• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Самосортуванню у разі вільного падіння твердих часточок зернової

маси сприяє:

знижена вологість зернової маси;

недостатнє очищення зернової маси;

+ парусність;

кут природного схилу.

28. Зернова маса характеризується:

низькою теплопровідністю і високою теплоємністю;

високою теплопровідністю і високою теплоємністю;

+ низькою теплопровідністю і низькою теплоємністю;

високою теплопровідністю і низькою теплоємністю.

29. Зерно починає проростати тільки у разі поглинання крапельно - рідкої вологи та зволоження:

до 20% і вище;

30%;

+ 40%;

45%.

30. Партією зерна на елеваторі називають кількість зерна , що:

привезене одним транспортним засобом;

зберігалося в одній секції складу;

+ переміщуване без перебудови маршруту;

має однакові показники якості.

31. Найбільше придатне для продовольчих цілей зерна в яких відходах на елеваторі:

+побічних продуктах;

відходах I категорії;

відходах II категорії;

відходах III категорії.

32. Відходи I категорії на елеваторі характеризуються вмістом зерна:

від 2 до 10%;

не більш 2%;

+ від 10 до 50%;

не менш 50%.

33. Настроювання й перебудова маршруту у разі переміщення зерна на елеваторі включають такі операції :

зміна швидкості переміщення продукту;

заміна транспортних механізмів у маршруті руху зерна;

+відкривання й закривання засувок під бункером або силосом, пуск і зупинку;

машин і перестановку розподільних пристроїв;

настроювання й регулювання транспортних механізмів.

34. Повний фактичний час переміщення партії зерна на елеваторі називають:

циклом зовнішнього процессу;

періодом елеватора;

+періодом внутрішнього процессу;

циклом завантаження.

35. Очікування між закінченням витікання зерна з одного бункера й відкриванням засувки під наступним перед сигналом, що дозволяє, пуск зерна на елеваторі викликане:

технічними характеристиками приладів;

діями оператора;

+необхідністю уникнути змішання двох партій зерна що пов'язане з перебудовою маршруту;

технічними інструкціями.

36. Приміщення, в якому зерно зберігається на плоскій або нахиленій підлозі, називається:

силос;

бункер;

засіка;

+склад.

37. Старий тип зерносховища, без вікон із невеликими дверима і дуже високим порогом називається:

силос;

бункер;

+амбар;

склад.

38. Частина простору у зерносховищі, огороджена стінами невеликої висоти щодо розмірів у плані і днище має вигляд перевернутої піраміди – це:

силос;

бункер;

+засіка ;

склад.

39. Підвищення температури і вологості під час зберігання зерна сприяє:

послабленню інтенсивності дихання зерна;

зменшенню втрат сухої речовини;

пригніченню розвитку мікроорганізмів;

+самозігріванню.

40.Карбамідний концентрат – це:

добавка, в якій концентрація азоту вдвічі більше, ніж у карбаміді;

добавка, яка вироблена з карбаміду, подрібненого зерна та бентоніту кальцію;

+добавка, яка вироблена з карбаміду, подрібненого зерна та бентоніту натрію;

добавка, яка вироблена з карбаміду, бентоніту кальцію та бентоніту натрію.

41. Кормові добавки – це:

будь-які доповнювачі до комбікорму;

будь-які доповнювачі до комбікорму, які використовують для годівлі тварин і птиці з метою підвищення перетравності поживних речовин;

+буд-які доповнювачі до комбікорму, які регулюють кількість і співвідношення у ньому поживних речовин;

добавки, в яких концентрація азоту вдвічі більша, ніж у карбамідному концентраті.

42. Дозування під час якого продукт подається рівними обсягами в певні проміжки часу:

вагове;

об'ємне;

+періодичне;

об'ємно-вагове.

43. Мета відсоложування в технології комбікормів:

покращання подрібнення зернових кормів;

+покращання смакових якостей зернових кормів;

покращання кольору зернових кормів;

покращання поживної цінності зернових кормів.

44. Нестача кисню в міжзерновому просторі сховища:

посилює інтенсивність дихання зерна;

+сповільнює генерування вологи і дихання зерна;

підвищує гідролітичну і окиснювальну активність аеробних мікроорганізмів;

не впливає на активність і ріст шкідників.

45. Зернова маса – це:

зерно основної культури та міжзерновий простір;

зерно основної культури та домішки;

зерно основної культури, мікроорганізми, та комахи;

+сукупність взаємопов’язаних компонентів зерна основної культури,

домішок, мікроорганізмів, комах та повітряних зернових проміжків.

46. Перерозподіл вологи в свіжозібраній зерновій масі починається після її формування і закінчується, зазвичай, протягом:

доби;

2 діб;

+ 3діб;

тижня.

47. Енергетичні кормові добавки – це:

добавки для ліквідації дефіциту валової енергії;

добавки для збільшення енергії в раціонах із метою підтримання життя;

+добавки для ліквідації дефіциту доступної енергії в раціонах тварин і птиці;

добавки, які надають смак і аромат комбікорму.

48. Охолодженими вважають зернові партії з температурою в насипу не більше:

0 °С;

мінус 6 °С;

+плюс 8 °С;

плюс 10 °С.

49. Призначення післязбиральної обробки зернової маси:

направлена на примусове продування повітрям зернової маси;

направлена на зберігання зернової маси;

направлена на обробку зернової маси ;

+направлена на проведення зібраної з ланків зернової маси в стійке під час зберігання становище.

50. На сипкість зернової маси впливають:

+ форма, розмір, стан поверхні зерна, вологість, кількість та склад домішок зерна;

температура зерна;

температура зерна та стан поверхні зерна;

консистенція ендосперму.

51. Продуктивність технологічної лінії на елеваторі обумовлюється:

сумарною продуктивністю обладнання, яке входить до складу лінії;

продуктивністю обладнання, яке має найбільш високу продуктивність із обладнання, які входить до складу лінії;

+продуктивністю обладнання, що лімітує, яке має найбільш низьку продуктивність із обладнання, які входить до складу лінії;

продуктивністю головного в технологічному плані обладнання.

52. Відходи на елеваторі контролюють:

на спеціально обладнаному майданчику;

в окремо зведеному будинку;

+безпосередньо в робочій будівлі елеватора;

не контролюють.

53. За розташуванням зерносховища бувають:

+надземні, підземні;

високі, низькі;

вертикальні, горизонтальні;

круглі, квадратні.

54. Основний фактор схоронності зернової маси під час зберігання:

засміченість;

температура;

+вологість;

лежкість.

55. Способи зберігання зернових мас у зерносховищах:

+ насипом у засіках, без засіків; в тарі; в силосах; в бунтах;

насипом без засіків; в бунтах; на стелажах;

у тарі (дерев’яна, металева, паперова), на стелажах;

у тарі (мішки із міцних і грубих тканин, паперові мішки, крафт-мішки), штабелями, на стелажах.

56. Форми зараженості зерна шкідниками :

відкрита форма;

закрита форма;

+ прихована та явна форма;

не виділяють жодних форм зараженості.

57. У разі зараження зерна комахами і кліщами:

збільшується кількість білка в зерні;

зменшується кількість шкідливих мікроорганізмів;

не змінюється амінокислотний склад зерна;

+зменшується кількість білка в зерні.

58. Чим більша наповненість зерна, тим:

+ вище вихід борошна;

нижче вихід борошна;

менші енерговитрати на помел;

вище зольність борошна.

59. Борошно класифікують:

+за видом, типом, сортом;

за видом, типом, класом;

за типом, сортом, класом;

за сортом, класом, видом.

60. Основним чинником, що впливає на сорт борошна, є:

+ зольність;

вміст клейковини;

кислотність;

сила борошна;

61. Безпосередньо перед розмелюванням поверхню зерна:

+ зволожують;

підсушують;

облущують;

підігрівають.

62. Борошно простого повторювального помелу характеризується:

однорідністю розмірів частинок;

+низькою якістю;

світлим кольором;

відсутністю обмежень у використанні.

63. Метою гідротермічної обробки зерна є:

ущільнення ендосперму зернівки;

зменшення пластичності оболонок зерна;

+ розтріскування ендосперму зерна;

збільшення пластичності оболонок зерна.

64. Із зниженням сорту борошна показники якості змінюються наступним чином:

вологість і кислотність зменшується;

крупність зменшується;

+зольність зростає;

білизна зростає.

65. У борошні порівняно з зерном міститься:

більше жиру і цукру;

+ більше крохмалю і менше жиру;

більше цукру і менше клітковини;

менше крохмалю і більше мінеральних речовин.

66. У житньому сортовому борошні на відміну від пшеничного:

нижча зольність;

+ вища активність ферментів;

вища кількість клейковини;

нижча біологічна цінність білків.

67. Найбільшу гігроскопічність має:

зародок зерна;

ендосперм;

+ оболонки;

алейроновий шар.

68. Найменшу гігроскопічність має:

+ зародок зерна;

ендосперм ;

оболонки;

алейроновий шар.

69. Здійснюють часткове очищення поверхні зерна під час підготовки до помелу з метою:

відділення зародка від зернівки;

+ покращання санітарного стану зерна;

підвищення сорту борошна;

збільшення виходу борошна.

70. Помельну суміш зерна формують для забезпечення роботи підприємства :

за 30 діб;

за 20 діб;

+ за 10 діб;

за 5 діб.

71. Комбікормову сировину класифікують:

за походженням;

за хімічним складом;

+за походженням та хімічним складом;

за поживною цінністю.

72. Номер комбікорму складається :

з виду тварини;

з виробничої групи тварин;

+з виду тварини та виробничої групи тварин;

з віку та статі тварин.

73. Білкові вітаміні добавки можуть бути єдиним компонентом раціону:

так;

тільки для птиці і свиней;

+ні;

тільки для великої рогатої худоби.

74. Внаслідок холодного кондиціонування зерна відбувається:

послаблення зв'язку між оболонками та ендоспермом;

укріплення зв'язку між оболонками та ендоспермом;

+ послаблення ендосперму;

зниження міцності та еластичності оболонок.

75. Проводять часткові лущення поверхні зерна під час виробництва борошна:

для полегшення подальшого сепарування зерна;

для утворення тріщин в ендоспермі зерна;

+ для часткового видалення оболонок з поверхні зерна;

для видалення алейронового шару.

76. Для оцінювання хлібопекарських властивостей житнього борошна визначають:

кількість та якість клейковини;

газоутримувальну здатність;

+ автолітичну активність;

здатність до потемніння.

77. Кислотність борошна – це показник:

наявності мінеральних домішок;

+ тривалості зберігання;

наявності вітамінів;

сорту борошна.

78. Сила борошна визначається:

+ вмістом і якістю білків;

жирнокислотним складом жирів;

засвоюваністю вуглеводів;

активністю води.

79. Анатомічна частина зерна, у якій міститься значна кількість білків:

алейроновий шар та квіткові оболонки;

оболонка;

центральна частина ендосперму;

+ периферійна частина ендосперму.

80. Вода, яка може сприяти укріпленню клейковини борошна:

хлорована;

м'яка;

+ жорстка;

дистильована.

81. Борошно вищого гатунку отримують:

з алейронового шару;

з цілого зерна;

із зародка;

+ з ендосперму.

82. Найбільшою зольністю відрізняється:

макаронне борошно;

борошно вищого ґатунку;

борошно першого ґатунку;

+ оббивне борошно.

83. Збагачення крупки під час виробництва борошна – це:

насичення крупки киснем;

додавання в крупку вітамінів;

додавання в крупку біологічно активних речовин;

+ видалення оболонкових часточок.

84. Кондиціонування зерна перед помелом укладається – це:

очищення від смітних домішок;

дроблення зерна перед помелом;

сортування зерна;

+ обробка зерна водою і теплом.

85. Асортимент борошна включає:

гатунки, групи, класи;

гатунки, групи, підгрупи;

гатунки, класи, підкласи;

+ типи, види, ґатунки.

86. Проводять процес сепарування зерна у виробництві борошна:

для зниження мікробіологічної забрудненості зерна;

для стабілізації технологічних властивостей зернової маси;

+ для видалення домішок із зернової маси;

для насичення киснем повітря.

87. Метою складання помельної партії зерна є:

регулювання кількості готової продукції борошномельного заводу;

успішне здійснення волого-теплової обробки зерна;

зниження вартості партії;

+ економні витрати цінного зерна.

88. Анатомічна частина зернівки пшениці, яка найбільш багата вітамінами:

ендосперм;

+ оболонки з алейроновим шаром;

зародок;

цілісне зерно.

89. Анатомічна частина зерна злакових культур, яка вміщує найменшу кількість мінеральних речовин:

алейроновий шар;

ендосперм;

+ зародок;

оболонки.

90. Процес розподілення твердих тіл на частини, руйнування їх під дією зовнішіх сил називається:

змішуванням;

+ подрібненням;

розмелюванням;

зволожуванням.

91. Технологічна операція збагачення крупок під час отримання борошна проводиться з метою:

підвищення вмісту вітамінів;

+ зниження показника зольності борошна;

підвищення вмісту білка;

підвищення вмісту мікроелементів.

92. Мінімально допустимий рівень показника склоподібності пшениці для виробництва хлібопекарського борошна:

40 %;

+ 50 %;

60 %;

70 %.

93. Показник вмісту клейковини в зерні виражається:

+ у % ;

у мг\100г;

у г\100г;

у г\ л.

94. Білок, що входить до складу клейковини зерна пшениці:

орішин;

+ гліадин;

казеїн;

гаптеїн .

95. Шкідливий вплив зерен, які уражені грибковими захворюваннями – це:

погіршення хлібопекарної якості борошна;

погіршення смаку хлібобулочних виробів;

+ забруднення зернопродуктів мікотоксинами;

збагачення борошна протеолітичними ферментами.

96. Рівень масової частки сирої клейковини, що мінімально рекомендується в борошні для виробництва хліба:

22%;

24%;

26%;

+ 28%.

97. Показник приладу ИДК, який використовують для характеристики якості білкового комплексу борошна:

розтяжність;

сила;

+ стиснення;

адгезія.

98. Борошномельні властивості зерна пшениці оцінюють за показниками:

свіжість, вологість, засміченість;

+ крупність і виповненість, натура, консистенція ендосперму, щільність, міцність, твердість ендосперму, зольність;

хімічний склад, енергія і здатність до проростання, склоподібність;

свіжість, вологість, засміченість, зараженість комахами і кліщами, хімічний склад.

99. Клейковину за типами розрізняють як:

нормальну, ненормальну, слабку, середню, міцну;

нормальну, задовільну, незадовільну, добру;

середню, нормальну, міцну, слабку;

+ нормальну, слабку, міцну, незадовільно слабку, незадовільно міцну.

100. Машина, яка призначена для знезараження зернової партії – це:

сепаратор;

концентратор;

+ентолейтор;

мийна машина.

101. Показники якості. За якими оцінюють борошномельні властивості зерна жита:

+ознаки свіжості, вологість, засміченість, зараженість комахами і кліщами, вирівняність, натура, маса 1000 зерен, скловидність;

вирівняність, натура, маса 1000 зерен, скловидність, вміст ядра;

плівчастість, вміст ядра;

маса 1000 зерен.

102. “Сира” клейковина– це:

+ білкова маса, яка, поглинаючи воду, набрякає і збільшується в об’ємі, здатна розтягуватись і пружинити;

вуглеводний комплекс, який не поглинає воду, але здатний розтягуватись і пружинити;

комплекс харчових волокон, які здатні поглинати воду;

сполука небілкового походження.

103. Консистенція ендосперму, яку може мати зерно:

міцна, нормальна, слабка;

борошниста, шпариста;

борошниста, склоподібна;

+ склоподібна, напівсклоподібна і борошниста.

104. Отримують крупу манну:

спеціальною переробкою зерна ячменю;

+ як побічний продукт під час виробництва борошна сортового помелу;

спеціальною переробкою вівса;

спеціальною переробкою жита.

105. Кондиціювання зерна під час виробництва борошна:

+ це зволоження зерна до 15,5…16,5%;

це зволоження зерна до 25…30%;

це висушування зерна до вологості 10%;

це зволоження зерна до 15,5…16,5%, а потім висушування його до вологості 12%.

106. Не є метою складання помельної партії зерна перед помелом:

+ підвищення ефективності кондиціонування зерна;

використання більш високої змішувальної здатності зерна порівняно з борошном;

можливість переробки малоцінного зерна;

економні витрати цінного зерна.

107. Показник склоподібності зерна виражається :

+ у % ;

у мг\100г ;

у г\100г ;

у г\ л.

108. Показник натури зерна виражається :

у % ;

у Мг/100г ;

у г/100г ;

+ у г/ л.

109. Чим нижча виповненість зерна, тим:

вищий вихід борошна;

+ нижчий вихід борошна;

менші енерговитрати на помел;

вища зольність борошна.

110. Якщо борошно називають пшеничним, то його класифікують:

за типом;

за сортом;

+за видом;

за класом.

111. Якщо борошно пшеничне називають хлібопекарним, то його класифікують:

+ за типом;

за сортом;

за видом;

за класом.

112. Якщо борошно пшеничне називають макаронним, то його класифікують:

+ за типом;

за сортом;

за видом;

за класом.

113. Житнє борошно за сортами розрізняють:

+ сіяне, обдирне, оббивне;

крупчатка, вищий, перший, другий;

вищий, перший, другий;

крупчатка, сіяне, обдирне.

114. Відділення домішок за ознакою щільності відбувається:

на ситовому сепараторі;

на дуоаспіраторі;

на трієрі;

+ на каменневідбірнику.

115. Відділення домішок за ознакою швидкості витання відбувається на:

ситовий сепараторі;

+ пневмосепараторі;

трієрі;

камінневідбірнику.

116. Мікронізація – це:

одержання крупи шляхом подрібнення;

технологія одержання плющеного зерна;

+ технологія одержання круп’яних продуктів швидкого приготування;

визначення середнього розміру крупинок.

117. Зниження або втрата сипкості круп виникає внаслідок:

розмноження молочнокислих бактерій;

окиснення жирів;

зменшення показника кислотності;

+ збільшення засміченості.

118. За кількістю якісного ядра і засміченістю круп визначають:

+ сорт;

розварюваність;

сипкість;

вологість.

119. Біологічну цінність круп визначають залежно:

від виду, номеру;

від способу обробки поверхні;

від зовнішнього вигляду;

+від вмісту поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин.

120. За хімічним складом найбільше білків містять крупи:

манна, вівсяна;

рисова, перлова;

ячна, кукурудзяна;

+ гречана, горох лущений.

121. За хімічним складом найбільше вуглеводів містять крупи:

кукурудзяна, рисова;

+ вівсяна, ячмінна;

гречана, горох лущений;

пшоно, пшенична.

122. Залежно від технології виготовлення розрізняють такі види вівсяних круп:

проділ, ядрицю;

+плющені, пластівці «Геркулес»;

подрібнені, шліфовані;

перлові, ячні.

123. Основою методу визначення вмісту золи у крупах є:

висушування у сушильній шафі;

+ озолення у муфельній печі;

титрування;

колорометрія.

124. Толокно – це продукт переробки:

+ вівса;

ячменю;

пшениці;

кукурудзи.

125. Під час шліфування та полірування рису видаляють:

зародок та оболонки;

+ зародок, оболонки та майже повністю алейроновий шар;

оболонки;

зародок та майже повністю ендосперм.

126. За хімічним складом всі зернові культури поділяють на групи:

+зерно багате на крохмаль, зерно багате на білок, та насіння олійних багате на жири;

зерно, багате на пектин, культури, багаті на білок, та олійні культури;

зерно, багате на крохмаль, культури, багаті на вітаміни, та олійні культури;

зерно, багате на крохмаль, культури, багаті на білок, та культури, багаті на цукор.

127. Вид крупи визначають:

гатунком зерна, з якого вона вироблена;

вмістом ендосперму в зерні;

розміром зерна;

+культурою зерна.

128. Обрушення зерна проводять:

для виготовлення дробленої крупи;

для відділення від зерна домішок;

для полегшення подальшої обробки зерна;

+ для відділення від зерна квіткових плівок.

129. Анатомічна частина зерна, яка відсутня у насіння бобових культур:

зародок;

+ ендосперм;

оболонки;

алейроновий шар.

130. Операція, що не відноситься до фінішної обробки ядра під час отримання крупи:

плющення;

полірування;

+ лущення;

шліфування.

131. Зернова культура, що характеризується найвищим показником плівчастості:

пшениця;

рис;

жито;

+ овес.

132. За хімічним складом всі зернові культури розділяють на групи:

+ багаті на крохмаль, багаті на білок, багаті на жири;

багаті на пектин, багаті на білок, багаті на жири;

багаті на крохмаль, багаті на вітаміни, багаті на жири;

багаті на крохмаль, багаті на білок, багаті на цукри.

133. Асортимент круп, що виробляють із зерна ячменю:

+ крупа перлова п’ятиномерна, крупа ячмінна триномерна;

крупа «Полтавська»;

крупа «Артек», крупа ячмінна триномерна;

крупа «Геркулес».

134. Виробляють із зерна пшениці:

+ крупу «Артек», крупу «Полтавська»;

крупу «Полтавська», толокно;

крупу «Продільна»;

крупу «Продільна», крупу «Полтавська».

135. Виробляють із зерна вівса:

вівсяні пластівці «Геркулес», пелюсткові пластівці, крупу «Полтавська»;

крупу вівсяна плющена, крупу «Артек»;

+ крупу вівсяна недроблена, крупу вівсяна плющена, вівсяні пластівці «Геркулес», пелюсткові пластівці, толокно;

ядрицю, толокно, крупу «Артек».

136. Технологічна роль лущення зерна під час виробництва крупи:

+ видалення квіткових, плодових і насіннєвих оболонок;

видалення смітної домішки;

видалення металомагнітних домішок;

видалення зародків.

137. Відносяться до злакових культур:

+ пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

буряк цукровий.

138. Під час виробництва пшеничної крупи здійснюють водно-термічну обробку (ВТО):

гарячим способом;

змішаним способом;

+холодним способом;

теплим способом.

139. Водно-теплова обробка проса призводить до:

поліпшення відділення квіткових оболонок від ядра;

поліпшення товарного вигляду пшона;

+нерівномірної зміни кольору ядра і збільшення міцності зіпсованих зерен;

поліпшення біологічних властивостей.

140. Гідротермічна обробка насіння гороху включає:

зволоження, сушіння й охолодження;

+зволоження, пропарювання та охолодження;

пропарювання, сушіння й охолодження;

зволожування та відволожування.

141. Отримане з вівса борошно називають:

пенсак;

+ толокно;

крупка;

мучка.

142. Пенсаком називають:

подрібнені зерна гороху;

подрібнені зерна ячменю з обробленою за різним ступенем поверхнею;

шліфовані зерна рису;

ядро грачки.

143. До особливостей сировини для виробництва крупи з кукурудзи відносять:

+вміст оболонок 4...5%, низький вміст лізину, добре розвинений зародок,15% від маси зерна;

вміст оболонок 10...15%, високий вміст лізину, добре розвинений зародок, 15% від маси зерна;

вміст оболонок 10...15%, високий вміст лізину, погано розвинений зародок, 5% від маси зерна;

вміст оболонок 1...2,5%, високий вміст лізину, погано розвинений зародок, 1% від маси зерна.

144. За крупністю крупу «Полтавську» поділять:

на №1, №2, №3;

+на №1, №2, №3, №4;

на №1, №2;

на номери не поділяється.

145. До особливостей вівсяних продуктів відносять:

низьку калорійність, високий вміст вітамінів;

+ високу калорійність, високий вміст вітамінів і володіння дієтичними властивостями;

низьку калорійність, низький вміст вітамінів і володіння дієтичними властивостями;

низьку біологічну цінність.

146. Для виробництва перлової крупи використовують вид зернової культури:

пшеницю;

просо;

+ячмінь;

тритикале.

147. Піддають поліруванню під час виробництва круп вид зерна:

просо та грачку;

+рис та горох;

рис та просо;

пшеницю та овес.

148. Для очистки зерна від грубих домішок використовують обладнання:

сепаратор;

+скальператор;

розсійники;

вальцедековий верстат.

149. Метод гідротермічної обробки зерна гороху, який призводить до кращого відділення оболонок:

+пропарювання;

зволожування;

зволожування та пропарювання;

зволоження та відволожування.

150. До органолептичних показників якості круп відносять:

+колір, смак, запах;

вологість, кислотність, засміченість;

розварюваність, кислотність;

кислотність, вологість.

151. Властивості, до яких відносять розварюваність та привар круп:

фізико-хімічні;

+кулінарні;

органолептичні;

біологічні.

152. Консистенція, яка найбільш несприятлива для зерна під час виробництва круп:

склоподібне;

+борошниста;

частково склоподібне;

склоподібне та частково склоподібне.

153. Міцне з’єднання квіткової плівки з ядром, що глибоко заходить у борозенку характерне для зерна:

пшениці;

вівса;

+ячменю;

Проса.

154. До не облущених зерен в пенсаку відносять:

+зерна, що повністю зберегли квіткову плівку;

зерно без плодової оболонки;

зерно частково покрите оболонкою;

не облущене зерно.

155. Вид зерна, який має високий вміст жиру:

пшениця;

+просо;

ячмінь;

жито.

156. Плівковість зерна характеризує:

+відношення квіткових плівок до маси зразка чистого зерна без смітної та зернової домішки;

відношення квіткових плівок до маси зразка чистого зерна з вмістом смітної та зернової домішки, а також обрушених та пошкоджених зерен;

відношення квіткових плівок до маси зразка чистого зерна без смітної та зернової домішки, а також обрушених та пошкоджених зерен;

загальну кількість квіткових та плодових оболонок виражену у відсотках.

157. Лущення зерна проса проводиться :

+із проміжним видаленням ядра;

конвеєрним способом;

паралельним способом;

послідовним способом.

158. Відволожування зерна пшениці під час виробництва пшеничної крупи здійснюють з температурою води:

60…65 °С;

+30…35 °С;

50…60 °С;

85…95 °С.

159. Обрушування зерна пшениці здійснюють:

на вальцедекових станках з наждачним циліндром;

+на оббивних машинах з наждачним циліндром;

на шліфувальній машині;

на полірувальній машині.

160. Показники кислотності, вологості, засміченості під час визначення якості круп відносять:

+до фізико-хімічних;

до біологічних;

до органолептичних;

до кулінарних.

161. Товщина пластівців «Геркулес» не має перевищувати:

1 мм;

+0,5 мм;

1,5 мм;

4 мм.

162. Плющення пластівців «Геркулес» здійснюється, якщо поверхня валків:

+гладка;

рифлена;

шорстка;

гладка та шорстка.

163. Для сепарування вівсяної крупи під час виробництва пелюсткових пластівців застосовують:

аспіратор;

+падді-машину;

крупосортувальник;

оббивну машину.

164. Зернові відходи з вмістом зерна від 30 до 50% включно відносять до відходів:

+І категорії;

ІІ категорії;

ІІІ категорії;

ІV категорії.

165. Товсті плодові оболонки, кількість яких досягає 16…25%, великий зародок, 10…15% від маси зерна відносять до особливостей сировини для виробництва крупи:

+з грачки;

з проса;

з вівса;

з гороху.

166. Ядро гречки, без плодових оболонок, яке має зародок та насіннєві оболонки – це:

продел;

+ядриця;

пенсак;

крупка.

167: Основі завдання водно-теплової обробки зерна в круп’яному виробництві:

+ змінення структурно-механічних властивостей ядра та оболонок;

підвищення виходу подрібненого ядра;

змінення теплофізичних властивостей зерна;

підвищення біологічних властивостей зерна.

168. Тріщинуватість – це особливість зерна:

проса;

+рису;

пшениці;

жита.

169. До зниження виходу готової продукції під час виробництва крупи з рису призводить:

+тріщинуватість;

органолептичні показники;

низький вміст крохмалю;

низький вміст білка.

170. До кулінарних властивостей під час оцінювання якості крупи відносять:

+розварюваність;

вологість;

кислотність;

засміченість.

171. Конвеєрним способом виробляють крупу:

з гороху;

з пшениці;

+з проса;

з кукурудзи.

172. Частина зернівки, у якій знаходиться велика кількість крохмалю:

+ендосперм;

алейроновий шар;

зародок;

оболонка.

173. Частина зернівки, у який знаходиться велика кількість жиру:

ендосперм;

алейроновий шар;

+зародок;

оболонка.

174. Формування кукурудзяних пластівців здійснюють за допомогою:

+екструдера;

м’ясорубки;

кутера;

падді-машини.

175. До круп підвищеної харчової цінності відносять крупу:

«Артек»;

«Полтавська»;

+«Ювілейна»;

«Геркулес».

176. Частина зерна, у якій знаходиться велика кількість вітамінів, мікро- та мікроелементів:

ендосперм;

+алейроновий шар;

зародок;

борідка.

177. Одержання круп’яних продуктів швидкого приготування здійснюється за допомогою:

+мікронізації;

сепарації;

гомогенізації;

нормалізації.

178. Видалення зародка, оболонок та майже повністю алейронового шару під час виробництва круп належить процесу:

гомогенізації;

сепарації;

+полірування та шліфування;

екструдуванню.

179. Методом титрування визначають у крупах:

вологість;

смак;

+кислотність;

показник доброякісності ядра.

180. Вробляють суперконцентрати на базі:

зернових кормів;

шротів;

+кормових дріжджів;

силосу.

181. Фураж – це:

+ рослинний корм, призначений для годівлі тварин;

плоди рослин, що додають у тваринні корми;

насіння, що додають у корми для тварин;

проросле зерно.

182. Силосування фуражу – це:

природне сушіння з одержанням сіна;

+вологий спосіб зберігання рослинного корму за умов контрольованого кислого бродіння;

зневоднення розмеленого рослинного корму з одержанням гранульованого продукту;

змішування фуражу з іншими компонентами корму.

183. Комбікорм – це:

відходи зернопереробної промисловості;

фуражне зерно;

+суміш зернової сировини та продуктів із високим вмістом білків, вітамінів та мікроелементів;

синтетичні добавки до тваринних кормів.

184. Премікси використовують:

+для підвищення поживної цінності комбікормів за рахунок збагачення їх біологічно–активними речовинам;

для підвищення ефективності процесу виробництва комбікормів;

для лікування сільськогосподарських тварин та птиці;

для покращення змішування компонентів кормів.

185. Екструдування відбувається:

+за високої температури і високого тиску;

за інфрачервоного опромінювання і високої температури;

за пропарювання та інфрачервоного опромінювання;

за обробки парою з високим тиском.

186. За призначенням премікси поділяють:

на продуктивні, профілактичні;

на лікувальні, профілактичні;

на профілактичні, лікувальні, профілактично-лікувальні;

+на продуктивні, профілактичні, лікувально-профілактичні, лікувальні.

187. Для збагачення білково-вітамінних добавок використовують:

наповнювачі;

комбікорми;

кормосуміші;

+премікси.

188. За одну кормову одиницю прийнято поживність:

1 кг пшениці;

1 кг кукурудзи;

+1 кг вівса;

1 кг жита.

Переглядів: 2902