+ у сухому стані;

у регульованому газовому середовищі;

в охолодженому стані;

за умов кондиціювання.

19. Під час сушіння зерно за призначенням поділяють на:

+ насіннєве, продовольчо-фуражне;

насіннєве, технічне;

технічне, продовольче;

фуражне, технічне.

20. До злакових відносяться культури:

+ пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

віка, арахіс, гірчиця, сурепиця.

21. До бобових відносяться культури:

пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

+ горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

буряк цукровий, цукрова тростина, картопля.

22. Зерносховища, що приймають зерно від хлібоздавальників (з автотранспорту), піддають його первинній обробці, зберігають і відвантажують за призначенням, в основному залізничним і водним транспортом, називають:

+ хлібоприймальними;

базисними;

фондовими;

виробничими.

23. Зерносховища для зберігання державних зернових резервів називаються:

хлібоприймальними;

базисними;

+ фондовими;

виробничими.

24. Зерносховища, які постачають зерном зернопереробні підприємства, називаються:

хлібоприймальними;

базисними;

фондовими;

+виробничими.

25. Наслідок сипкості зернової маси та неоднорідності твердих компонентів, що призводить до поділу зернової маси на окремі компоненти – це:

+самосортування;

шпаруватість;

температуропровідність;

дихання.

26. Конкретний перелік (із зазначенням марки та виробничої потужності) машин, механізмів, оперативних бункерів і силосів для зберігання зерна, призначених виконувати будь-яку конкретну операцію із переміщення і оброблення зерна, називають:

+маршрут;

ланцюг;

схема;

технологічний процесс.

Переглядів: 1927